ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1506/20Головуючий по 1 інстанції

Справа №711/6549/19 Категорія: 301030300 Казидуб О. Г.

Доповідач в апеляційній інстанції

Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Торопенко Н.М.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство «Альфа-Банк»;

відповідачі – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

особи, які подали апеляційні скарги – ОСОБА_2 , представник ОСОБА_4 та ОСОБА_1 – адвокат Татаринов Олександр Сергійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги  ОСОБА_2 , представника ОСОБА_4  та ОСОБА_1  – адвоката Татаринова Олександра Сергійовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

у серпні 2019 року Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказало, що Акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та ПП "Бізнес Гранд" уклали кредитні договори № 895/08-033 від 18 квітня 2006 року, № 895/08-070 від 16 червня 2005 року, Генеральний договір про здійснення кредитування № 895/09.2-085 від 13 листопада 2007 року, Генеральний договір про здійснення кредитування № 25.1- 09/11-13 від 21 серпня 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними договорами, сторонами укладено, з поміж інших, договір іпотеки №ІД 3-25.1-09/11-13 від 21 серпня 2009 року, за умовами якого ПП «Бізнес-Гранд» (як іпотекодавець) передав в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» (іпотекодержателю) наступне нерухоме майно: торгівельний комплекс площею 9146,4 кв. м. (літера інвентарної справи А-2, А'-2), дахова котельня (літера інвентарної справи В), огорожа (№1-3), замощення (І, II) та трансформаторна підстанція (літера інвентарної справи Г) - (далі разом «спірне майно»), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про обтяження нерухомого майна іпотекою на підставі договору іпотеки №ІД 3-25.1-09/11-13 від 21 серпня 2009 року був внесений у Державний реєстр іпотек 21 серпня 2009 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року у справі № 02/5026/1266/2011 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ПП "Бізнес-Гранд" про визнання права власності на предмет іпотеки у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року у справі № 02/5026/1266/2011 рішення господарського суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року у справі № 02/5026/1266/2011 скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до Приватного підприємства "Бізнес-Гранд" про визнання права власності на предмет іпотеки задоволені повністю. Зокрема, визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на наступне нерухоме майно: магазин - приміщення 1-го поверху з № 1 до № 8, № 1, (позначеного за планом земельної ділянки літ. "А-5", цегляні та з/бетонні), загальною площею 130,9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлові будівлі, а саме: компресорна (позначено за планом земельної літ "Р"), цегляна, площею 11, 2 кв. м., котельня (позначено за планом земельної ділянки літ "П,п") цегляна, площею 55,4 кв.м., гараж з побутовими приміщеннями (позначено за планом земельної ділянки літ. "М-2, м"), цегляний, площею 189,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , частина комплексу будівель, а саме прохідна (позначено за планом земельної ділянки літ "В"), цегляна, площею 12, 4 кв. м., гараж-зарядочна (позначено за планом земельної ділянки літ. "А-І"), загальна площа складу та контори, що позначені за планом земельної ділянки літ. А"-І" та "А-І" складає 973, 7 кв.м., навіс (позначено за планом земельної ділянки літ. "К"), склад-сарай (позначено за планом земельної ділянки літ. "Е"), площею 135, 8 кв.м., огорожа (позначено за планом земельної ділянки № 1-3), замощення (позначеного за планом земельної ділянки № І, II), склад-сарай (позначено за планом земельної ділянки літ "И") площею 65, 4 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

Вказана постанова апеляційного суду залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 10 травня 2012 року.

11 квітня 2013 року право власності на вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано за ПАТ «Укрсоцбанк» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

18 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та Приватним підприємством «Бізнес-Гранд» укладено іпотечний договір №ІП 1-895/08-033 з метою забезпечення виконання умов кредитного договору №895/08-033 від 18 квітня 2017 року. Предметом вказаного договору є торгівельний комплекс площею 5024, 2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .

09 липня 2007 року між ОСОБА_5 та ПП «Бізнес-Гранд» укладено договір про пайову участь у будівництві, відповідно до умов якого сторони домовились про спільну участь в реалізації проекту з будівництва (добудови та реконструкції) торговельного центру по АДРЕСА_1 .

28 серпня 2008 року об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію. 01 жовтня 2008 року ПП «Бізнес-Гранд» отримав свідоцтво про право власності на весь об`єкт будівництва - торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 9 145,2 кв. м.

28 листопада 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПП «Бізнес-Гранд» укладено додаткову угоду до іпотечного договору №ІП 1-895/08-033 від 18 квітня 2006 року за умовами якої ПП «Бізнес-Гранд» передано в іпотеку банку вказаний вище торгівельний комплекс.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 02/5026/1266/2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10 травня 2012 року, визнано право власності за банком на весь вказаний вище торгівельний комплекс.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 червня 2012 року визнано право власності на частку нерухомого майна на першому поверсі торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 165,6 кв.м. за ОСОБА_5 23 серпня 2012 року вказане вище нерухоме майно, загальною площею 165,6 кв. м. відчужене ОСОБА_5 на користь відповідачів у даній справі.

Верховний Суд у справі № 711/2178/17 за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння у постанові від 27 червня 2019 року зазначив, що «З обставин справи, встановлених судом, вбачається, що АТ «Укрсоцбанк» є власником 9 145, 2 кв. м. (літера інвентарної справи А-2, А1-2), дахова котельня (літера інвентарної справи В), огорожа (№1-3), замощення (І, II), та трансформаторна підстанція (літера інвентарної справи Г), за адресою: АДРЕСА_1 . Правовою підставою реєстрації права власності за банком стало судове рішення, яке в установленому законом порядку, не скасовано. ОСОБА_6 є співвласником 1/3 частини 165,6 кв. м, які є складовою 9 145, 2 кв. м. торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 ».

Враховуючи викладене вище, позивач просив суд скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення торгівельного комплексу офіс № 1, загальною площею 165,6 кв. м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37099164, номер запису 1531 в книзі: 17 за ОСОБА_1 ; нежитлові приміщення торгівельного комплексу офіс № 1, загальною площею 165,6 кв. м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37099164, номер запису 1531 в книзі: 17 за ОСОБА_2 ; нежитлові приміщення торгівельного комплексу офіс № 1, загальною площею 165,6 кв. м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37099164, номер запису 1531 в книзі: 17 за ОСОБА_3 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 січня 2020 року замінено позивача у справі з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, торговельного комплексу офіс №1, загальна площа 165,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37099164, номер запису 1531 в книзі: 17, за ОСОБА_1 ;

Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, торговельного комплексу офіс №1, загальна площа 165,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37099164, номер запису 1531 в книзі: 17 за ОСОБА_2 ;

Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення, торговельного комплексу офіс №1, загальна площа 165,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37099164, номер запису 1531 в книзі:17 за ОСОБА_3 .

Рішення суду обґрунтоване тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» є власником всього торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , площею 9145,2 кв.м. на підставі чинного судового рішення, та як власник, а також як іпотекодержатель, не надавав згоди на відчуження належного йому на праві власності майна.

Оскільки договір про пайову участь у будівництві передбачав набуття права власності на частину майна, яке перебувало в іпотеці, суд вказав, що на підставі статті 12 Закону України «Про іпотеку» такий договір є нікчемним, так як банк (іпотекодержатель) не надавав згоди на його укладення.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зареєстроване за відповідачами.

Також суд вказав, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки з 2012 року по 2019 рік у провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебували справи з приводу спірного майна, судові рішення у яких оскаржувались та кінцева дата була визначена 27 червня 2019 року Верховним судом у справі № 711/2178/17.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , представник ОСОБА_4 та ОСОБА_1 – адвокат Татаринов Олександр Сергійович подали апеляційній скарги.

ОСОБА_2 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2020 року та закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції припустився грубих процесуальних помилок, проігнорувавши клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з існуванням судового рішення, яке набрало законної сили, а саме рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 711/2178/17 яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», в тому числі у скасуванні державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на нежитлові приміщення торгівельного комплексу офіс № 1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 165,6 кв.м.

Тобто скаржниця вважає, що на момент звернення АТ «Укрсоцбанк», в подальшому АТ «Альфа-Банк» до суду із даним позовом, наявне судове рішення, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – адвокат Татаринов Олександр Сергійович в апеляційних скаргах просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та прийняти в цих частинах нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до вказаних відповідачів.

В апеляційних скаргах вказує, що суд першої інстанції протиправно відхилив клопотання представника ОСОБА_3 про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Також вважає, що суд протиправно відхилив доводи представника ОСОБА_3 про пропуск позивачем загального строку позовної давності та при цьому не встановив істотну обставину справи – момент, коли ПАТ «Укрсоцбанк» довідалося або могло довідатися про порушення свого права.

Представник АТ «Альфа-Банк» подав відзив на апеляційній скарги та просить залишити їх без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2020 року – залишити без змін.

У відзиві вказує, що посилання в апеляційних скаргах на процесуальні порушення судом першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, є безпідставними, оскільки справи, про які вказують скаржники, мають різні підстави позовів.

Вважає, що судом правильно визначено, що позивачем не пропущено строк позовної давності. Зазначає, що із позовом у справі № 711/2178/17 ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду у березні 2017 року, остаточне рішення у справі було постановлено судом касаційної інстанції 27 червня 2019 року, а з позовом у справі, що переглядається, банк звернувся до суду 13 серпня 2019 року, тобто, у межах позовної давності.

Також вказує, що висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог є правомірними.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерний комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк" та ПП "Бізнес Гранд" уклали кредитні договори № 895/08-033 від 18 квітня 2006 року, № 895/08-070 від 16 червня 2005 року, Генеральний договір про здійснення кредитування № 895/09.2-085 від 13 листопада 2007 року, Генеральний договір про здійснення кредитування № 25.1- 09/11-13 від 21 серпня 2009 року.

18 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та Приватним підприємством «Бізнес-Гранд» укладено іпотечний договір №ІП 1-895/08-033 з додатковими угодами до нього, за яким Іпотекодавець передав в іпотеку торгівельний комплекс площею 9145,2 кв.м. (літера інвентарної справи А-2, А'-2), дахова котельня (літера інвентарної справи В), огорожа (№1-3), замощення (І, II) та трансформаторна підстанція (літера інвентарної справи Г), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

21 серпня 2009 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та Приватним підприємством «Бізнес-Гранд» укладено договір іпотеки №ІД 3-25.1-09/11-13, за умовами якого ПП «Бізнес-Гранд» (як іпотекодавець) передав в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» (іпотекодержателю) наступне нерухоме майно: торгівельний комплекс площею 9146,4 кв. м. (літера інвентарної справи А-2, А'-2), дахова котельня (літера інвентарної справи В) площею 51,7 кв.м., огорожа (№1-3,4), замощення (І, II) та нежитлова будівля, а саме: трансформаторна підстанція (літера інвентарної справи Г), що належить іпотекодавцю на праві приватної власності і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Запис про обтяження нерухомого майна іпотекою на підставі договору іпотеки №ІД 3-25.1-09/11-13 від 21 серпня 2009 року був внесений у Державний реєстр іпотек 21 серпня 2009 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року у справі № 02/5026/1266/2011 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ПП "Бізнес-Гранд" про визнання права власності на предмет іпотеки у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року у справі № 02/5026/1266/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10 травня 2012 року, рішення господарського суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року у справі № 02/5026/1266/2011 скасовано повністю та постановлено нове рішення, яким, зокрема, визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на майно за іпотечним договором № ІП 1-895/08-033 від 18 квітня 2006 року, предметом якого є: торгівельний комплекс площею 9145,2 кв.м. (літера інвентарної справи А-2, А'-2), дахову котельну (літера інвентарної справи В), огорожу (№ 1-3), замощення (І-ІІ) та трансформаторну підстанцію (літера інвентарної справи Г), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

11 квітня 2013 року право власності на вищезазначене нерухоме майно було зареєстровано за ПАТ «Укрсоцбанк» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, ПАТ «Укрсоцбанк» є власником вказаного вище нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року.

09 липня 2007 року між ОСОБА_5 та ПП «Бізнес-Гранд» укладено договір про пайову участь у будівництві, відповідно до умов якого сторони домовились про спільну участь в реалізації проекту з будівництва (добудови та реконструкції) торговельного центру по АДРЕСА_1 .

28 серпня 2008 року об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 був введений в експлуатацію.

01 жовтня 2008 року ПП «Бізнес-Гранд» отримав свідоцтво про право власності на весь об`єкт будівництва - торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 9 145,2 кв. м.

28 листопада 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ПП «Бізнес-Гранд» укладено додаткову угоду до Іпотечного договору №ІП 1-895/08-033 від 18 квітня 2006 року за умовами якої ПП «Бізнес-Гранд» передано в іпотеку банку вказаний вище торгівельний комплекс за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 9145,2 кв.м.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 21 червня 2012 року у справі № 2314/4520/12 визнано право власності на частку нерухомого майна на першому поверсі торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 165,6 кв.м. за ОСОБА_5

10 липня 2012 року ОСОБА_5 зареєстрував за собою право власності на вказану частину приміщення.

23 серпня 2012 року ОСОБА_5 відчужив вказане майно на користь ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , у рівних частках кожному, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Договір у встановленому законом порядку не оскаржено та не визнано недійсним.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на частину торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 , скасовано.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 лютого 2017 року скасовано, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року залишено в силі.

Тобто, на даний час є чинним рішення суду, яким за ОСОБА_5 визнано право власності на частку нерухомого майна на першому поверсі торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 165,6 кв.м., та на підставі якого він зареєстрував за собою право власності на вказане нерухоме майно.

Звертаючись до суду із даним позовом ПАТ «Укрсоцбанк» вказував, що правочин, який став підставою для переходу права власності на 165 кв.м. до ОСОБА_5 є нікчемним в силу вимог статей 9, 12 Закону України «Про іпотеку».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не вчиняв правочинів щодо виділення в натурі та відчуження нерухомого майна – нежитлових приміщень торгівельного комплексу офіс № 1, загальною площею 165,6 кв.м., що є частиною торгівельного комплексу площею 6145,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд вважав, що оскільки договір про пайову участь у будівництві, укладений 09 липня 2007 року між ОСОБА_5 та ПП «Бізнес-Гранд», передбачав набуття права власності на частину майна, яке перебувало в іпотеці, то в силу статті 12 Закону України «Про іпотеку» такий договір є нікчемним, так як банк як іпотекодержатель не надавав згоди на його укладення.

Так, статтею 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Проте, судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_5 набув право власності на частину нерухомого майна на першому поверсі торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 165,6 кв.м. на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2012 року, а не на підставі договору про пайову участь у будівництві.

Тобто, ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_5 набули право власності на вказане нерухоме майно на підставі судових рішень, які на даний час є чинними.

Отже висновок суду першої інстанції, що лише позивач є власником спірного майна на підставі чинного судового рішення, є помилковим та не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 12 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника АТ «Альфа-Банк» під час розгляду справи апеляційним судом про те, що на підставі статті 12 Закону України «Про іпотеку» нікчемним є договір купівлі-продажу, укладений 23 серпня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , оскільки це є фактично зміною підстав позову, що не допускається на даній стадії розгляду справи відповідно до положень частини 3 статті 49 ЦПК України.

Позивач пред`явив позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які на даний час є співвласниками нежитлових приміщень торгівельного комплексу офіс № 1, загальною площею 165,6 кв.м. в АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідачі набули право власності на вказане нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 23 серпня 2012 року, який ніким не оспорювався в судовому порядку та є дійсним на даний час.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Статтею 12 Закону визначено, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно із статтею 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

Статтею 26 Закону встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладене, оскільки договір купівлі-продажу від 23 серпня 2012 року, на підставі якого відповідачі набули право власності на спірне нерухоме майно, а також дії державного реєстратора щодо внесення відомостей про речові права, не визнані недійсними чи неправомірними, відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності відповідачів на зазначене нерухоме майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», є необґрунтованими, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Підставами для скасування судового рішення, що переглядається, в апеляційних скаргах вказано незастосування судом першої інстанції наслідків спливу строку позовної давності, а також положень пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційних скаргах ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 , ОСОБА_1 – адвоката Татаринова О.С. про те, що в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала справа з тим самим предметом позову та між тими самими сторонами, тому суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі.

Так, Придніпровським районним судом м. Черкаси розглянута справа за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: КП «ЧООБТІ», ОСОБА_5 , про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності та визнання відсутності права. Однак підстави та предмет позову у вказаній справі та у справі, що переглядається, не є тотожними, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Також представником ОСОБА_3 та ОСОБА_1 – адвокатом Татариновим О.С. в апеляційній скарзі вказано на незастосування судом першої інстанції наслідків спливу строку позовної давності, проте, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні позову по суті заявлених позовних вимог, відсутні підстави для застосування положень статті 267 ЦК України.

Частиною 4 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, оскільки апеляційним судом встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі апеляційних доводів та вимог апеляційних скарг та скасувати рішення із наведених у даній постанові підстав.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скаргОСОБА_2 , представника ОСОБА_4 та ОСОБА_1 – адвоката Татаринова Олександра Сергійовича, скасування рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2020 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з тим, що апеляційні скарги задоволено частково, на підставі статті 141 ЦПК України, з позивача слід стягнути на користь відповідачів понесені ними витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг пропорційно до задоволених вимог, а саме: на користь ОСОБА_3 - 1440 грн 75 коп., на користь ОСОБА_1 - 1440 грн 75 коп., на користь ОСОБА_2 - 3822 грн 25 коп.

Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги  ОСОБА_2 , представника ОСОБА_4  та ОСОБА_1  – адвоката Татаринова Олександра Сергійовича задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 липня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1440 грн 75 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1440 грн 75 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3822 грн 25 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Судді                                

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2020 року