Справа № 466/4153/18                                Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/811/2022/19                 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія:44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Шандри М.М., Приколоти Т.І.

за участі секретаря: Фейір К.О.

з участю: представника АТ «ОТП Банк» - Жидачек Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166 завдані збитки у розмірі 87307 (вісімдесят сім тисяч триста сім гривень 50 копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166 завдані збитки у розмірі 5261 (п`ять тисяч двісті шістдесят один долар США 25 центів).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166 завдані збитки у розмірі 2080( дві тисячі вісімдесят євро 50 центів).

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166 судовий збір у розмірі 4416 (чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 00 копійок).

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 191 КК України доведена, розмір заподіяної шкоди відповідно до Вироку Личаківського районного суду м. Львова від 20.04.2017 р. та Вироку Апеляційного суду Львівської області від 18.07.2017 р. у кримінальній справі № 463/4486/16-к становить - 185 549 грн. 65 коп, а тому позов повинен бути задоволений частково, оскільки розмір позовних вимог ОТП Банку є необгрунтований та значно перевищує розмір заподіяної школи, що передбачена та доведена вироком по кримінальній справі на який ОТПБАНК - позивач посилається у своїй позовній заяві.

Вказує, що у рішенні суду необґрунтовано, чому здійснений перерахунок суми завданої шкоди та здійснено різке збільшення завданої шкоди, оскільки згідно із п. 3 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

На думку скаржника, якщо у кримінальному провадженні розмір шкоди доведений і встановлений, то немає підстав у цивільному судочинстві переглядати вказаний розмір.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника представника АТ «ОТП Банк» - Жидачек Т.М., щодо заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних піжстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вироком Личаківського районного суду м. Львова від 20.04.2017 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2, ч.3 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1,2 ст.361, ч.1 ст.366 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених інкримінованих їй дій визнала повністю.

Також, остання надала пояснення, що працювала бухгалтером у Львівському відділенні AT «ОТП Банк», прийняла у потерпілої ОСОБА_2 кошти та зарахувала їх на відкритий на ім`я ОСОБА_2 рахунок.

В подальшому, шляхом системного втручання в роботу автоматизованої системи дистанційного обслуговування клієнтів поступово знімала кошти з рахунку потерпілої.

Вироком Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017р., вирок Личаківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2017р. щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасовано, та призначено нове покарання в межах санкцій ч.3 ст.191, ч.2 ст. 361 Кримінального кодексу України з застосуванням ст.70, 75 Кримінального кодексу України/а.с.12-32/.

Отже, суд встановив, що внаслідок злочину, вчиненого ОСОБА_1 позивачу як потерпілому та ОСОБА_2 , як клієнту банку, завдано майнову шкоду, яку він і просить стягнути з відповідача як особи, що завдала таку шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відтак, майнова відповідальність за завдану шкоду настає у випадку встановлення неправомірної поведінки винної особи, наявності шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд встановив, що з метою врегулювання мирним шляхом спірні правовідносини, що виникли між Банком та потерпілою ОСОБА_2 , зокрема з договорів вкладу №605/646/09 від 27.01.2009р., №605/647/09 від 27.01.2009р., №605/708/09 від 26.02.2009р., №605/1380/09 від 02.12.2009р., №605/1645/10 від 13.04.2010р., №605/2144/11 від 18.03.2011р., було укладено Договір про врегулювання від 17 листопада 2017р. про повернення внесених, відповідно до договорів коштів (вкладів) та нарахованих процентів, відшкодування шкоди, завданої працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків (враховуючи часткове відшкодування ОСОБА_2 заподіяної шкоди ОСОБА_1 , згідно вироку Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017р.).

Так, згідно п.1.1. вказаного Договору про врегулювання від 17 листопада 2017р., Банком було повернуто ОСОБА_2 відповідно до Договорів вкладу суми:

в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 копійок та сум нарахованих процентів в розмірі 21 500 (двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок;

в розмірі 5 060 (п`ять тисяч шістдесят) доларів США 00 центів та сум нарахованих процентів в розмірі 250 (двісті п`ятдесят) доларів США 00 центів;

в розмірі 2 000 (дві тисячі) Євро 00 центів та сум нарахованих процентів в розмірі 100 (сто) Євро 00 центів.

Факт повернення зазначених коштів підтверджується випискою руху коштів по рахунку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 /а.с.36-38/.

При цьому, оскільки нараховані відсотки за банківськими вкладами, підлягають оподаткуванню, Банком було утримано 19.5% від зазначених сум.

Тому, ОСОБА_2 фактично було виплачено відсотки по вкладам у розмірі 17 307,50грн., 201,25 дол. США та 80,50 Євро.

Таким чином, Банк поніс збитки в загальному розмірі 87 307,50 грн., 5261,25 доларів США та 2 080,50 євро і рішенням суду першої інстанції такі обґрунтовано стягнуті з винної особи.

Відповідачка ОСОБА_1 не згідна із сумою стягнення, посилаючись на те, що вироком суду доведено заподіяння нею шкоди на суму 185 549,45 гривень, однак нею не враховано, що це є сума заподіяної шкоди ОСОБА_2 , однак в даній справі йде мова про збитки які поніс Банк повертаючи викрадені кошти потерпілій за договором про врегулювання від 17 листопада 2017 року.

Також на стадії апеляційного розгляду ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про призначення по справі судово-економічної експертизи із питаннями:

Чи підтверджується документально обґрунтованість застосування АТ «ОТП БАНК» процентних ставок на банківські вклади ОСОБА_2 за договорами про депозитні вклади №605/646/09 від 27 січня 2009 року; №605/647/09 від 27 січня 2009 року; №605/708/09 від 26 лютого 2009 року; №605/1480/08 від 02 грудня 2009 року; №605/1645/10 від 13 квітня 2010 року; №605/2144/11 від 18 березня 2011 року у протоколі нарахування відсотків;

Чи обґрунтовано виплачено Банком ОСОБА_2 суми відсотків по вкладах 17 307,50 гривень, 201,25 дол. США та 80,50 Євро. Чи завищена така сума відсотків по вкладах.

Чи вірно нараховані штрафні санкції (пеня, інфляція, 3% річних) та відсотки за користування коштами АТ «ОТП БАНК» за позовом до ОСОБА_1 у справі №466/4153/18.

Зазначене клопотання колегією суддів відхилено, оскільки таке не заявлялося у суді першої інстанції на стадії підготовки справи до розгляду.

Крім того, відповідачкою не наведено свій обґрунтований розрахунок заподіяної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 мала заплатити 6624 гривень.

За клопотанням ОСОБА_1 ухвалою від 19 липня 2019 року відстрочено сплату судового збору до закінчення апеляційного розгляду у справі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, зазначену суму на підставі ст.141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 6624 гривень судових витрат в дохід держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2020 року.

Головуючий:                                                                Савуляк Р.В.

Судді:                                                                        Шандра М.М.

Приколота Т.І.