Справа №155/963/20

Провадження №2/155/713/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року                                                                 місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом першої черги на житловий будинок з господарськими побутовими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем якого була його дружина – ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також просить визнати за нею, в порядку спадкування за законом першої черги, право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,83 га (0,60 га – для ведення особистого підсобного господарства та 0,23 га – для будівництва а обслуговування будівель), яка розташована на території Підберезівської сільської ради та передавалася ОСОБА_3 у приватну власність, згідно виписки з рішення Підберезівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 24 грудня 1993 року №6/5, як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем якого була його дружина – ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_4 . Позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері, прийняла спадщину, однак нотаріально оформити своїх спадкових прав не може. Враховуючи вищенаведене, просить поданий позов задовольнити. Також зазначає, що першочергово вказане майно належало чоловікові спадкодавця (батьку позивачки) – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину по смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина – ОСОБА_4 , проте не оформила свої спадкові права так, як померла.

Позивачка, ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

              А відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до витягу з погосподарської книги №1 за 2020 рік Підберезівської сільської ради Горохівського району Волинської області, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2 , стверджується, що ОСОБА_5 є дружиною ОСОБА_3 .

Документом про родинні відносини стверджується, а саме свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03 червня 1968 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батька ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Підберезівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 02 грудня 2013 року, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого виконавчим комітетом Підберезівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 21 січня 2020 року, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідо до довідки №333 від 25 травня 2020 року, виданої Підберезівською сільською радою Горохівського району Волинської області, згідно із записом в погосподарській книзі №1 значиться житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даному будинку була зареєстрована і проживала його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкодавець ОСОБА_3 , до дня смерті постійно проживав в с. Підбереззя, Горохівського району Волинської області і нікуди на проживання не виїжджав. Після смерті чоловіка ОСОБА_4 другий раз шлюб не реєструвала і на інше місце проживання не виїжджала. Заповіт ОСОБА_3 не посвідчувався в Підберезівській сільській раді. Спадкоємцями за законом є дочка ОСОБА_1 1968 року народження та син ОСОБА_2 , 1962 року народження. Спадкоємець ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння спадковим майном шляхом подання документів в нотаріальну контору.

Згідно з довідкою №386 від 13 липня 2020 року, виданої Підберезівською сільською радою Горохівського району Волинської області, згідно із записом в погосподарській книзі №1 значиться житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даному будинку була зареєстрована і проживала його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкодавець ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживала в с. Підбереззя, Горохівського району Волинської області і нікуди на проживання не виїжджала. Після смерті чоловіка ОСОБА_4 другий раз шлюб не реєструвала і на інше місце проживання не виїжджала. Заповіт ОСОБА_4 не посвідчувався в Підберезівській сільській раді. Спадкоємцями за законом є дочка ОСОБА_1 1968 року народження та син ОСОБА_2 , 1962 року народження. Спадкоємець ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння спадковим майном шляхом подання документів в нотаріальну контору.

З спадкової справи №136/2020 після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що від імені ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Горохівського районного нотаріального округу Голодевич Г.С. надходила заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак було видано постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій. Згідно із заявою посвідченої приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Голодевич Г.С. вбачається, що ОСОБА_2 , відмовився від спадкового майна в користь ОСОБА_1 .

Відповідно до технічної документації на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , даний будинок було побудовано з дотриманням встановлених будівельних та технічних норм.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після померлої матері ОСОБА_4 , прийняла спадщину.

А тому, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом першої черги на житловий будинок з господарськими побутовими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем якого була його дружина (матір позивачки) – ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до виписки із рішення від 24 грудня 1993 року №6/5, ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства та площею 0,23 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Перехідними положеннями Земельного кодексу України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно з ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом першої черги після смерті своє матері. Успадкувавши спадкове майно, вона успадкувала право на завершення приватизації, яке мав за життя спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно.

Згідно з роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у п.3.5 визначено, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.

За таких обставин, суд вважає, що позивачка, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, у зв`язку з чим, суд вважає, позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268,273 ЦПК України, ст.ст.392, 1216, 1217, 

1218,1222, 1258, 1261 ЦК України, ст.125 Земельного кодексу України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом першої черги на житловий будинок з господарськими побутовими будівлями і спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося після смерті по смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем якого була його дружина (матір позивачки) – ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом першої черги, право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,83 га (0,60 га – для ведення особистого підсобного господарства та 0,23 га – для будівництва а обслуговування будівель), яка розташована на території Підберезівської сільської ради яка передавалася ОСОБА_3 у приватну власність, згідно виписки з рішення Підберезівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 24 грудня 1993 року №6/5, як на спадкове майно, що залишилося по смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем якого була його дружина – ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий