Справа № 1-34
2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2007 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в
складі:
судді - головуючого Місінкевича А.Л. при секретарі Карплюк P.O. за участю прокурора Сурника Р.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці справу кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с Круті Броди Ярмолинецький району, житель с Нове Село Ярмолинецького району, українець, громадянин України, освіта середня, одружений не працює, раніше не судимий, запобіжний захід обрано підписка про невиїзд.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженка та жителька с Нове село Ярмолинецький район, українка , громадянка України, освіта середня, не працює, одружена, раніше не судима, запобіжний захід обрано підписка про невиїзд.
у вчинені злочину за ч. 3. ст. 185 КК України
ВСТАНОВИВ:
В період часу з 20 по 25 листопада 2006 року ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 за попередньою змовою прийшли до зернотоку в с Томашівка Ярмолинецький район і маючі вільний доступ на його територію вчинили крадіжку належного СТОВ „Відродження" гноєрозкидача ПРТ-10 шляхом його буксирування і в подальшому збули його на метало приймальний пункт в смт. Городок.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вину у пред'явленому звинувачені визнали частково. Суду повідомили, що вони працювали в СТОВ „Відродження" але звільнились. Підприємство заборгувало їм кошти за користування майновим та земельним паями, не погашена заборгована заробітна плата. З метою отримання вказаних коштів на зборах їм було виділено частка зерноскладу, яка знаходилась на зерно току в с Томашівка і вони мали власний ключ від брами і мали вільний доступ до свого майна. Оскільки їм виділили зерносклад на майновий пай, а також була заборгованість підприємства перед ними вони вирішили взяти даний гноєрозкидач і здати його на метолом. За допомогою знайомих вони відбуксували його та здали на металобрухт, потрапили на територію зерноскладу вони вільно, оскільки туди могли потрапити лише вони, бо ключі були лише в них. Підсудні не визнають вартість викраденого, яка вказана в пред'явленому звинувачені.
Крім часткового визнання підсудними своєї вини факт викрадення майна підтверджується фактичними обставинами справи та зібраними по справі доказами.
Сівдки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вказали, що вони допомагали буксувати своїми тракторами гноєрозкидач на метало приймальний пункт. Драгуни вказали їм що це їх причіп, а кому в дійсності він належить вони не знають. Свідок ОСОБА_5 в листопаді 2006 року прийняла на металобрухт в підсудних гноєрозкидач і виплатила їм за це гроші. На сьогодні даний причіп був куплений невідомими їй особами.
Представник цивільного позивача ОСОБА_6 суду повідомив, що гноєрозкидач рахується на балансі СТОВ „Відродження" і зберігається не території зерно току. Ключі він нього мав ОСОБА_1 Підсудним на майновий пай було передано частину зерноскладу на зерно току, а він 25.11.2006 року перевіряючи наявність майна не зерновому дворі виявив відсутність причепу ПРТ-10, який не був розпайованим. На сьогодні підсудні повернули підприємству гноєрозкидач і він відмовляється від позову.
Винна підсудних також підтверджується зібраними по справі доказами. Саме протоколами огляду місця події (а.с. 4), довідками СТОВ „Відродження" (а.с. 14,15).
Заслухавши пояснення підсудних, цивільного позивача, допитавши свідків і дослідивши матеріали справи суд знаходить вину підсудних у скоєні даного злочину доведеною і їх дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Так, пред'явлене обвинувачення у вчиненні крадіжки, шляхом проникнення у сховище в судовому засіданні не було доведено, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що гноєрозкидач перебував на території зерно току і доступ до якого мали лише підсудні, оскільки їм там належить частина зерноскладу і вони здійснюють догляд за майном що там перебуває. В судовому засіданні не було доведено проникнення як незаконного та відсутність у осіб права перебувати у вказаному місці де знаходиться майно, як обов'язкова ознака проникнення.
При призначені покарання підсуднім суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання суд не вбачає, пом'якшуючими обставинами суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування заподіяної підприємству шкоди.
По місцю проживання підсудні характеризуються позитивно, раніше не судимі, скоєний ними злочин відноситься до середньої тяжкості. При призначені покарання суд враховує вік підсудних, причин, що сприяли скоєнню злочину: наявності спору про заборгованості по майновим та земельним паям і заборгованості по заробітній платі і на цих підставах вважає, що можливим призначити покарання у вигляді обмеження волі і строком ближче до мінімального.
З врахуванням вище викладеного, наявністю пом'якшуючих обставин та з метою виправлення підсудних суд вважає за можливим виправлення підсудних без відбування покарання і вважає за доцільним звільнити від відбування покарання, відповідно до ст. 75 КК України застосувавши іспитовий строк тривалість ближче ще до мінімального
Заявлений цивільний позов залишити без розгляду у зв'язку із відмовою позивача від позову. Судових витрат по справі не має
Керуючись ст., ст. 323-324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік та 5 місяців.
ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік та 5 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 3 місяці.
Запобіжний захід підсуднім до вступу вироку в закону силу залишити - підписка про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд.