Справа № 211/2571/20

Провадження № 2/211/1481/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

29 жовтня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за відсутності :

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника адвоката Бурлаченко С.Ю., звернувся до суду з позовною заявою, зазначивши, що у 2019 році надав відповідачу у борг кошти у загальному розмірі 3780 доларів США, а саме: 07.03.2019 року у сумі 230 доларів США зі строком повернення до 17.03.2019 року. 08.06.2019 року у сумі 3100 доларів США зі строком повернення до 08.07.2019 року. 26.12.2019 року у сумі 450 доларів США зі строком до 25.01.2020 року. Про що відповідачем були написані розписки.

Відповідач позичені кошти не повернув та уникає спілкування з ним.

Станом на 27.04.2020 року курс 1 долару США становить 27,14 грн. Отже загальна сума боргу за розписками яку повинен сплатити відповідач у гривневому еквіваленті становить 102589,20 грн., що просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в тому числі витрати за юридичні послуги адвоката.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Позивач та його представник до суду не з`явилися, представник звертався з заявою про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 суду не з`явився, про слухання справи повідомлявся відповідно до ст. 128 ЦПК України.

В порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено письмовий договір позики.

Так на підтвердження укладення договору позики ОСОБА_3 були написані розписки про отримання в борг від ОСОБА_1 грошових коштів, а саме:

07.03.2019 року - 230 доларів США, які ОСОБА_3 зобов`язався повернути до 17.03.2019 року;

08.06.2019 року - 3100 доларів США, які ОСОБА_3 зобов`язався повернути до 08.07.2019 року;

26.12.2019 року - 450 доларів США, які ОСОБА_3 зобов`язався повернути до 25.01.2020 року;

Загальна сума боргу склала 3780 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір є укладеним з моменту передання грошей.

Укладений договір позики відповідає вимогам ч.1 ст. 1047 ЦК України, оскільки є укладеним в письмовій формі та відповідно до ч. 2ст. 1047 ЦК України позивач на підтвердження укладення договору та його умов представив суду оригінали розписок позичальника.

У встановлений строк відповідач борг позивачеві не повернув, таким чином свої зобов`язання за договором позики не виконав.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, оскільки відповідачем допущено порушення обов`язку повернути позику у строки та в порядку, що встановлені договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики:

від 07.03.2019 року в сумі 230,00 доларів США;

від 08.06.2019 року в сумі 3100,00 доларів США;

від 26.12.2019 року в сумі 450,00 доларів США, а всього 3780,00 доларів США, є законними та обґрунтованими, однак підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Так позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у гривневому еквіваленті із розрахунку курсу долару США станом на 27.04.2020 року, тобто станом на день складання позовної заяви, вказуючи курс долару США (1 долар США = 27,14 гривень). Однак суд не може погодитися з вказаним, оскільки відповідно до позовної заяви датою її складання є 04.05.2020 року, до суду позивач звернувся із позовом 05.05.2020 року, а тому вказана заборгованість має бути стягнута з відповідача у гривневому еквіваленті саме станом на 04.05.2020 року за курсом 1 долар США дорівнює 26,95 гривень. До того ж, дата 27.04.2020 року не є датою укладання договору між позивачем та його представником ОСОБА_2 про надання юридичних послуг. Таким чином сума боргу за розписками в розмірі 3780,00 доларів США становить 101871,00 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем (представником позивача) подано суду договір про надання юридичних послуг від 03.04.2020 року, та довідки про сплату коштів у загальному розмірі 10000,00 грн., за надання юридичних послуг.

Разом з тим, належними доказами, які підтверджують та обґрунтовують реальний розмір витрат на правничу допомогу, крім тих, які подані відповідачем, є докази, які доводять відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, у Книзі обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані акт виконаних робіт, розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Окрім того суд вважає що надані довідки про сплату грошових коштів за надання юридичних послуг не можуть бути належними доказам витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності зі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам від заявлених, виходячи з такого розрахунку: (заявлено суму у розмірі 102589,20 грн., задоволено на суму 101871,00 грн.) 1025,89 грн.-сплачений при подачі позову до суду судовий збір х 101871,00 грн.: 102589,20 грн.= 1018,71 грн.).

Керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258-259, 264-265, 280-284,354-355ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість у розмірі 101 871 (сто одна тисяча вісімсот сімдесят одна ) грн. 00 коп., з яких:

-6198 грн. 50 коп. - сума боргу за договором позики від 07.03.2019 року;

-83545 грн. 00 коп. - сума боргу за договором позики від 08.06.2019 року;

-12127 грн. 50 коп. - сума боргу за договором позики від 26.12.2019 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1018 ( одна тисяча вісімнадцять ) грн. 71 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко