БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.10.2020

Справа № 497/1206/2020

Провадження № 2/497/629/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        28.10.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,    

ВСТАНОВИВ:

       17.09.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просить розірвати шлюб між ним і відповідачем, стверджуючи, що шлюбні відносини в них фактично припинені, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливо, між ними досягнута домовленість про місце проживання і утримання їхньої спільної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з відповідачем ОСОБА_2 .

       Сторони у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

       Відповідно до ч.3ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

       Вивчивши надані суду матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

       Згідно наданих суду матеріалів, 18.12.2014р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 від 18.12.2014р., а/з № НОМЕР_2 ), дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_5 " (а.с.6).

       Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін народилася дочка - ОСОБА_6 (свідоцтво про її народження НОМЕР_3 видане 10.02.2015р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, а/з№61 (а.с.7), яка проживає з матір`ю.

       Сторони надали суду заяви, якими просять не надавати їм строку для примирення, бажаючи розірвання шлюбу, з наданих суду доказів не вбачається підстав, що перешкоджають задоволенню позовних вимог.

       Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

       Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

       З матеріалів даної справи вбачається, що сторони продовжувати шлюбні відносини не бажають, позивач стверджує у заяві, що сторони фактично не проживають разом, відповідач не заперечує проти задоволення позову, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір.

       Відповідно до ст.112, її ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу в разі, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення для розгляду позову про розірвання шлюбу.

       Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що з наданих суду відомостей не вбачається спору між сторонами про місце проживання дитини та щодо спільного майна подружжя, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.

       Беручи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, наполягання сторін на задоволенні позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам.      

       Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що сторонам відомі норми чинного законодавства про наслідки розірвання шлюбу судом, а саме: ч.2ст.114 СК України регламентовано, що в разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; а ч.3ст.115 СК України - що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

       Керуючись ст.ст.104,105,110 СК України, 12,80,263-265,352,354 ЦПК України, суд 

ухвалив:

       Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.    

        Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - що був зареєстрований 18.12.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Болградського районного управління юстиції в Одеській області, а/з№241.

       Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

       Повний текст рішення складено 28.10.2020 року.

Суддя А.В. Кравцова