Справа № 386/898/20

Провадження № 2-з/386/9/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року                                        смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області        Гут Ю. О., дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову адвоката Гавриченко Ж.В. представника позивача ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу фермерському господарству «Колос» -

В С Т А Н О В И В:

       Представник позивача адвокат Гавриченко Ж.В. звернулась до суду з позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 до фермерського господарства «Колос», про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 22.06.2020 року.

Як вбачається із заявлених вимог представник позивача просить стягнути достроково з відповідача фермерського господарства на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 22.06.2020 року у розмірі 276681 грн. 50 коп.

Одночасно, представник позивача звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу, в обґрунтування якої зазначила, що на розгляд Голованівського районного суду Кіровоградської області подано позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Колос» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року у розмірі 276 681,50 (двісті сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 50 копійок, яка складається з наступного: 250 000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року; 26 250,00 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень 50 копійок - пеня згідно п. 4.1.; Договору про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року; 431,50 (чотириста тридцять одна) гривня 50 копійок 3% річних, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як було зазначено в позовній заяві відповідач не повернув поворотну фінансову допомогу у розмірі 250 000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок відповідно до Договору про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року.

Ціна позову, про забезпечення якого просить позивач складає 276 681,50 (двісті сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 50 копійок.

Згідно із п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Вважаємо, що поведінка відповідача суперечить принципам добросовісності, що схиляє на думку, що відповідач будь-якими методами уникатиме виконання рішення суду, а накладення арешту на нерухоме майно надасть неабияку гарантію позивачу, що рішення суду буде виконано.

Оскільки позов забезпечується, зокрема, накладенням і арешту із забороною відчуження майна, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту, ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову відсутня.

З таких підстав вважаємо, що немає необхідності до застосування судом зустрічного забезпечення, на підставі чого просили суд :

1. Вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на все майно, яке належить відповідачу:

нежитлова будівля (корівник) літ. «А», загальною плрщею 871,02 кв.м., за адресою; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:; 335494835214; номер запису про право власності: 19801250; дата державної реєстрації 04.04.2017; підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер: 220, виданий 04.04.2017, видавник: Воєвода С.М., приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області; розмір частки: 1/3;

нежитлове приміщення підсобного господарства, загальною площею 1020,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 14155935214; номер запису про право власності: 225314; дата державної реєстрації: 22.02.2013; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 231, виданий 06.02.1998, видавник: Бурдейна Г.І. державний нотаріус Голованівської державної нотаріальної контори, розмір частки: 1.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить та/або зробить неможливим виконання рішення суду, та надасть неабияку гарантію позивачу, що рішення суду буде виконано.

Також згідно п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Тобто, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві. Тобто, вирішуючи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачеві і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями ч. 1 ст.151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Таким чином, законодавством передбачений обов`язок зазначення в заяві про забезпечення позову інших відомостей, необхідних для забезпечення позову.

Як вбачається із позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року у розмірі 276 681,50 (двісті сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 50 копійок, яка складається з наступного: 250 000,00 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року; 26 250,00 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят) гривень 50 копійок - пеня згідно п. 4.1.; Договору про надання поворотної фінансової допомоги від «22» червня 2020 року; 431,50 (чотириста тридцять одна) гривня 50 копійок 3% річних, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову взагалі відсутнє обґрунтування співмірності застосування заходів забезпечення позову заявленим позивачем позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути спів мірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому судом враховується правовий висновок, що міститься в постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі №824/239/2018. Так, Верховним Судом звернуто увагу на те, що судове рішення, як найвищий акт правосуддя, повинно бути виконуваним, оскільки виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний Суд вважав, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на все майно боржників у межах суми вимог, при відсутності відомостей про вартість такого майна - є не виконуваним.

Крім того суд, також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.149,151,153,260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви адвоката Гавриченко Ж.В. представника позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову, до фермерського господарства «Колос», про накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя:                                                                Гут Ю. О.