Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 182/7206/13-ц

провадження № 61-6547св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач -Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Паралель»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів:

Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Паралель» (далі - ПП «Паралель») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 19 жовтня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 119ГМ009К, який згідно з актом прийому-передачі документації змінено на № 10413257000 (далі - кредитний договір), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26 липня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 15 січня 2007 року, додаткової угоди № 1 від 16 січня 2009 року, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 698 000,00 грн зі сплатою 18,00 процентів річних, з кінцевим терміном його повернення 18 жовтня

2012 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 19 жовтня

2005 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ПП «Паралель» укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед банком за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених зазначеним договором, ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, унаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а унаслідок передачі від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та зобов`язальними договорами.

Позичальник умови кредитного договору протягом тривалого часу належно не виконував, про що неодноразово повідомлявся, у тому числі шляхом направлення вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 19 червня 2013 року у нього виникла заборгованість у розмірі 956 199,16грн, з яких: заборгованістьза тілом кредиту - 431 996,00 грн, у тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту - 431 996,00 грн; заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 524 203,16 грн, у тому числі прострочена заборгованість за процентами - 520 315,20 грн.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Паралель» заборгованість за кредитним договором у розмірі

956 199,16 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором станом на 19 червня 2013 року у розмірі 956 199,16 грн, з яких: заборгованістьза тілом кредиту - 431 996,00 грн, у тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту - 431 996,00 грн; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами - 524 203,16 грн, у тому числі прострочена заборгованість зі сплати процентів - 520 315,20 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ПП «Паралель» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 неналежно виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованості, розмір якої станом на 19 червня 2013 року становить

956 199,16 грн, а тому вимоги позивача про стягнення з позичальника простроченої заборгованості підлягають задоволенню. Позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до поручителя ПП «Паралель» задоволенню не підлягають, оскільки додатковою угодою № 1 від 15 січня 2007 року, укладеною між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 , без згоди поручителя, було встановлено порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення позичальником термінів погашення грошових зобов`язань, що має наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, а тому відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порука ПП «Паралель» припинилася.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 22 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року залишено без задоволення.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області

від 02 лютого 2018 року заяву ПП «Паралель» про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року залишено без задоволення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу ПП «Паралель» задоволено частково, заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 рокускасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ПП «Паралель» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з наявності підстав, визначених пунктом 3 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для обов`язкового скасування рішення суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача ПП «Паралель», яке не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, і на зазначене порушення судом норм процесуального права заявник посилається у апеляційній скарзі.

Відмовляючи у задоволенні вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд виходив з доведеності факту неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також обгрунтованості заявленого до стягнення розміру заборгованості за кредитним договором, разом з тим, позивач звернувся з позовом до суду з пропуском позовної давності, оскільки пред`явивши 04 лютого 2010 року вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, ПАТ «УкрСиббанк»відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, тоді як за захистом свого порушенного права новий кредитор (ПАТ «Дельта Банк») звернувся до суду 05 серпня 2013 року, тобто зі спливом трирічного строку позовної давності.

Апеляційний суд також вказав, що унаслідок укладення між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 , без згоди поручителя, додаткової угоди № 1 від 15 січня 2007 року, що передбачає збільшення його відповідальної, порука ПП «Паралель» припинилася.

Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ПАТ «Дельта Банк», у якій заявник просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року та залишити в силі заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» не урахував, що відповідно до умов кредитного договору кінцевою датою виконання зобов`язання сторони визначили 18 жовтня 2012 року, а тому перебіг позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором розпочався лише зі спливом строку кредитування, тобто після 18 жовтня 2012 року. Оскільки ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом у серпні 2013 року, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про пропуск ним позовної давності до вимог заявлених до ОСОБА_1 .

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від ПП «Паралель», у якому відповідач просив залишити касаційну скаргу

ПАТ «Дельта Банк» без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанцій є обгрунтованою, ухваленою на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень. Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що пред'явивши

04 лютого 2010 року вимогу про повне дострокове погашення позичальником заборгованості за кредитом, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та стягнення інших платежів, розпочався з наступного днязазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту, як кінцевого строку виконання його умов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з місцевого суду .

Справа надійшла до Верховного Суду у червні 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судове рішення суду апеляційної інстанції у частині вирішених вимог ПАТ «Дельта Банк» до ПП «Паралель» не оскаржується, а тому у цій частині у касаційному порядку не переглядається.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що 19 жовтня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 119ГМ009К, який згідно з актом прийому-передачі документації змінено на № 10413257000, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26 липня 2006 року, додаткової угоди № 1 від 15 січня 2007 року, додаткової угоди № 1 від 16 січня 2009 року, банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 698 000,00 грн зі сплатою

18,00 процентів річних, з кінцевим терміном його повернення 18 жовтня

2012 року.

Відповідно до пункту 1.2.2 кредитного договору відповідач взяв на себе зобов`язання щомісячно здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитним коштами. Відповідно до пункті 1.3.1, 1.3.3, 1.3.4 кредитного договору, та пункту 1.2 додаткової угоди № 1 від 15 січня 2007 року, пункту 1.1 додаткової угоди № 1 від 16 січня 2009 року проценти нараховуються на суму кредитних коштів щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360, погашення кредиту здійснюється з 1 по 25 число включно кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані банком проценти.

Відповідно до пункту 7.3 кредитного договору у разі порушення позичальником вимог пунктів 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8,5.11, 7.4 частини 2 пункту 9.2 цього договору, банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за цим договором у порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 19 жовтня

2005 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ПП «Паралель» укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед банком за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором.

04 лютого 2010 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої банк вимагав від позичальника добровільного термінового усунення порушення зобов`язання, у строк не більше трьох днів з дати направлення цієї вимоги та сплати у повному обсязі заборгованості за кредитним договором, яка станом на 11 січня

2010 року становить 495 134,30 грн.

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого у порядку, обсязі та на умовах, визначених зазначеним договором, ПАТ «УкрСиббанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, унаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а унаслідок передачі від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та зобов`язальними договорами.

З наданого ПАТ «Дельта Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 19 червня 2013 року убачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 956 199,16грн, з яких: заборгованістьза тілом кредиту - 431 996,00 грн, у тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту - 431 996,00 грн; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами - 524 203,16 грн, у тому числі прострочена заборгованість зі сплати процентів - 520 315,20 грн.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» визначені у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами частини першої цієї статті, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком дії договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання зобов`язання.

Ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк», суд апеляційної інстанції правильно вказав, що кредитним договором визначено терміном виконання зобов'язання з повернення кредиту у повному обсязі 18 жовтня 2012 року, однак у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» направив на адресу позичальника досудову вимогу від 04 лютого 2010 року про дострокове повернення кредиту у повному обсязі у строк не більше трьох днів з дати направлення відповідної вимоги, у зв`язку з чим відповідно до положень частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 11 кредитного договору, змінив строк виконання основного зобов'язання з 18 жовтня 2012 року на 08 лютого 2010 року.

Ураховуючи, що строк кредитування закінчився 08 лютого 2010 року, а за захистом порушеного права новий кредитор (ПАТ «Дельта Банк») звернувся до суду 05 серпня 2013 року, законним та обгрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про пропуск позивачем позовної давності, що з урахуванням заяви відповідача ОСОБА_1 про її застосування, викладеної у заяві про перегляд заочного рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року, відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом, нарахованої до 08 лютого 2010 року.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з підстав пропуску позивачем позовної давності, апеляційний суд виходив з доведеності наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором станом на 19 червня 2013 рокуу розмірі 956 199,16грн, з яких: заборгованістьза тілом кредиту - 431 996,00 грн, у тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту - 431 996,00 грн; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами - 524 203,16 грн, у тому числі прострочена заборгованість зі сплати процентів - 520 315,20 грн.

Зазначеного висновку суд апеляційної інстанції дійшов унаслідок неправильного застосування норм матеріального права, якими урегульовано спірні правовідносини.

Так, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Оскільки право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилося зі спливом строку кредитування (08 лютого 2010 року), тому починаючи із зазначеної дати банк не мав правових підстав для нарахування процентів за користування кредитом, що свідчить про необгрунтованість розміру заборгованості позичальника зі сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахованої після 08 лютого 2010 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права суди попередніх інстанцій неправильно вирішили позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати процентів, нарахованих після

08 лютого 2010 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у частині вирішення зазначених позовних вимог, з ухваленням у справі у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором, нарахованих після 08 лютого 2010 року, за їх безпідставністю.

В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором, нарахованих після 08 лютого 2010 року скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором, нарахованих після 08 лютого

2010 року, відмовити.

В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 лютого

2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко