УХВАЛА

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 520/5045/2020

адміністративне провадження № К/9901/26013/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Спаскіна Дмитра Анатолійовича подану в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 520/5045/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Піротекс», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Піротекс», в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача за результатами розгляду заяви позивача від 20.02.2020, яка полягає у ненадані оцінки наявності або відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах на підставі наданих документів щодо відповідних умов праці за час виконання позивачем роботи піротехніка та щодо результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці піротехніка, що призвело до не призначення позивачу, пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 26.10.1987 до 01.11.1995;

- зобов`язати відповідача, призначити, нарахувати та виплачувати позивачу, пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 26.10.1987 до 01.11.1995.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у задоволенні позову відмовлено.

12.10.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний Суд» надійшла касаційна скарга адвоката Спаскіна Дмитра Анатолійовича (далі - представник позивача) в інтересах позивача, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 та ухвалите нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).

Натомість у касаційній скарзі скаржник просить звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію («Шишков проти Росії», № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи («FC Mretebi v. Georgia», № 38736/04, п. 47).

Так, до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником не додано жодних належних доказів, відповідно до яких суд може розглянути таку заяву з урахуванням скрутного майнового стану.

Такими доказами можуть слугувати, зокрема, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

При визначенні розміру судового збору суд зазначає, що позивач звернувся до суду у 2020 році, заявив вимогу немайнового характеру.

В порядку передбаченому частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 840,80 грн (2 102,00 грн х 0,4), а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 1 681,60 грн (840,80 грн х 200%).

Для усунення вказаного недоліку касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 681,60 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків, скаржнику необхідно подати докази його майнового стану для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору або документа про сплату судового збору.

У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Керуючись статтями 169, 329, 329, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу адвоката Спаскіна Дмитра Анатолійовича подану в інтересах ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі № 520/5045/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Піротекс», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа