Справа № 216/3170/16-ц

Провадження № 2/216/143/20

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2020 року                                                        місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Сагайдака Д.С.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Терновської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого подружжям за час шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільним сумісним майном, набутим подружжям за час шлюбу, його поділ та стягнення компенсації 1/2 частини вартості майна з визнанням за іншим з подружжя одноособової власності в натурі, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який остаточно уточнив в редакції від 10.08.2020 та обґрунтовував тим, що з 02.08.1997 сторони зареєстрували шлюб, який 16.05.2016 рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було розірвано. За час їхнього шлюбу було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,00 кв.м, житловою площею 29,4 кв.м. Покупцем в договорі купівлі-продажу зазначено відповідача ОСОБА_2 . Також, за час шлюбу ними було придбано такі транспортні засоби: автомобіль марки MERCEDES-BENZ 308 DПE 1995 року випуску, об`єм двигуна 2400, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D 1995 року випуску, об`єм двигуна 2874, державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, об`єм двигуна 2151, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, об`єм двигуна 2900, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 . Позивач вважає за необхідне поділити вказані автомобілі порівну, з виплатою різниці вартості автомобілів. Відповідно квартиру, набуту у шлюбі, позивач також вважає за можливе поділити порівну по 1/2 частці. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд: визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таке майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 308 DПE 1995 року випуску, об`єм двигуна 2400, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D 1995 року випуску, об`єм двигуна 2874, державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, об`єм двигуна 2151, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, об`єм двигуна 2900, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 ; поділити майно, що є об`єктом спільної сумісної власності між сторонами таким чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52 кв.м, житловою площею 29,40 кв.м; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 308 DПE 1995 року випуску, об`єм двигуна 2400, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , вартістю 88182,42 грн та автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, об`єм двигуна 2900, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 , вартістю 110203,42 грн; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D 1995 року випуску, об`єм двигуна 2874, державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , вартістю 111071,95 грн та автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, об`єм двигуна 2151, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , вартістю 165066,12 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок компенсації вартості його частки у спільному майні подружжя різницю вартості присуджених кожному з подружжя транспортних засобів в сумі 77752,23 грн; стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Позивач та його представник у судовому засіданні на задоволенні уточнених позовних вимог наполягали.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог. Відповідач надала зустрічну позовну заяву, яку уточнила та обґрунтовувала тим, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 308 DПE», номерний знак НОМЕР_1 було частково придбано за кошти її батька, що були виручені від продажу його особистого автомобіля. Інші автомобілі, з метою роботи в галузі транспортних перевезень були придбані шляхом кредитування, поручителями в кредитних договорах була відповідач та її батьки, а заставним майном була квартира її батьків, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані автомобілі були придбані їхньою родиною за спільні кошти сімейного бюджету у зв`язку зі здійсненням позивачем ліцензованої підприємницької діяльності. У зв`язку з тим, що вищевказані автомобілі позивач за первісним позовом використовує у своїй підприємницькій діяльності, тому вони повинні бути визнані судом за ним, з виплатою їй компенсації за половину вартості транспортних засобів. Крім того, відповідач вважає, що є всі підстави здійснити поділ між подружжям в розмірі половини чистого прибутку, отриманого чоловіком від підприємницької діяльності за період шлюбу. За викладених обставин, ОСОБА_2 просить суд: визнати спільним сумісним майном подружжя: автомобіль марки MERCEDES-BENZ 308 DПE державний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D, державний номер НОМЕР_3 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, державний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, державний номер НОМЕР_7 ; визнати в порядку поділу майна подружжя за нею право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію різниці вартості автотранспортних засобів та квартири в розмірі 56686,68 грн; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 308 DПE державний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D, державний номер НОМЕР_3 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, державний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, державний номер НОМЕР_7 ; визнати чистий дохід від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 27.05.2016 спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 1/2 частину чистого доходу від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 27.05.2016 в сумі 28199,26 грн.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 надав відзив на зустрічний позов, який обґрунтовував тим, що поділ майна, який запропонувала позивач є необґрунтованим. Зокрема, зазначивши про визнання за нею право власності на спірну квартиру, ОСОБА_2 порушує його право власності на частку у вказаному майні. Спірна квартира є єдиним житлом відповідача, а тому єдиним варіантом поділу квартири між співвласниками, буде визнання ідеальних часток між ними, по 1/2 частині кожному. З приводу поділу транспортних засобів відповідач за зустрічним позовом зауважує, що одночасне використання чотирьох автомобілів є неможливим, погодити порядок користування ними сторони не можуть, тому обґрунтованим є поділ транспортних засобів по рівну, по дві одиниці кожному. Щодо компенсації ОСОБА_2 різниці вартості транспортних засобів та квартири, ОСОБА_1 заперечує. Щодо вимоги про стягнення з нього половини чистого доходу від підприємницької діяльності у період з 01.12.2015 по 27.05.2016, він вважає такими, що задоволенню не підлягають, оскільки всі кошти від його діяльності витрачалися в інтересах сім`ї. На підставі вищевикладеного, та враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, відповідач просила відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення як первісного, так і зустрічного позовів, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.08.1997, що підтверджується свідоцтвом про одруження, актовий запис №317 (а.с. 5).

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.05.2016 (а.с. 49) їх шлюб було розірвано.

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 22.06.2007 (а.с. 6) в період шлюбу сторони придбали квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,00 кв.м, житловою площею 29,4 кв.м, який було зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 .

З відповіді начальника територіального сервісного центру №1243 регіонального сервісного центру в Дніпропетровській області від 07.10.2016 (а.с. 220, 221) вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на такі транспортні засоби: автомобіль марки MERCEDES-BENZ 308 DПE державний номер НОМЕР_1 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D, державний номер НОМЕР_3 , автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, державний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, державний номер НОМЕР_7 . З матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що вказані транспортні засоби були придбані в період їх знаходження у шлюбі.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та автотоварознавчої експертизи №5591/5592-16 від 26.07.2017 (а.с. 41-114) оціночна (ринкова) вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,00 кв.м, житловою площею 29,4 кв.м, складає 361150,00 грн; ринкова вартість автомобіля марки MERCEDES-BENZ 308 DПE державний номер НОМЕР_1 складає 88182,42 грн; ринкова вартість автомобіля марки MERCEDES-BENZ 312D, державний номер НОМЕР_3 , становить 111071,95 грн, ринкова вартість автомобіля марки MERCEDES-BENZ 311, державний номер НОМЕР_5 , становить 165066,12 грн; ринкова вартість автомобіля марки MERCEDES-BENZ 412D, державний номер НОМЕР_7 , складає 110203,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При ухваленні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 N 11).

Зі змісту п.п. 23,24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446 св 18, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518 св 18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, провадження № 14-325цс18.

Судом встановлено, що спірне майно придбано сторонами за час шлюбу, подружжя мало спільний бюджет на час придбання спірного майна. З трудової книжки (а.с. 58-61) та довідки про доходи (а.с. 62) вбачається, що ОСОБА_2 у період шлюбу також працювала.

Під час розгляду цивільної справи, з урахуванням наданих сторонами доказів судом не було встановлено обставин, з якими закон пов`язує можливість зменшення частки одного з подружжя у спільній сумісній власності та відповідного збільшення частки іншого.

Таким чином, враховуючи, що спірні квартира та автомобілі придбані сторонами за час шлюбу, відповідно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, у зв`язку з чим суд приходить висновку про поділ між сторонами спірного майна, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні.

Ознайомившись із запропонованими варіантами поділу майна первісного позову та зустрічного, суд приходить до висновку, що запропонований позивачем ОСОБА_1 варіант поділу майна є обґрунтованим та відповідає принципу рівності часток відповідно до ст. 70 СК України.

За таких обставин суд визнає обґрунтованими вимоги первісного позову в частині поділу квартири по 1/2 частці за кожним із подружжя та чотирьох автомобілів, по два кожній із сторін, та стягнення з відповідача різниці у вартості присуджених кожному зі сторін транспортних засобів, що не суперечить вимогам статті 71 СК України. А тому, вимоги зустрічної позовної заяви в частині запропонованого ОСОБА_2 варіанту поділу майна не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог зустрічної позовної заяви в частині стягнення 1/2 частки доходу відповідача внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності, суд приходить до таких висновків.

З відповіді заступника начальника Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 217), податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1  (а.с. 198-202) та з обставин, встановлених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1  був взятий на облік як фізична особа-підприємець та отримав дохід від здійснення підприємницької діяльності за 2015 рік в сумі 50000,00 грн, за 2016 рік в сумі 60000,00 грн.

Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК України.

Згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.

Отже, майно фізичної особи-підприємця (дохід від здійснення господарської діяльності фізичною особою-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що дохід від здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя, а тому заявлені вимоги зустрічного позову в частині стягнення з ОСОБА_1 1/2 частину чистого доходу від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 27.05.2016 в сумі 28199,26 грн, підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У силу вимог ст. 141 ЦПК України суд розподіляє між сторонами судові витрати.

Так, частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги первісної позовні ОСОБА_1 були задоволені частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі судовий збір в сумі 3627,17 грн.

Разом з цим, враховуючи, що зустрічні позовні вимоги були також задоволені частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 647,34 грн.

Також, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У зв`язку зі складанням висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та автотоварознавчої експертизи №5591/5592-16 від 26.07.2017, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати за складання висновку судового експерта (експертного дослідження) пропорційно задоволеним вимогам первісної та зустрічної позовної заяви в сумі 2256,84 грн, та відповідно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 3656,54 грн.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 65, 69, 70,71 СК України, ст.ст. 367, 368, 372, 640, 657 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого подружжям за час шлюбу – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52 кв.м, житловою площею 29,40 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52 кв.м, житловою площею 29,40 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 308 DПE 1995 року випуску, об`єм двигуна 2400, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , вартістю 88182,42 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, об`єм двигуна 2900, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 , вартістю 110203,42 грн.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D 1995 року випуску, об`єм двигуна 2874, державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , вартістю 111071,95 грн.

Визнати за  ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, об`єм двигуна 2151, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , вартістю 165066,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок компенсації вартості його частки у спільному майні подружжя різницю вартості присуджених кожному з подружжя транспортних засобів в сумі 77752,23 грн (сімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні двадцять три копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: витрати за складання висновку судового експерта (експертного дослідження) в сумі 2256,84 грн (дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень вісімдесят чотири копійки), а також судовий збір в сумі 3627,17 грн (три тисячі шістсот двадцять сім гривень сімнадцять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про визнання майна спільним сумісним майном, набутим подружжям за час шлюбу, його поділ та стягнення компенсації 1/2 частини вартості майна з визнанням за іншим з подружжя одноособової власності в натурі – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину чистого доходу від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 27.05.2016 в сумі 28199,26 грн (двадцять вісім тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень двадцять шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: витрати за складання висновку судового експерта (експертного дослідження) в сумі 3656,54 грн (три тисячі шістсот п`ятдесят шість гривень п`ятдесят чотири копійки), а також судовий збір в сумі 647,34 грн (шістсот сорок сім гривень тридцять чотири копійки).

У задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 січня 2017 року, на транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

1)автомобіль марки MERCEDES-BENZ 308 DПE 1995 року випуску, об`єм двигуна 2400, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;

2)автомобіль марки MERCEDES-BENZ 312D 1995 року випуску, об`єм двигуна 2874, державний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ;

3)автомобіль марки MERCEDES-BENZ 311, об`єм двигуна 2151, державний номер НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 ;

4)автомобіль марки MERCEDES-BENZ 412D, об`єм двигуна 2900, державний номер НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2020 року.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя                                                                         Р.О. Кузнецов