Провадження № 2/317/134/2020

Справа № 317/3271/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року                                                м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                        Мінгазова Р.В.,

при секретарі                                                                Герман Н.П.,

за участю: представника позивача                                         ОСОБА_1 ,

представника відповідача                                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна, про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними, в обґрунтування якого зазначила, що 02.11.2018 року між нею та відповідачкою укладено Договір купівлі-продажу садового будинку літ. А-2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1780. Згідно п. 3 Договору купівлі-продажу будинку, продавець (відповідач) одержав від покупця (позивача) повний розрахунок за проданий житловий будинок у розмірі 991 400 грн. Одночасно, 02.11.2018 року, на підставі п.1 Договору купівлі-продажу будинку від 02.11.2018 року, укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0464 га., що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, срада Розумівська, кадастровий номер земельної ділянки: 2322188400:06:001:1568, посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1781. Згідно п. 3 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, продавець (відповідач) одержав від покупця (позивача) повний розрахунок за земельну ділянку, у розмірі 278 600 грн.

Згідно п. 5 Договору купівлі-продажу садового будинку, продавець (відповідач) гарантував, що прихованих недоліків будинок немає.

Згідно технічного паспорту, який виготовлено 28.02.2018 року, та який був наданий відповідачем, у якості підтвердження якості будинку, стіни будинку виготовлені із цегли.

В 2019 році, згідно висновку експерта ОСОБА_6 № 2505 від 06.08.2019 року, позивач встановив, що зовнішні стіни садового будинку АДРЕСА_1 , виконано з дерев`яних шпал, з облицюванням у 1/2 керамічної цегли.

Згідно протоколу випробувань дерев`яних шпал № 2589 від 26 липня 2019 року державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров`я України», виявлено значне перевищення концентрацій вмісту формальдегіду та фенолу в шпалах залізничних (матеріалу стін) від значень гранично допустимих концентрацій хімічних чинників, які затверджено Т.в.о. голови Держсанепідемслужби України 03.03.2015 року.

Так, при температурі середовища + 20 С , концентрація формальдегіду складає 0,042 мг/м куб. при допустимої концентрації 0,003 м куб. ( перевищення в L4 разів).

При температурі середовища + 20 С, концентрація фенолу складає 0,025 мг/м куб. при допустимої концентрації 0,003 м куб. (перевищення у 8 разів).

Наслідком цього, у повітрі житлового приміщення будинку АДРЕСА_1 , протоколом випробувань № 50 с/р від 17.07.2019 року та протоколом випробувань № 47 с/р державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров`я України», встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій фенолу та формальдегіду, передбачених Наказом Міністерства охорони здоров`я № 173 від 19.06.96 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 379/1404).

Таким чином, вказаний будинок не придатний для проживання у зв`язку з перевищенням гранично допустимих концентрацій фенолу та формальдегіду у повітрі житлового приміщення.

Крім цього, зовнішні стіни будинку виконано з дерев`яних залізничних шпал, з облицюванням у 1/2 керамічної цегли, а не із цегли.

Згідно звіту визначення ринкової вартості нерухомого майна оцінювача ОСОБА_7 № 96/19 від 19.09.2019 року, ринкова вартість вказаного будинку, з урахуванням непридатності його для проживання у зв`язку з наявністю токсичних (отруйних) елементів, які завдають шкоду здоров`ю людини, (л.9 звіту), станом на 19.09.2019 року, складає 164 666,11 грн., - як складського приміщення, що суттєво нижче грошевої суми у розмірі 991 400 грн., яку позивач сплатила за будинок.

У зв`язку в викладеним, використання вказаного будинку за цільовим призначенням у якості житла неможливо.

Таким чином, не переконання позивача, відповідач навмисно ввела її в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме, щодо придатності будинку до проживання та достовірно знаючи про те, що стіни будинку збудовано із залізничних шпал цей факт замовчала, надавши неправдиву інформацію, про те, що стіни побудовані виключно із цегли.

Що стосується Договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0464 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, срада Розумівська, кадастровий номер земельної ділянки: 2322188400:06:001:1568, вартістю 278 600 грн., то він був укладений виключно у зв`язку із розташуванням на земельної ділянці садового будинку літ. А-2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , як житлового будинку, який побудовано виключно із цегли, та придатного для проживання.

З огляду на вищевикладене, в результаті вчинення вказаних правочинів, а саме укладення Договору купівлі-продажу земельної ділянки та Договору купівлі-продажу садового будинку під впливом помилки та під впливом обману, позивачу спричинено збитки у розмірі 1 270 000 грн., що складається із сплачених відповідачу коштів за будинок -991400 грн., та земельну ділянку, - 278 600 грн.

На підставі ч. 2 ст.230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі, що складає 2 540 000 грн. (1270 000 x 2).

Так посилаючись на зазначені обставини позивач просила суд визнати недійсними Договори купівлі-продажу садового будинку літ. А-2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1780, та Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0464 га, що розташовано за адресою: Запорізька область, Запорізький район, срада Розумівська, кадастровий номер земельної ділянки: 2322188400:06:001:1568, посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1781. А також стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в розмірі 2 540 000 грн., та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 30.10.2019 р. відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого засідання ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 10.01.2020 р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Хамулу Н.Г.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 в ході підготовчого засідання не скористались своїм правом подати до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01.07.2020 р. підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Солнцев П.Б. позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та пояснила, що наприкінці 2018 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 вирішили придбати будинок за містом для постійного проживання родини. В мережі Інтернет знайшли оголошення про продаж житлового будинку та земельної ділянки в Садівничому товаристві «Солов`їний гай». Зустрілись з продавцем ОСОБА_4 , яка їх запевнила, що будинок придатний для проживання та складений з цегли. Після чого позивач вирішила придбати вказаний будинок та земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила.

Представник відповідача - адвокат Уткін О.Є. в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги відповідач не визнає в повному обсязі та заперечує проти їх задоволення. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач у своєму позові посилається одночасно на ст.ст. 229, 230 ЦК України, та зазначає про вчинення нею угоди під впливом помилки та обману з боку відповідача, однак одночасне існування зазначених обставин є взаємовиключним. При цьому в ході судового розгляду не встановлено жодної обставини, які б вказували на можливість визнати Договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним. Спірний будинок не є та ніколи не відносився до категорії житлових, про що було відомо позивачці при укладенні відповідної угоди купівлі-продажу. Разом з цим зазначив, що висновок експерта наданий позивачем в обґрунтування своїх доводів, є недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам ст. 106 ЦПК України.

Третя особа - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 підшукали житловий будинок на території Розумівської сільської ради з метою його придбання для постійного проживання родини. Перед покупкою будинку вони провели його поверхневий огляд, при цьому візуально та за повідомленням продавця ОСОБА_4 будинок було складено з цегли. Після придбання вказаного будинку та земельної ділянки на якій він розташований ОСОБА_5 разом з дружиною та дитиною почали в ньому мешкати. Однак після початку проживання у вказаному будинку у дитини почалась алергія, причину якої вони довго не могли виявити, однак поспілкувавшись з сусідами, ОСОБА_5 дізнався, що придбаний ними будинок складений із залізнодорожніх шпал, від яких йшло виділення отруйних речовин, що і було причиною алергічної реакції у доньки.

Третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Н.Г. в судовому засіданні повідомила, що дійсно нею було посвідчено два Договори купівлі-продажу укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 02.11.2018 р. предметами яких були: будинок та земельна ділянка в СТ «Солов`їний гай», ділянка № НОМЕР_1 на території Розумівської сільської ради. При цьому зазначила, що у п. 4 Договору купівлі-продажу житлового будинку допущено технічну помилку, а саме: замість «садовий» написано «житловий» будинок. На виконання ухвали суду надала копії нотаріальних справ щодо укладених Договорів купівлі-продажу.

Перевіривши доводи позовної заяви, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 02.11.2018 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу садового будинку літ. А-2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1780.

Дослідивши вказаний Договір купівлі-продажу встановлено, що згідно п. 1 Договору купівлі-продажу предметом вказаного Договору є садовий будинок літ. А-2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3 Договору купівлі-продажу будинку, продавець ( ОСОБА_4 ) одержала від покупця ( ОСОБА_3 ) повний розрахунок за проданий житловий будинок у розмірі 991 400 грн.

Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу садового будинку продавець ( ОСОБА_4 ) гарантувала, що садовий будинок, який є предметом Договору, серед іншого, не має прихованих недоліків.

Відповідно до п. 14 Договору купівлі-продажу садового будинку, вказаний садовий будинок, що продається, візуально оглянутий покупцем до підписання цього договору. Недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню садового будинку за призначенням, на момент огляду не виявлено. Покупець стверджує, що не має претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного садового будинку.

На виконання вказаного Договору купівлі-продажу садового будинку від 02.11.2018 р. приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. було зареєстровано за ОСОБА_3 відповідне право власності на спірний садовий будинок.

Одночасно, 02.11.2018 року, позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0464 га., що розташовано за адресою: Запорізька область, Запорізький район, срада Розумівська, кадастровий номер земельної ділянки: 2322188400:06:001:1568, посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1781.

Дослідивши вказаний Договір купівлі-продажу встановлено, що згідно п. 3 Договору купівлі-продажу земельної ділянки, продавець ( ОСОБА_4 ) одержала від покупця ( ОСОБА_3 ) повний розрахунок за земельну ділянку, у розмірі 278 600 грн.

Відповідно до п. 7 вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки встановлено, що на відчужуваній земельній ділянці знаходиться садовий будинок, який належить покупцю ( ОСОБА_3 ) на підставі Договору купівлі-продажу садового будинку, посвідченого Хамулою Н.Г., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 02.11.2018 р. за р. № 1780.

Дослідивши копії нотаріальної справи, наданої приватним нотаріусом Хамулою Н.Г., щодо укладення Договору купівлі-продажу садового будинку АДРЕСА_2 судом встановлено наступне.

Так відповідно до витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2018 р. № 119317477 встановлено, що спірний будинок належав на праві приватної власності ОСОБА_4 як садовий будинок, об`єкт житлової нерухомості. (т. 1 а.с. 185).

Згідно до витягу з єдиної бази даних звітів про оцінку серія ГНКХМО596287 № 11-20181026-0000219067 вартість будинку за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Розумівська сільська рада, СТ «Солов`їний гай» оцінено у 991 400 грн., при цьому відповідний будинок оцінено саме як об`єкт житлової нерухомості. (т. 1 а.с. 186).

Таким чином суд приходить до висновку, що предметом Договору купівлі продажу був садовий будинок саме як об`єкт житлової нерухомості тобто сторони по справі, як покупець так і продавець усвідомлювали ту обставину, що спірний будинок може і буде використовуватись як місце проживання, про що було також відомо і приватному нотаріусу.

Згідно до технічного паспорту, який міститься в матеріалах нотаріальної справи від 28.02.2018 р. складений ФОП ОСОБА_8 вбачається, що садовий будинок А-2 на земельній ділянці АДРЕСА_2 складено з цегли. (т. 1 а.с. 192-194).

В ході судового розгляду в судовому засіданні були допитані свідки, які надали наступні пояснення.

Так свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що вона є сусідкою по дачному кооперативу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Також зазначила, що саме вона порадила ОСОБА_4 придбати будинок на ділянці АДРЕСА_2 , однак перед купівлею попередила, що вказаний будинок побудований з залізнодорожніх шпал, на що ОСОБА_4 підтвердила, що дійсно від будинку йде неприємний запах. На питання суду та учасників судового засідання свідок повідомила, що садовий будинок знаходиться в СТ «Солов`їний гай». ОСОБА_4 свідок знає більше 4-х років, та була знайома з нею до придбання останньою будинку на ділянці АДРЕСА_2 , так як вона теж мешкала в СТ «Солов`їний гай» однак на іншій ділянці. Після придбання будинку ОСОБА_4 провела реконструкцію будинку, замінили вікна, двері, кришу, добудувала літню кухню. Ремонті роботи проводились найманими працівниками під керуванням ОСОБА_4 , вона постійно була присутня на місці ремонтних робіт. Крім того свідок зазначила, що спірний будинок побудував її сусід ОСОБА_10 із залізнодорожніх шпал, а ОСОБА_4 з зовні обклала його цеглою.

Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що вона є сусідкою по дачній ділянці спочатку ОСОБА_4 а потім ОСОБА_5 . З ОСОБА_4 свідок познайомилась після того, як вона придбала ділянку в СТ «Солов`їний гай» приблизно у 2003-2004 роках. З приводу будинку на дачній ділянці АДРЕСА_2 свідок повідомила, що їй відомо те, що вказаний будинок побудований зі шпал, оскільки вона в ньому бувала, що до того, як його придбала ОСОБА_4 та особисто бачила матеріал стін будинку. Потім спірний будинок придбала ОСОБА_4 за невеликі гроші та провела ремонт, зокрема зробила обліцювання будинку у пів цеглини, крім того замінила двері, вікна, кришу, побудувала прибудову. Про те, що будинок побудований зі шпал ОСОБА_4 знала напевно, оскільки самостійно проводила ремонт та планування будинку.

Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що вона є сусідкою сторін по дачному кооперативу СТ «Солов`їний гай». Вона паралельно будувала свій будинок з ОСОБА_10 , якій є колишнім власником ділянки № НОМЕР_1 , та який будував будинок з шпал приблизно у 1986-1987 роках. ОСОБА_4 свідок побачила після того, як вона купила дачну ділянку № НОМЕР_1 . Після покупки будинку ОСОБА_4 було відомо, що будинок складено із шпал, оскільки вона проводила ремонті роботи у будинку, та цілодобово там знаходилась.

Свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що він мешкає у СТ «Солов`їний гай» на ділянці № НОМЕР_2 , поряд з ділянкою АДРЕСА_2 та знає сторін по справі. Він по вулиці один з перших почав будівництво свого будинку, так само як і його сусід ОСОБА_10 , який був першим власником ділянки № НОМЕР_1 , при цьому будинок він будував з залізнодорожніх шпал, які були просякнуті креозотом. Крім того зазначив, що він вважає, що ОСОБА_4 займається комерційною діяльністю пов`язаною з перепродажем будинків, так вона купує садові будинки, проводить ремонт та перепродає їх. Вона в свою чергу придбала будинок на ділянці АДРЕСА_2 та зробила в ньому ремонт, та прибудову. На переконання свідка, ОСОБА_4 після придбання спірного будинку, не могла не знати, що він складений із шпал, оскільки вона робила перебудову, зокрема міняла двері, вікна, балкон, прибудувала сарай, веранду. Після чого продала будинок ОСОБА_5 .

В обґрунтування доводів позовної заяви позивачем надано висновок судового експерта Лещенко К.І. № 2505 від 06.08.2019 р. у якому зазначено, що зовнішні стіни садового будинку, що розташований на земельній ділянці № НОМЕР_1 садового товариства « АДРЕСА_1 , виконано з дерев`яних шпал, з облицюванням у 1/2 керамічної цегли.

Крім цього, матеріал стін, зазначений у технічному паспорті на садовий будинок, земельна ділянка АДРЕСА_1 , виконаного станом на 28.02.2018 р. ФОП ОСОБА_8 , фактично не відповідає матеріалу, використаному при будівництві садового будинку - у технічному паспорті зазначено матеріал стін - цегла, а фактично - шпали облицьовані у 1/2 цегли. (т. 1 а.с. 22-32)

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України встановлено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Разом з тим, у висновку судового експерта Лещенко К.І. № 2505 від 06.08.2019 р. не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, про те, що вказаний висновок експерта не відповідає вимогам ст.ст. 78, 106 ЦПК України, та не може бути використаний судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Таким чином, враховуючи, що висновок судового експерта Лещенко К.І. № 2505 від 06.08.2019 р. не відповідає вимогам допустимості в якості висновку експерта та не може бути використаний судом як такий, суд приходить до висновку про можливість використання вказаного висновку в якості письмового доказу, відповідно до ст. 95 ЦПК України, оскільки він містить інформацію щодо предмету судового розгляду.

Так, у вказаному висновку міститься інформація отримана в ході проведення експертизи, та яка відображена у фототаблиці, а саме, те що зовні будинок дійсно обкладений цеглою, а дерев`яні шпали виявлено лише при руйнації стіни, що узгоджується з п. 14 Договору купівлі-продажу садового будинку, а саме, що при візуальному огляді будинку не можливу було виявити вказані обставини.

Разом з тим, дослідивши усі зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку, про те, що відповідач ОСОБА_4 придбавши спірний будинок та провівши його ремонт і переобладнання не могла не знати про те, що матеріалом стін будинку є дерев`яні шпали, та на переконання суду мала довести цю інформацію до відома покупців.

Разом з цим в судовому засіданні досліджено протокол випробувань № 2589 від 26.07.2019 р. складений Випробувальним центром ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України», відповідно до якого встановлено, що у зразках відібраних 22.07.2019 р. о 08-00 год. з житлового приміщення садового будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 , за санітарно-хімічними показниками у модельних умовах в повітряному середовищі, при температурних значеннях +20°С та +40°С виявлені відхилення від значень гранично допустимих концентрацій хімічних чинників за вмістом формальдегіду та фенолу (т.1 а.с. 33).

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу № 47с/р дослідження повітря житлових і громадських приміщень від 13.06.2019 р. складеного ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України» встановлено, що за санітарно-хімічними показниками у повітряному середовищі житлового приміщення (коридор) точки 1, 2, 3, будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені перевищення за вмістом формальдегіду (т. 1 а.с. 34).

Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу № 50/р дослідження повітря житлових і громадських приміщень від 17.07.2019 р. складеного ДУ «Запорізький ОЛЦ МОЗ України» встановлено, що за санітарно-хімічними показниками у повітряному середовищі житлового приміщення (коридор) точки Т1, Т2, Т3, Т4, будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені відхилення за вмістом фенолу (т. 1 а.с. 35).

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)..

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що та обставина, що будинку літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 фактично побудовано із залізнодорожніх шпал, в результаті чого у повітрі приміщення будинку присутня значна кількість формальдегіду та фенолу, є істотною, яка в свою чергу призводить до зниження цінності садового будинку та призводить до неможливості його використання за цільовим призначенням, а саме як об`єкта житлової нерухомості.

При цьому суд, дослідивши докази в своїй сукупності, поза розумним сумнівом, приходить до висновку, про те, що відповідач ОСОБА_4 була обізнана про матеріал стін з якого складений будинок літ.А-2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - залізнодорожні шпали, та про ту обставину, що від вказаних шпал йде неприємний запах, який фактично є ознакою перевищення небезпечних речовин у повітрі будинку, однак умисно приховала вказану обставину від покупця ОСОБА_3 , що на переконання суду є порушенням п. 5 Договору купівлі-продажу садового будинку, у зв`язку з чим суд погоджується з доводами позивача в тій частині, що Договір купівлі-продажу садового будинку літ. А-2, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.11.2018 року приватним нотаріусом Хамулою Н.Г. за р.№ 1780, було вчинено позивачем під впливом обману.

Таким чином, суд вважає, що позов в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу садового будинку літ. А-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Що стосується визнанню недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0464 га., що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізькій район, с/рада Розумівська, кадастровий номер 2322188400:06:001:1568, слід зазначити, що суд погоджується з доводами представник відповідача в тій частині, що безпосередньо сам Договір не містить жодних недоліків, однак разом з тим слід зазначити, що вказана земельні ділянка була придбана ОСОБА_3 саме на виконання п. 1 Договору купівлі-продажу садового будинку, оскільки сам садовий будинок розташовується на вказаній земельній ділянці, та наслідком введення позивача в оману щодо якісних характеристик садового будинку, і як наслідок намір на його придбання, знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з бажанням придбати садовий будинку, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0464 га., що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізькій район, с/рада Розумівська, кадастровий номер 2322188400:06:001:1568 також було вчинено під впливом обману зі сторони відповідача, у в`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 2 540 000 грн., то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

Так в обґрунтування вказаної суми позивач посилається на ч. 2 ст. 230 ЦПК України, відповідно до якої сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

На думку позивача збитки завдані діями відповідача складають 1 270 000 грн., з яких 991 400 грн. кошти сплачені за садовий будинок та 278 600 грн. кошти сплачені за земельну ділянку, тобто подвійний розмір збитків становить 2 540 000 грн.

Однак з цими доводами суд не може погодитись у зв`язку з наступним.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, грошові кошти сплачені ОСОБА_3 ОСОБА_4 на виконання спірних Договорів купівлі-продажу не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, а інших обставин позивачем не зазначено, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Разом з тим з відповідача піддягають стягненню грошові кошти сплачені позивачем на виконання вказаних Договорів купівлі-продажу у загальному розмірі 1 270 000 грн., відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 11 141, 80 гривень.

Що стосується витрат на правову допомогу, в розмірі 10 000 грн., які позивач також просила стягнути з відповідача на свою користь, то в цій частині суд вважає за необхідним відмовити, у зв`язку з відсутністю доказів понесення відповідних витрат позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 19, 76-81, 106, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), треті особи: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ), приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Хамула Наталія Григорівна (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29, прим. 30) про визнання правочинів недійсними - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу садового будинку літ. А-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 991 400 грн., посвідчений 02.11.2018 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. за р.№ 1780, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як такий, що вчинено під впливом обману.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0464 га., що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізькій район, с/рада Розумівська, кадастровий номер 2322188400:06:001:1568, вартістю 278 600 грн., посвідчений 02.11.2018 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Хамулою Н.Г. за р.№ 1781, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як такий, що вчинено під впливом обману.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в загальному розмірі 1 270 000 (один мільйон двісті сімдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 11 141 (одинадцять тисяч сто сорок одну) грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 28.10.2020 р.

Суддя                                                                        Р.В. Мінгазов