Справа № 22ц-1760/2010 Головуючий у 1-й інстанції – Харечко Л.К.
Доповідач – Шевченко В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі :
головуючого-судді Лакізи Г.П.,
суддів: Шевченка В.М., Бобрової І.О.,
при секретарі Марченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова про визнання дій протиправними, зобов”язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління ПФУ в Деснянському районі м.Чернігова по виплаті ОСОБА_5 підвищення до пенсії в період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, в розмірі меншому, ніж встановлено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Зобов’язано Управління ПФУ в Деснянському районі м.Чернігова провести перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_5 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити їй відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неповно, необ’єктивно з’ясовані дійсні обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права. Апелянт вказує, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом, при цьому ч.2 ст. 73 цього ж Закону однозначно встановлює, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Апелянт наполягає на тому, що позивачу виплата підвищення до пенсії у 2009 році здійснювалась у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, тобто в законодавчо встановлених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.4).
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, викладено в новій редакції, а саме положеннями даної норми передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Проте Конституційний Суд України у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, пункт 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним).
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку відносно того, що позивачу проведена виплата підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідача слід зобов'язати зробити відповідний перерахунок в межах строку позовної давності.
Доводи апелянта про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ст.113 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” регламентує, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.
Твердження апеляційної скарги відносно того, що виплата підвищення до пенсії у 2008 році здійснювалась в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення, оскільки Закон України „Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки надбавка до пенсії дітям війни має нараховуватися, виходячи саме з розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, ухваленої на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Деснянському районі м.Чернігова відхилити.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 08 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :