У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді – Сінані О.М.,

суддів                       - Даніла Н.М.,

 - М'ясоєдової Т.М.,

при секретарі           - Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення самовільно збудованої споруди, треті особи: Євпаторійська міська рада, Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія», Інспекція архітектурно будівельного контролю в АРК, управління архітектури та містобудування виконкому Євпаторійської міської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2009 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволений. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зобов’язані усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні власністю шляхом знесення за свій рахунок самовільно зведеної споруди – прибудови до квартири АДРЕСА_1, розміром 2,90х5,04х0,60х2,80 м. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить його сину – ОСОБА_3, а він в квартирі лише проживає, тому вважає, що зобов’язання щодо знесення прибудови можливо покласти лише на власника квартири. Окрім того про слухання справи дізнався лише через декілька днів після судового засідання від свого сина. Повістку про слухання  справи не отримував, на момент розгляду справи він був відсутнім в м. Євпаторії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачеві на праві власності належить 2/10 частки домоволодіння по АДРЕСА_1  у зазначеному будинку належить на праві власності ОСОБА_3, де він проживає разом з батьком - ОСОБА_4

Відповідачі самовільно  прибудували до квартири 5, на відстані 0,5 м. від західної стіни квартири АДРЕСА_2 прибудову, розміром 2,90х5,04х0,60х2,80 м., яка закриває два вікна житлової кімнати квартири 13.

За порушення вимог земельного законодавства та самовільно будівництво зазначеної прибудови відповідачі неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст. 376 ч.1 ЦК України, відповідно до якої житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані   або будуються  на  земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил та того, що відповідно до ч. 7 зазначеної норми Закону, такі споруди підлягають знесенню за рішенням суду за рахунок особи, що її здійснила, оскільки відповідач не мав дозволу на проведення будівельних робіт, земельна ділянка відповідачу в оренду або у власність не передавалась. Окрім того, право на захист власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння наданий позивачеві ст. 391 ЦК України.

З такими висновками апеляційної скарги погоджується колегія суддів та вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки а.с. 141 містить розписку, згідно з якою ОСОБА_3 зобов’язався про час та місце розгляду справи повідомити свого батька ОСОБА_4, які, відповідно до матеріалів справи, проживають за однією адресою: АДРЕСА_2 Таким чином колегія суддів вважає, що відповідно до ст.ст. 75 ч. 5, 76 ч. 3, 77 ЦПК України, ОСОБА_4 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Окрім того, з протоколів про адміністративні правопорушення у будівництві , постанов про накладення адміністративного стягнення, квитанцій про сплату штрафів, приписів Управління архітектури та містобудування, актів перевірки дотримання земельного законодавства (а.с. 150-160), не оскаржених у встановленому законом порядку вбачається, що самовільно будівництво здійснювалось як ОСОБА_3 та і ОСОБА_4

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 38, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 05 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: