У  Х  В  А  Л  А

29 квітня 2010 року                                                                                            м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Фазикош Г.В., Дроботі В.В.

                                                при  секретарі : Олійник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ГУ МВС України в Закарпатській області на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Закарпатській області про відшкодування понесених збитків ,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 20 січня 2010 року задоволено позовні вимоги.

На зазначене рішення суду першої інстанції, ГУ МВС України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування згаданого судового рішення та закриття провадження у справі. Мотивує свої вимоги тим, що рішення ухвалено в порушення вимог норм процесуального права.

Протягом апеляційного розгляду представник апелянта в особі Чубелки О.Ю. підтримала доводи апеляційної скарги з підстав наведених у ній.

Позивач ОСОБА_1 та представник ОСОБА_3 заперечили доводи апеляційної скарги й просили відмовити в задоволенні такої.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ужгородського міськрайонного суду від 17.12.2007 року задоволено частково вимоги ОСОБА_1 та стягнуто не донараховану пенсію за період з січня 06р. по травень 06р., а в решті відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2009 року залишено без змін постанову суду першої інстанції, а апеляційну скаргу ГУ МВС України в Закарпатській області без задоволення. Для належного захисту своїх прав в апеляційній інстанції скористався правовою допомогою у зв’язку з чим поніс судові витрати на оплату правової допомоги та пов’язані з розглядом судової справи.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які беруть участь у справі та розглянувши і дослідивши матеріали справи й перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції, цього Кодексу та Закону "Про міжнародне приватне право", за винятком випадку застосування правил міжнародного договору, згода необов'язковість якого надана Верховною Радою, та яким передбачено інші правила, ніж установлені цим кодексом (ч. 2 ст. 2 ЦПК).

Види судових витрат (до яких віднесено витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з розглядом даної справи - ст.ст. 84, 85 ЦПК) визначені у ст. 79 ЦПК, а їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, установлених цим кодексом (ст. ст. 88, 89 ЦПК). Крім цього, суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині (п. 6 ч. 1 ст. 214, п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК).

У разі не вирішення судом питання про судові витрати суду, що ухвалив рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи надано можливість ухвалити додаткове рішення (п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК). Ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 293 ЦПК.

Та відповідно, види, зміст судових витрат, порядок їх розподілу судом та оскарження судових рішень щодо судових витрат в адміністративному судочинстві регулюються та підпорядковані нормам КАС (зокрема, ч. 1 ст. 5, ст. ст. 87, 90, 94, 97, 98, 160, 161, 163, 168 цього Кодексу).

Згідно зі змістом зазначених положень ЦПК та КАС вирішення судом питання про судові витрати відбувається лише в порядку, визначеному відповідними нормами вказаних процесуальних законів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Як установив суд й убачається з матеріалів справи у провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Закарпатській області про стягнення не донарахованої пенсії й постановою від 17.12.2007 року задоволено частково вимоги ОСОБА_1 та стягнуто не донараховану пенсію за період з січня 06р. по травень 06р., а в решті позову відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2009 року залишено без змін постанову суду першої інстанції, а апеляційну скаргу ГУ МВС України в Закарпатській області без задоволення. При цьому позивач у цій справі поніс витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права, а також витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Проте вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, а також витрат, пов'язаних із явкою до суду, ОСОБА_1 заявив у іншому провадженні, подавши до суду новий позов у вересні  2009 року.

Отже, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги фахівця в галузі права, та витрати, пов'язані з розглядом даної справи є такими, що понесені ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи в порядку адміністративного судочинства.

Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Провадження у цій справі було відкрито за вимогою про стягнення судових витрат, яка не підлягає правовому захисту в іншому провадженні, ніж провадження, в якому повинно було розглядатися таке питання (п. 5 ч. 1 ст. 161, п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС), що є фактом, який підтверджує неправомірність виникнення цивільного процесу у цьому випадку (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК)

З огляду на зазначене й відповідно до вимог ст. 205 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції, неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. А це є підставою у відповідності до вимог ст. 310 ЦПК України для скасування прийнятого судом рішення із закриттям провадження у справі.

Виходячи  з  наведеного  та  керуючись  статтями 205 п.1, 307, 310, 314, 315 і 317 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

апеляційну скаргу ГУ МВС України в Закарпатській області – задовольнити .  

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 січня 2010 року – скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Закарпатській області про відшкодування понесених збитків, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                

                          Судді : ______________________                  

                                        ______________________