УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» квітня 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Куриленка О.С.

Синельщікової О.В.

Яковенко Л.Г.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі: Масандрівської селищної ради, виконавчого комітету Масандрівської селищної ради, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи – Об’єднання співвласників елінг-боксів „Меркурій”, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим про скасування рішення третейського суду, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги прокурора м. Ялта задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог прокурора м. Ялта, суд першої інстанції виходив з того, що  третейські суди не мають права приймати рішення про дійсність угод та визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом такої угоди.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на правильному застосуванні судом норм матеріального та процесуального права.

 Згідно  з ч.2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захисту прав, свобод і інтересів інших осіб, або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будинок, будівля, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва, прийняття його до експлуатації та після його державної реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 2  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація майнових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання та підтвердження державою фактів виникнення, переходу чи припинення майнових прав на нерухому майно та їх обмежень.  

Таким чином, визнання права власності відносно нерухомого майна не є підставою для виникнення права власності, тому що право власності виникає з моменту його державної реєстрації, що не належить до компетенції третейських судів.

Зазначене, виходячи з положень чинного законодавства, взагалі виключає правову можливість визнання права власності, яке підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Підставою позовних вимог було визнання права власності на нерухоме майно. Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачка взагалі не заперечувала проти позову і повністю його визнала. Це свідчить в свою чергу про відсутність взагалі спору на час розгляду справи.

Підвідомчість справ третейським судам встановлена статтею 6 Закону України «Про третейські суди», згідно з пунктом 6 частини 1 статті 6 Закону третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо неможливості вирішення третейським судом справ з питань державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Враховуючи те, що власником земельної ділянки, на якій знаходиться спірне нерухоме майно є Масандрівська селищна рада, рішення третейського суду прийнято поза межами його підвідомчості.

Крім того, позивач провів будівництво та реконструкцію будинку без належно розробленого і затвердженого проекту, без узгодження з відповідними службами, без дозволу на будівництво управління архітектури і містобудування, без відведення для цієї мети земельної ділянки.

           Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Колегія суддів не бере до уваги довід апеляційної скарги щодо притягнення КП „Ялтинське БТІ” у якості співвідповідача, оскільки зазначене Комунальне підприємство є лише реєструючим органом на підставі відповідних документів або рішення суду та надає інформаційні послуги.

Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 ст. 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: