ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2010 р. Справа № 11/243-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача : Невисевича М.В. - представника за довіреністю №4 від 11.01.2010р.,
від відповідача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю №195
від 28.01.2009р.,
ОСОБА_3 - представника за довіреністю №195 від
28.01.2009р.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_4, м. Коростишів та Підприємства Коростишівської
районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", м. Коростишів
на рішення господарського суду Житомирської області
від "10" лютого 2010 р. у справі № 11/243-НМ ( суддя Тимошенко О.М. )
за позовом Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств
"Кооперативний ринок", м. Коростишів
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4
Володимирівни, м. Коростишів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача - Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок",
м. Коростишів
про зобов'язання звільнити торгове місце та стягнення 15405,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.02.2010 р. у справі №11/243-НМ позов Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариства "Кооперативний ринок", м. Коростишів до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Коростишів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок", м. Коростишів про зобов'язання звільнити торгове місце та стягнення 15405,00 грн. задоволено частково.
В рішенні зазначено : підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити торгове місце №49, яке знаходиться на території Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (Житомирська обл., АДРЕСА_2, код 31843604).
Стягнуто з підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (Житомирська обл., м.Коростишів, вул. Шевченка, 40, код 31843604)
- 1872 грн. неустойки;
- 103,72 грн. витрат по оплаті мита;
- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовлено в позові в частині стягнення збитків.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, сторони у справі подали апеляційні скарги.
Вимогою апеляційної скарги підприємця ОСОБА_4 є скасування рішення в частині задоволення позову та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи свою скаргу, вказана особа зазначила, зокрема, що судом порушено норми матеріального права; має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а саме:
- судом першої інстанції при перегляді справи не було взято до уваги вказівки ВГСУ, викладені в постанові від 18.08.09 р. у даній справі;
- зокрема суд не зазначив, з чого складається спірне торгове місце;
- не була здійснена оцінка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 11.04.2006 р. ( згідно з яким земельна ділянка по вул.Шевченко,40 виділена Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" ), а також свідоцтва на право власності на 9 об"єктів нерухомого майна за цією ж адресою, які належать Коростишівській райспоживспілці;
- поза увагою суду залишились довідка третьої особи про те, що торговельне місце №49 є тимчасовою будівельною спорудою, а також договір оренди торговельного місця від 01.01.2007 р.;
- суд не встановив, що саме в якості торговельного місця було передано позивачем за договором №162, наявність у позивача прав на цей об"єкт та права на звернення до суду з позовом;
- хибним є висновок місцевого суду про безпідставність заперечень відповідача щодо права позивача передавати в оренду земельну ділянку;
- судом дана неправильна оцінка тому факту, що 02.06.06 р. позивачу було правомірно видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс по АДРЕСА_2;
- неправомірним є задоволення судом позовної вимоги про стягнення неустойки, нарахованої за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2006 р., оскільки у цей період у позивача не було належним чином оформленого права власності на спірне майно;
- суд не врахував, що з кінця 90-х р.р. на території колгоспного ринку розміщувався об"єкт торгівлі, споруджений за власні кошти підприємцем ОСОБА_4;
- кооперація не переоформлювала земельну ділянку, не мала прав на укладення договорів до 28.03.2009 р., коли відповідно до рішення 33-ї ( позачергової ) сесії Коростишівської міської ради №909 було дозволено замовити технічну документацію із землеустрою по втановленню зовнішніх меж земельної ділянки, що посвідчує користування нею на умовах оренди, орієнтовано площею 1,2 га, яка розташована по вул. Шевченко, 40 в межах м. Коростишів.
Вимогою апеляційної скарги підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" є скасування рішення господарського суду Житомирської області від 10.02.2010 р. в частині відмови у стягненні з відповідача 13533 грн. збитків та прийняття нового рішення, яким задовольнити позов у вказаній частині.
Мотивуючи свою скаргу, вказана особа зазначила, зокрема, що судом першої інстанції порушено процесуальне та матеріальне право, а саме :
- позивачем надано обґрунтування вартості оренди з 01.07.2006 р. по 01.10.2009 р., яку він міг би отримати у вигляді доходів за здачу торговельного місця №49 за звичайних обставин;
- суд зазначив, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що він мав наміри та можливість здавати в оренду спірне торговельне місце іншій особі; такими доказами, зокрема можуть бути заяви іншої особи, попередні договори тощо; суд не врахував, що є відповідний порядок подання заяв на торговельні місця; суд повинен був зобов"язати позивача подати журнал реєстрації поданих заяв від підприємців, які мають наміри торгувати на ринку;
- позивач був позбавлений можливості здачі даного торговельного місця в оренду, тому що воно не звільнено відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу ПКРССТ "Кооперативний ринок" підтримав, просив її задовольнити; проти доводів й вимог скарги підприємця ОСОБА_4 заперечив, просив залишити її без задоволення.
Позивач не скористався передбаченим ч.1 ст.96 ГПК України правом надіслання, зокрема до суду письмового відзиву на скаргу відповідача.
Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду ( ч.2 ст.96 ГПК України ).
Представники відповідача в засіданні скаргу підприємця ОСОБА_4 підтримали, просили її задовольнити; проти доводів й вимог апеляційної скарги ПКРССТ "Кооперативний ринок" заперечили, просили залишити її без задоволення ( більш детально позицію відповідача викладено в письмовому відзиві на скаргу позивача ).
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоч була належним чином повідомлена про дату, час та місце перегляду справи ( про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції ЖАГС за 26.02.10 р. ).
Зазначене не перешкоджає розгляду скарг по суті без участі представника третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Матеріали справи свідчать, що в листопаді 2008 р. підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про зобов'язання звільнити торгове місце №49 на території позивача згідно пункту 7.3 договору шляхом складання акта прийому-передачі торгового місця №49 та стягнення з відповідача неустойки за час прострочення користування торговим місцем у подвійному розмірі у сумі 10920,00 грн. ( а.спр.3, т.1 ).
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.12.2008 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №11/243-НМ ( а.спр.1, т.1 ).
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.02.2009 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" 10920,00 грн. неустойки, відповідні судові витрати та зобов'язано відповідача звільнити торгове місце № 49 на території позивача ( а.спр.52,53, т.1 ).
За апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 судове рішення переглядалось в апеляційному порядку.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 р. залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Коростишівський міський ринок" ( а.спр.45,46, т.1 ).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року рішення суду першої інстанції від 03.02.2009 р. залишено без змін ( а.спр.94-97, т.1 ).
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 03.02.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 року і прийняти нове рішення про відмову у позові.
Постановою Вищого господарського суду від 18.08.2009 р. скасовано рішення господарського суду Житомирської області від 03.02.2009 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.05.2009 р., а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області ( а.спр.124-129, т.1 ).
Ухвалою господарського суду Житомирської області справу №11/243-НМ прийнято до провадження ( а.спр.132, т.1 ).
В уточненні від 8 жовтня 2009 р. позивач просив прийняти рішення, яким зобов"язати відповідача виконати вимоги ч.1 ст.785 ЦК України та повернути Підприємству Коростишівської РССТР "Кооперативний ринок" торгове місце №49, а також стягнути з відповідача 15 615 грн. як відшкодування збитків, понесених позивачем у вигляді неотриманих доходів ( а.спр.135, т.1 ).
23.11.09 до місцевого суду від позивача надійшли додаткові вимоги та уточнення позовних вимог від 20.11.2009 р., в яких останній просив зобов"язати підприємця ОСОБА_4 звільнити торгове місце №49 на ПКРССТ "Кооперативний ринок" шляхом його повернення, стягнути з відповідача неустойку за період з 01.01.06 р. по 30.06.06 р. в розмірі 1872 грн. Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 13533 грн. збитків у вигляді неотриманих позивачем доходів, які позивач міг би отримати здаючи в оренду торгове місце, яке безпідставно утримує відповідач.
Господарський суд першої інстанції правомірно прийняв до розгляду вищевказані додаткові вимоги та уточнення позовних вимог, оскільки дії позивача узгоджуються з приписами ст.22 ГПК України.
Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Житомирської області від 10.02.2010 р. у справі №11/243-НМ позов задоволено частково.
В рішенні зазначено : підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити торгове місце №49, яке знаходиться на території Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (Житомирська обл., АДРЕСА_2, код 31843604).
Стягнуто з підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (Житомирська обл., м.Коростишів, вул. Шевченка, 40, код 31843604)
- 1872 грн. неустойки;
- 103,72 грн. витрат по оплаті мита;
- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовлено в позові в частині стягнення збитків.
Мотивуючи своє рішення, місцевий суд з посиланням, зокрема на умови договору №162, додаткової угоди до нього, положення статуту позивача, приписи ст.623, ч.2 ст.785 ЦК України зазначив, що позивач є належним орендодавцем торгового місця, яке є предметом договору №162, та що розмір неустойки визначений позивачем правильно. Крім того, суд вказав, що позов в частині стягнення збитків задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю цих вимог ( а.спр.118,119, т.2 ).
Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на таке.
Матеріали справи свідчать, що 01.01.05 між Підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір №162 (а.с.14, т.1), за яким позивач (орендодавець) надає у тимчасове платне користування відповідачу (орендарю) торгове місце №49, площею 9,28 кв.м., яке знаходиться на території позивача по АДРЕСА_2
Пунктом 2.1 договору визначено, що він укладений строком з 01.01.05 по 31.12.05 (але не більше одного року).
Відповідно до пункту 3.1 договору розмір плати становить 65,00 грн. за місяць.
Додатковою угодою до договору №162 від 15.10.2005р., сторони погодили орендну плату в розмірі 156,00грн. на місяць (а.с.15, т.1).
На виконання умов договору відповідач прийняв в оренду від позивача торгове місце №49, про що не заперечили сторони у судовому засіданні.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за даними договорами виконав та передав відповідачу у тимчасове користування зазначене торгове місце.
16.01.06р. позивач звернувся до відповідача з претензією №90, в якій повідомив про закінчення терміну дії договору та запропонував заключити договір оренди на торгове місце №49 на 2006 рік, або звільнити торгове місце (а.с.16, т.1).
Проте договір оренди на 2006р. сторони не уклали, акт прийому-передачі не підписали, торгове місце відповідач не передав, про що не заперечили представники сторін в судовому засіданні.
Таким чином, строк дії договору закінчився 31.12.05р.
Апеляційна інстанція зазначає, що між сторонами виникли орендні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Судова колегія вважає, що позивач є належним орендодавцем торгового місця, передача в оренду якого є предметом вищевказаного договору від 01.01.05 №162, з огляду на таке.
Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" відповідно до п.1.1 статуту останнього (а.с.8-13, т.1), затвердженого постановою правління Коростишівської районної спілки споживчих товариств від 15.12.2003р. та зареєстрованого в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності 29.12.03р. за №255-ЖОЮ, є підприємством, створеним Коростишівською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.
Згідно з п.1.2 статуту Підприємство райспоживспілки "Кооперативний ринок" також є правонаступником прав та обов'язків Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" й створене виділенням з райспоживспілки на базі майна КП "Кооперативний ринок" відповідно до рішення Ради Засновників зборів від 25.11.03р., протокол №5 з передачею йому прав і зобов'язань райспоживспілки в межах прав та зобов'язань КП "Кооперативний ринок".
Відповідно до п.3.1 статуту позивача, майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником підприємства - райспоживспілкою в оперативне управління, а також інших цінностей набутих в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Згідно з актом приймання-передачі за станом на 31.12.2003 р., інвентаризаційним описом приймання активів та пасивів (торгівельних майданчиків) №3 від 31.12.03 (а.с.78-90,т.1) Коростишівська Райспоживспілка здала, а ПРСС "Кооперативний ринок" (позивач) прийняв серед іншого торгівельний майданчик - асфальтно-бетонне покриття площею 9,5 кв.м., яке в подальшому було надане відповідачу в оренду згідно з п.2.2 Положення про порядок надання торгових місць в оренду приватним підприємцям на території ПРСС"Кооперативний ринок", затверджене постановою правління Коростишівської районної спілки споживчих товариств №11 від 23.01.04 (а.с.22, т.1).
02.06.06 позивачу видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс по вул. Шевченко, 40 в м.Коростишеві. (а.с.48, т.1)
Разом з тим, в матеріалах справи наявний Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який виданий Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок" на земельну ділянку площею 1,2607га по вул. Шевченко, 40 в м.Коростишеві (а.с.47, т.1).
Однією з підстав видачі вказаного державного акту є рішення Коростишівської міської ради від 26.01.06 "Про розгляд технічної документації із землеустрою КП "Коростишівський міський ринок", яким затверджено технічну документацію на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 КП "Коростишівський міський ринок" та доручено виготовити і провести державну реєстрацію Державного акту на право постійного користування земельної ділянки КП "Коростишівський міський ринок" за цією ж адресою.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 24.03.09 по справі №5/1323-НМ скасоване вищевказане рішення міської ради.
Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом. Оспорення правомірності володіння майном належить особі, право або інтерес якої порушені.
Підприємець ОСОБА_4 на праві оренди володіла майном, переданим їй позивачем. Право володіння спірним майном з інших правових підстав відповідачем не доводено.
Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч.4 ст.291 Господарського кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як передбачено п.п.4.8, 7.3 договору №162 від 01.01.2005 р., орендар зобов’язаний повернути орендодавцю орендований об’єкт в належному стані, торгове місце вважається повернутим з моменту підписання акту здачі-приймання.
Відповідачем не виконано припис вказаної норми закону, торгове місце позивачу не повернуто.
З пояснень представників сторін вбачається, що на спірному торговельному місці розташований торговельний кіоск, дозвіл на тимчасове встановлення якого надано дочці відповідачки рішенням виконкому Коростишівської міської ради №655 від 23.12.1994 ( а.с.5, т.2).
Враховуючи те, що торговельне місце безпосередньо пов'язане з певною місцевістю, апеляційний господарський суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде спонукання відповідача звільнити торгове місце №49 ( аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, врахувавши вказівки ВГСУ, викладені в його постанові від 18.08.2009 р. у даній справі ).
Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Із претензії №90 ( про яку йшлося вище ) вбачається наявність заперечень орендодавця. Отже, договір оренди від 01.01.2005 р. припинився у зв"язку із закінченням строку його дії.
Враховуючи неповернення орендарем майна після припинення строку дії договору, позивач правомірно звернувся з позовом про звільнення відповідачем торгового місця №30, що знаходиться в АДРЕСА_2, місцевий суд правомірно задовольнив позов у відповідній частині.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).
Таким чином, за порушення обов'язку повернути річ наймач має сплатити неустойку у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення. Неустойка є законною, її розмір визначається залежно від вартості оплати за користування предметом найму.
Як вже зазначалось у цій постанові, позивач просив стягнути неустойку за період з 01.01.2006р. по 30.06.2006 р. в сумі 1872 грн.
Вказані вимоги судова колегія вважає законними і обґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність їх задоволення.
Заперечення відповідача щодо того, що позивач не мав правових підстав передавати в оренду земельну ділянку спростовуються тим, що поняття "земельної ділянки" і "торговельного місця" не є тотожними.
Відповідно до п.13 Правил торгівлі на ринках, торговельне місце - це площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків, у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Як вже зазначалось, однією з позовних вимог підприємства "Кооперативний ринок" було відшкодування збитків у вигляді неотриманих доходів у сумі 13533 грн.
З приводу такої вимоги слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене ( упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( від 01.04.19994 року № 02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГСУ від 29.12.2007 року № 04-5/239) зазначено: "Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)".
Згідно з ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювача ; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Судова колегія наголошує, що вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку позивачем не доведено склад правопорушення.
Слід вказати про відсутність доказів, які б свідчили, що позивач мав намір передати об"єкт в оренду іншій особі за певну плату - 347 грн. ( така вартість вказана в обґрунтуванні суми збитків - а.спр.86, т.2 ) та що така особа була згодна орендувати цей об"єкт саме за таку плату, або докази, що договір оренди з іншою особою вже укладено, але особа не може приступити до його виконання у зв"язку із зайнятістю торгового місця відповідачем.
Апеляційний господарський суд наголошує, що в додаткових вимогах та уточненнях позовних вимог ( а.спр.54, т.2 ), в обґрунтуванні суми збитків ( а.спр.86, т.2 ) позивачем нічого не зазначено про те, що він мав намір укласти, чи вже уклав договір оренди на спірний об"єкт з іншою особою.
Вказане свідчить, що позивач не вживав ніяких заходів щодо одержання доходів ( відповідно до ч. 4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання ).
Зважаючи на наведене вище, місцевий суд правомірно відмовив позивачу у позові в частині стягнення 13533 грн. збитків.
Судові витрати правомірно покладено на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.
Доводи скарг не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Скарга відповідача ґрунтується на посиланнях, які не відносяться до предмета спору. Як вже зазначалось, поняття "земельної ділянки" і "торговельного місця" не є тотожними.
Апеляційні скарги Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", м. Коростишів та Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Коростишів слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 10 лютого 2010р. у справі №11/243-НМ залишити без змін, а апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, м. Коростишів та Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", м. Коростишів - без задоволення.
2. Справу № 11/243-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 5 прим.:
-----------------------
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - третій особі
5 - в наряд