ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.10 Справа № 26/75/10
Суддя
за позовом – Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж (вул. Шушенська, 38, м. Запоріжжя, 69089)
до відповідача – Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 2 061,71 грн.
Суддя Юлдашев О.О.
Представники:
Від позивача –Медвідь С.Д., довір. №222 від 29.09.09.
Від відповідача – не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 2 061 грн. 71 коп., з них: 1 765,17грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 226,24грн. втрати від інфляції, 70,30грн. 3% річних, згідно з договором №41 від 04.12.2007. про постачання електричної енергії.
05.03.2010. порушено провадження у справі № 26/75/10, розгляд якої призначено на 01.04.2010., про що сторони були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 01.04.2010. у зв’язку із неприбуттям у судове засідання уповноваженого представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документальних доказів у матеріали справи, розгляд справи було відкладено до 12.04.2010.
У судовому засіданні, відкритому 12.04.2010., позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20,173,174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання двічі не з’являвся, витребувані ухвалами суду від 05.03.2010. та 01.04.2010. матеріали суду не надав.
Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.
Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно зі ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
04.12.2007. між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №41 про постачання електричної енергії.
Згідно п. 1 договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.
Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору споживач самостійно повинен здійснити планові платежі за графіком:
- з 1 по 15 число місяця на суму 45% від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії до 11 числа розрахункового періоду;
- з 16 по 30 число місяця на суму 45% від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії до 21 числа розрахункового періоду.
За необхідності розмір планового платежу може бути скореговано з урахуванням фактичного споживання електричної енергії відповідного розрахункового періоду, у тому числі за резервування обсягу електричної енергії на покриття екологічної та /або аварійної броні.
Відповідно до п. 5 додатку №4 до договору споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:
- «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію»за формою Додатка №5.1»;
- «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу»за формою Додатка №5.5»
Постачальник електричної енергії підписує “Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та один примірник повертає споживачу.
Відповідно до п. 7 додатку № 4 договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу- доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електроенергії, згідно даних представленого споживачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Відповідно до п. 11 додатку №4 договору споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії отримати платіжні документи на сплату електроенергії і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.
Відповідно до п. 12 додатку № 4 договору якщо споживач не надав “Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок для сплати виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не може перевищувати один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання згідно п.3 додатку № 5 «Графік зняття показників розрахункових засобів обліку електричної енергії».
Відповідачем були одержані рахунки на сплату у сумі 1 765грн. 17коп. за спожиту електричну енергію згідно з договором №41 від 04.12.2007. Але, до цього часу заборгованість не погашена.
Разом з тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання щодо сплати боргу, йому було зроблено розрахунок суми боргу за вересень 2008 року –922грн. 92коп., за жовтень 2008. –842грн. 25коп., згідно з наданим Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.
У зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за спожиту електроенергію за період вересень 2008., жовтень 2008. у сумі 1 765 грн. 17 коп.
Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати використаної електроенергії.
Грошові кошти на момент розгляду справи не сплачено.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору, заборгованість ПП ОСОБА_1 перед ВАТ «Запоріжжяобленерго” в особі Запорізького району електричних мереж склала 1 765 грн. 17коп.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.
Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 1 765 грн. 17 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 1 765 грн. 17 коп. основного боргу підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 226,24 грн. та 3% річних у сумі 70,30 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, пояснення уповноваженого представника позивача та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведений до суду.
Керуючись ст. ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж (вул. Шушенська, 38, м. Запоріжжя, 69089; п/р 260373141420, у ЗОФ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130926) 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п’ять)грн. 17 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізького району електричних мереж (вул. Шушенська, 38, м. Запоріжжя, 69089; р/р 260000931709, у ЗАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00130926) 226 (двісті двадцять шість)грн. 24коп. інфляційних збитків, 70 (сімдесят)грн. 30коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.О. Юлдашев