АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-398/2007 р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 345 ч.2 суддя Тарасенко О.О.
КК України Доповідач Кузьменко В.М.
УХВАЛА ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кузьменко В.М. суддів: Стуковенкової Т.І., Шабанова М.С.
за участю прокурора Савіної О.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2. на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 грудня 2006 року.
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Терновка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше судимий:
16.01.2004 року Красногвардійським районним судом м.
Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч. З, 69 КК України на 1 рік
позбавлення волі. Звільнений 31.09.2004 року за відбуттям
покарання;
28.04.2005 року Павлоградським міськрайонним судом
Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. З, 75, 76 КК України
на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, ст. 296 ч. З КК України на 3 роки позбавлення волі, ст. 345 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2005 року, остаточно до відбуття призначено 5 років позбавлення волі,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше не судимий,
за ст. 296 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі, ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі, ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, ст. 296 ч. З КК України на 3 роки позбавлення волі, ст. 345 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,
за ст. 296 ч. З КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, ст. 345 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття призначено 3 роки позбавлення волі,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, працюючий в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,
за ст. 296 ч. З КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, ст. 345 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбуття призначено 3 роки позбавлення волі,
На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки якщо не вчинить нових злочинів і виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_1 засуджено за хуліганські дії щодо ОСОБА_5., які він вчинив в стані алкогольного сп'яніння 15 квітня 2005 року в ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем проживання потерпілої, а також щодо ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., і ОСОБА_9, які він вчинив в стані алкогольного сп'яніння 16 квітня 2005 року в ІНФОРМАЦІЯ_8
ОСОБА_2 засуджено за те, що 10 травня 2005 року, знаходячись в квартирі ІНФОРМАЦІЯ_9 АДРЕСА_1 в гостях, вчинив крадіжку майна, яке належить ОСОБА_10. загальною вартістю 1063 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди.
Окрім того, ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. і ОСОБА_4 засуджені також за хуліганські дії, які вони вчинили в стані алкогольного сп'яніння 11 травня 2005 року біля буд. АДРЕСА_2 щодо потерпілих ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15., а також за погрозу и насильство щодо працівника міліції ОСОБА_16. в зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду, пом'якшити йому покарання за ст. 185 ч. 2 КК України посилаючись на те, що в частині крадіжки він визнав
себе винним, є сиротою, хворіє, а суд ці обставини не врахував. Що стосується його засудження за ст.ст. 296 ч. З, 345 ч. 2 КК України, то він себе в цій частині звинувачення винним не визнає, стверджує, що був тільки свідком і вважає, що суд його засудив безпідставно. Крім того, посилається на те, що суд порушив його право на ознайомлення з матеріалами справи і не надав йому такої можливості;
- засуджений ОСОБА_1. просить застосувати до нього ст. 69 КК України і призначити покарання без позбавлення волі, посилаючись на свою першу судимість, визнання вини, позитивну характеристику.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засуджених ОСОБА_2. і ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_2. і ОСОБА_1 у вчинені злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує засуджений ОСОБА_1. і в частині крадіжки не заперечує засуджений ОСОБА_2 Що стосується винності засудженого ОСОБА_2. у вчиненні хуліганських дій, які він вчинив в стані алкогольного сп'яніння 11 травня 2005 року біля буд. АДРЕСА_2 з іншими засудженими щодо потерпілих ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15., а також у вчиненні погрози и насильства щодо працівника міліції ОСОБА_16. в зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, то його винність в цій частині грунтується на показаннях потерпілих ОСОБА_11., ОСОБА_15., ОСОБА_12, ОСОБА_16. і їх очними ставками з ОСОБА_2, де всі вони стверджував про безпосередню участь останнього у вчинені злочину. Його винність в цій частині також підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_13., свідка ОСОБА_17., висновками судово-медичних експертиз щодо потерпілих, даними службового розслідування щодо правомірності застосування зброї працівником міліції.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_2 вірно кваліфікував за ст.ст. 185 ч. 2, . 296 ч. З, 345 ч. 2 КК України і ОСОБА_1 за ст.ст. 296 ч. 1, 296 ч. 2, 162 ч. 1, 296 ч. З, 345 ч. 2 КК України.
Доводи засудженого ОСОБА_2. про недоведеність його вини у вчинені злочину проти потерпілих ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15. і працівника міліції ОСОБА_16., безпідставні.
Призначаючи ОСОБА_2. і ОСОБА_1. покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними, дані про особу кожного з них, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що міру покарання вони повинні відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання. Суд також правильно призначив ОСОБА_2. покарання за правилами ст. 71 КК України, оскільки новий злочин він вчинив протягом не відбутого покарання за попереднім вироком.
Судова колегія не вбачає достатніх підстав для зниження призначення покарання засудженим.
Доводи засуджених ОСОБА_2. і ОСОБА_1 про суворість покарання безпідставні.
Судова колегія також перевірила доводи засудженого ОСОБА_2. про те, що суд порушив його право на ознайомлення з матеріалами, справи і не надав йому такої
можливості. З матеріалів справи видно, що вирок був постановлений 1 грудня 2006 року. В цей же день копія вироку була вручена всім засудженим, в тому числі і ОСОБА_2. З клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_2 звернувся до суду 11 грудня 2006 року, тобто протягом строку, встановленого для подання апеляції. Суд тричі намагався ознайомити засудженого з матеріалами справи, однак ОСОБА_2 зловживав наданим часом, відмовлявся належно його використовувати і фактично відмовлявся ознайомлюватися з матеріалами справи. Протокол судового засідання йому був вручений в копії. Перевіряючи доводи засудженого ОСОБА_2. в цій частині, колегія судців оголосила перерву в слуханні справи і надала можливість засудженому ОСОБА_2. ознайомитися з матеріалами справи, але він категорично відмовився, про що було складено відповідний акт.
Отже, заява засудженого ОСОБА_2. про порушення його права и не ознайомлення його з матеріалами справи, безпідставні. Оскільки така можливість йому надавалась, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.
Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 грудня 2006 року щодо них - без зміни.