ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 12 березня 2010 року           19:50           № 12/211

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді  Шрамко Ю.Т.

при секретарі судового засідання  Кузьменко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до  Управління Пенсійного фонду України в Солом"янському районі міста Києва

про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Залізничним РУ ГУ МВС України в м. Києві 12.09.1998 р.

від відповідача: не з'явився

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 12.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (надалі відповідач) про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з дня визнання неконституційним положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 11.11.2005 року в установленому Законом України "Про державну службу" порядку, виходячи із заробітної плати без її обмеження, зазначеної у довідці Центральної виборчої комісії № 225 від 07.11.2005 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2008 р. відкрито провадження у справі № 12/211 та  призначене попереднє судове засідання..

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2008 р. закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.01.2010 р. справу прийнято до свого провадження у новому складі та призначено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав в повному обсязі та пояснив, що позовні вимоги мотивовані тим, що йому призначено пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу" із застосуванням абзаців 3, 4 пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При зверненні до відповідача з заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з прийнятям Конституційним Судом  України Рішення  від 11.10.2005 р. у справі № 1-21/2005 за конституційним поданням Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності положень абзаців 3, 4 пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положень частини 3 статті 11 Закону України "Про статус суддів", йому було відмовлено і він отримував пенсію  з урахуванням обмежень граничної суми, з якої справляються страхові внески відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає таку відмову відповідача незаконною і тому просить визнати дії щодо відмови відповідача у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з дня прийняття відповідного рішення Конституційного Суду України, тобто з 11.10.2005 р. виходячи із заробітної плати, зазначеної у довідці Центральної виборчої комісії № 225 від 07.11.2005 р.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Заява про розгляд справи без її участі до суду не надходила. Позивач проти розгляду справи без участі його представника не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, наявні матеріалах справи, згідно з якими відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що жодна з норм Закону України "Про державну службу" не була предметом конституційного подання, відповідно, рішення Конституційного Суду України щодо цієї норми не ухвалювалося. Правовідносини щодо призначення, проведення перерахунку пенсії регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 р. "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", згідно з якими обчислення пенсії здійснюється із сум заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, на момент призначення (перерахунку) пенсії. Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям, зокрема, призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а суми максимальних величин фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, встановлювались відповідними Законами України "Про державний бюджет України на 2005 рік",  "Про державний бюджет України на 2006 рік", яким встановлено обмеження розміру пенсій, призначених у 2006 році, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", а не заробітку, який враховується при обчисленні пенсії, "Про державний бюджет України на 2007 рік", а отже пенсію державним службовцям перераховують з урахуванням обмеження граничної суми, з якої справляють страхові внески. Таким чином, відповідач вважає, що пенсія позивачу була обчислена відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому у позові слід відмовити повністю.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні позивач проходив державну службу на посаді члена Центральної виборчої комісії, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

          Згідно довідки Центральної виборчої комісії № 225 від 07.11.2005 р., наявної в матеріалах справи, розмір заробітної плати на посаді члена Центральної виборчої комісії станом на 01.09.2005 р., становить 17397, 04 грн., включаючи всі види виплат. При цьому на всі види виплат нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідь на звернення позивача від 29.11.2007 р., позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця відповідно до Рішення  Конституційного Суду  України  від 11.10.2005 р. листом Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва № 5079/06 від  05.12.2007 р.

Свою відмову відповідач мотивував тим, що пенсію державним службовцям перераховують з урахуванням обмеження граничної суми, з якої справляють страхові внески, а згідно ст. 107 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" встановлено обмеження розміру пенсій, призначених у 2006 році відповідно до зазначених у цій статті Законів, зокрема. Закону України "Про державну службу", а не заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.

Суд не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки ним не взято до уваги той факт, що пенсія державного службовця позивачу була призначена у 1998 році, тобто до внесення змін до Законів України, якими встановлювалися обмеження щодо її розміру.

Відповідно до положень ст.ст. 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається  в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на   які  нараховуються  страхові  внески  на  загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування, а особам, які на час звернення за призначенням  пенсії  не  є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків   заробітної   плати   працюючого  державного  службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Перерахунок  пенсії  здійснюється  виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування  працюючого  державного  службовця відповідної   посади  та  рангу  на  момент  виникнення  права  на перерахунок  пенсії.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до сум, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, віднесено суми витрат на оплату праці (грошового забезпечення), що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", проте ними не встановлено величину цих сум, тобто не встановлено, що при призначенні чи перерахунку пенсії державному службовцю вона обчислюється із заробітної плати, яка не перевищує межу максимальної величини суми. з якої сплачують страхові внески до соціальних фондів.

Пунктом 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обмежено розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, розміром, з якої справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-21/2005 від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 за конституційним поданням Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності положень абзаців 3, 4 пункту 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положень частини 3 статті 11 Закону України "Про статус суддів" визнано неконституційним положення абзаців 3 та 4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо обмежень розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

Суд не може погодитись з думкою відповідача про те, що Закон України "Про державну службу" не був предметом розгляду Конституційного Суду України, оскільки  Рішення Конституційного Суду України стосується питання призначення пенсії, зокрема,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     державним службовцям, оскільки в ньому вказано, що розмір пенсій для окремих категорій громадян, в тому числі і тих, яким пенсія призначається відповідно до Закону України "Про державну службу", визначається у відсотках і не фіксується максимальним граничним розміром пенсії у грошовому еквіваленті.

Крім того, Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні наголошує на неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень та сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

          Згідно з положеннями ст. 4 Закону України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", законодавство  про  пенсійне  забезпечення, зокрема,  базується   на Конституції України,   складається   з  Основ законодавства України про загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування,  цього  Закону,  закону про недержавне пенсійне  забезпечення,  законів,   якими   встановлюються   умови пенсійного   забезпечення,   відмінні   від  загальнообов'язкового державного  пенсійного  страхування, до якого відноситься Закон України "Про державну службу", а тому норми цього закону є спеціальними відносно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому, як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-21/2005 від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005 усунення колізії   між   нормами   спеціальних   законів,  що встановлюють  призначення  пенсії  без  обмеження  її   граничного розміру  окремим категоріям осіб,  і тими загальними законодавчими актами,  що, водночас, передбачають обмеження її розміру  сумами  їх заробітної   плати,  на  які  нараховується  збір  на  обов'язкове державне  пенсійне  страхування,  має   здійснюватися   за   умови дотримання  прав  на  належне пенсійне забезпечення всіх категорій громадян,  пенсійне забезпечення  яких  визначається  спеціальними законами.

          Відповідно до положень ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення і  висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

При цьому, з метою однакового застосування положень Конституції та законів України, судом враховується позиція адміністративних судів у даній категорії справ. Зокрема, береться до уваги постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року у адміністративній справі № 2-а-352/07 за позовом ОСОБА_3 до УПФУ в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії державного службовця; ухвала Вищого адміністративного суду України від 28.01.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язанння здійснити перерахунок пенсії; ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.02.2008 р. у справі за позовом ОСОБА _2 до УПФУ в Оболонському районі м. Києва про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії; ухвала Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 22-а-3969/08 р. за позовом ОСОБА_1 до УПФУ у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

      Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, наведених норм чинного законодавства України,  повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд вважає  вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          1. Позов  ОСОБА_1  задовольнити повністю.

          2. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва щодо відмови здіснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва перерахувати йому пенсію з 11 жовтня 2005 року у розмірі, встановленому Законом України "Про державну службу", виходячи з визначеної ОСОБА_1 станом на 01 вересня 2005 року заробітної плати, зазначеної в довідці Центральної виборчої комісії № 225 від 07.11.2005 року.

Постанова, відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Повний текст постанови складено і підписано 15 березня 2010 р.

Суддя                                                                                                Шрамко Ю.Т.