П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2020 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 463/6799/18

Номер провадження 22-ц/824/13204/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Саліхова В.В., Шахової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадженняв місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Мальцева Д. О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» звернулось до Личаківського районного суду міста Львова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення основного боргу у сумі 271 102 грн. 70 коп., пені в розмірі 173 766 грн. 83 коп., індекс інфляції в розмірі 51 927 грн. 52 коп., 3 % річних за користування чужими коштами в розмірі 14 282 грн. 20 коп.; стягнення судових витрат у розмірі 7 666 грн. 19 коп.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 02 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче судове засідання (а.с. 104).

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Личаківського районного суду міста Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про визнання недійсним договору № 3322 1370 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг по квартирі АДРЕСА_1 укладений 07 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» та ОСОБА_1 ; покладення судових витрат на Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус».

Протокольною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 26 лютого 2020 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг передано за територіальною підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду міста Києва (а.с. 111-112).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року (а.с. 115-116) зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про визнання договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг недійними, поданої по справі № 463/6799/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних та додаткових послуг, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань, - повернуто ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зустрічна позовна заява була подана ним 14 лютого 2019 року з дотриманням п`ятнадцятиденного строку для подання зустрічної позовної заяви, встановленого ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 02 січня 2019 року, а не 18 лютого 2019 року, як зазначено в оскаржуваній ухвалі.

Скаржник зазначає, що ухвала про залишення зустрічної позовної заяви без руху, про яку зазначається в оскаржуваній ухвалі, останній не отримував.

Скаржник зазначає, що 05 грудня 2019 року на адресу суду надійшов відзив від позивача за первісним позовом на зустрічну позовну заву, у якому, були зазначені недоліки зустрічної позовної заяви. Так, судом було прийнято до уваги вказаний відзив та в судовому засіданні, яке відбулося 17 грудня 2019 року, встановлено строк відповідачу за первісним позовом для виправлення вказаних у відзиві недоліків.

24 січня 2020 року скаржником було подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву у якій, фактично виконав вимоги про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

Скаржник зазначає, що вказана відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву надійшла від нього до Личаківського районного суду міста Львова 28 січня 2020 року, а судове засідання було призначено на 30 січня 2020 року.

Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про те, що останнім не усунуті недоліки, на які звернув увагу суд першої інстанції в судовому засіданні 17 грудня 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

Відзиву подано не було.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнаючи неподаною та повертаючи зустрічну позовну заяву особі, що її подала, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не були усунені недоліки зазначені в ухвалі Личаківського районного суду міста Львова від 17 грудня 2019 року у зазначений судом строк.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (mutatis mutandis рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» («Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany») від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98, § 44).

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи зі змісту ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що в судовому засіданні, яке відбулося 17 грудня 2019 року за участю представника позивача - Приходько А. С. та представника відповідача - ОСОБА_3 , протокольною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху.

З ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року вбачається, що вищевказану зустрічну позовну заяву було залишено без руху через її невідповідність ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме у зв`язку з відсутністю клопотання ОСОБА_1 про підтвердження щодо відсутності інших поданих позовів до ТОВ «КП «Статус» з тими самими вимогами та тим самим предметом позову та у зв`язку з відсутністю в зустрічній позовній заяві відомостей про вжиті ОСОБА_1 заходи забезпечення позову, доказів та встановлено строк останньому для виправлення вказаних недоліків до наступного судового засідання, яке було призначене на 30 січня 2020 року.

28 січня 2020 року на адресу Личаківського районного суду міста Львова надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву про визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг недійсними.

Так, проаналізувавши зміст вищевказаної відповіді на відзив колегія суддів приходить до висновку, що вищевказаною відповіддю на відзив ОСОБА_1 були в повній мірі усунуті недоліки зазначені протокольною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 17 грудня 2019 року. Крім того, вказана відповідь на відзив надійшла на адресу суду у строк, зазначений у вищевказаній ухвалі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 в повному обсязі та у вказаний строк усунуті недоліки зустрічної позовної заяви зазначені протокольною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 17 грудня 2019 року, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення вказаної зустрічної позовної заяви особі, що її подала.

Так, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своїм змістом та суттю відповідь на відзив не є заявою про усунення недоліків в зустрічній позовній заяві, оскільки, проаналізувавши зміст вищевказаного відзиву, колегія суддів приходить до висновку, що вказаною відповіддю на відзив ОСОБА_1 усунуто всі недоліки зазначені протокольною ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 17 грудня 2019 року.

Згідно п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367-368, 369, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 квітня 2020 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О. В. Шахова