ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., —
розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ) справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Діоніс” (далі – ВАТ) до ДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
У березні 2007 року ВАТ звернулось до суду з указаним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ від 25 листопада 2006 року № 00000182305/0, яким йому було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) у сумі 36863,4 грн, та № 0000172305, яким було зменшено розмір бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 2703521,6 грн.
Господарський суд Запорізької області постановою від 30 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2008 року, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 грудня 2009 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.
У скарзі до Верховного Суду України ДПІ порушила питання про перегляд за винятковими обставинами та скасування зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України та рішень судів першої та апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, а саме: підпункту 7.2.4 пункту 7.2 та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Згідно з частиною 1 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України задовольняє скаргу в разі виявлення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначеного порушення закону не виявила.
Частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що Верховний Суд України відмовляє в задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241–244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справа Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя у задоволенні скарги.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2009 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
Оскільки обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України відмовила у задоволенні скарги.