Справа № 22ц-10045 /2007 Головуючий
Категорія - 23 у 1 інстанції - Прасолов В.М.
Доповідач - Братіщева Л.А.
Рішення
Іменем України
2007р. лютого 28 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: НЄКЛЄСІЛ В.І.
суддів: БратіщевоїЛА., Митрофанової Л.В.
при секретарі Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 14 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та по зустрічному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
· представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5, він також відповідач по зустрічному позову;
· відповідач ОСОБА_1, та його представник і представник ОСОБА_2, - ОСОБА_3,-
Встановила:
В червні ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 5984,37грн., моральної шкоди в розмірі 3 000грн. у зв'язку з пошкодженням автомобіля в момент ДТП, також просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати у сумі 638,05грн. посилаючись на те, що їй на праві власності належав автомобіль ВАЗ-21061 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував її зять ОСОБА_5, за дорученням. 15 жовтня 2004р. приблизно о 17 год.45хв. у м.Кривому Розі по вул.Кузнеєцова, вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_5 став учасником ДТП з автомобілем «Мерседес-Бенс - 312» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 ДТП скоїлось з вини ОСОБА_1, який не виконав вимоги п.10.1 ПДД. Матеріальні збитки згідно оцінки експерта транспортного засобу ВАЗ 21061, витрачені у сумі 5984,37грн., цю суму вона просить стягнути з відповідача,
а також 3 000грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди за глибину душевних страждань.
Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з зустрічним позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди вказавши на те, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_5, який порушив вимоги п.п.1.5; 10.1; 12.3; 14.2(b), 14.6 (а) Правил дорожнього руху внаслідок чого був пошкоджений автомобіль «Мерседес-Бенс» 313 НОМЕР_2, який належав ОСОБА_2 і яким за дорученням керував в той час ОСОБА_1 Просили стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 суму матеріальних збитків в 16 999грн., а також суму моральної шкоди 7 000грн. на користь ОСОБА_2 та суму моральної шкоди 5 000грн. на користь ОСОБА_1
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 14 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково. Стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_1 5984грн.37коп. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1 500грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 600грн. витрат на правову допомогу, 68грн.34коп. витрати по оплаті держмита. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, так як суд допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, розглянув не всі вимоги, не навів доказів матеріального збитку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і відповідно до норм матеріального та процесуального закону обґрунтовано дійшов висновку про скоєння 15 жовтня 2004р. ДТП з вини відповідача ОСОБА_1, який при керуванні автомобілем «Мерседес-Бенс»-312 № НОМЕР_2 біля 17год.45хв. допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21061 № НОМЕР_1, яким керував за дорученням ОСОБА_5
Разом з тим, суд при вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5984,37грн. помилково визнав звіт НОМЕР_3 та
калькуляцію (а.с.4-19) про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля ВАЗ 21061 НОМЕР_1 доказом, оскільки він був складений за заявою позивача до подання позову до суду, а не ухвалою суду.
Ст. 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, або заперечень.
Відповідно до ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вищевказаного, позивач ОСОБА_4 повинна була надати суду доказів розміру матеріального збитку і для цього необхідно було провести авто-товарознавчу експертизу призначену ухвалою суду згідно вимог ст.144 ЦПК України, тому, що питання про розмір матеріальної шкоди має значення для справи і потребує спеціальних знань.
Але, при розгляді справи в суді першої інстанції вказана експертиза не проводилась і апеляційний суд не зміг провести авто-товарознавчу експертизу для встановлення розміру збитку автомобіля ВАЗ 21061НОМЕР_1. Оскільки позивач ОСОБА_4 не надав автомобіль для проведення експертизи і встановлення матеріального збитку, посилаючись на те, що автомобіль проданий, тому що позивач не мав коштів для його ремонту, але доказів про продаж автомобіля не надав, в той же час довідка відділу ДАІ за НОМЕР_4 свідчить про те, що власником автомобіля ВАЗ 21061 НОМЕР_1 станом на 13.01.2007р. є ОСОБА_4 тобто позивач по справі, а відповідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. (зі змінами) «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» - коли відшкодування шкоди в натурі не можливо, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Таким чином, позивачем не надано доказів, які свідчать про розмір заподіяного йому ДТП матеріального збитку і за таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до п.2ч.1ст.309 ЦПК України скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5.984,37грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
В іншій частині рішення є законним та обґрунтованим.
Доводи представника ОСОБА_1, та ОСОБА_2, викладені в апеляційній скарзі про незаконність відмови їм в задоволенні зустрічного позову, невідповідність висновкам суду, обставинам по справі, те що суд, на його думку, розглянув не всі вимоги, невірно встановив вину ОСОБА_1 в ДТП, є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків суду і незгоди з ними і спростовуються матеріалами справи і висновками суду, а тому вказані доводи в апеляційній скарзі підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 2ч. 1ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1, - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 14 квітня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5 984грн.37коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення: в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.