Справа № 22ц-1473/07                          Головуючий у 1 інстанції Суховаров А.В.

Категорія 44                                           Доповідач   Болтунова Л.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Петренко І.О.

суддів: Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.

при секретарі: Шило С Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ДП ВАТ ,ДПБ" ,Дншровськпромбудсервіс" на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2006 року за позовом ДП ВАТ „ДПБ" ,Дніпровськпромбудсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування жилою площею в гуртожитку, -

вста нов ил а :

2 серпня 2006 року до суду звернулося ДП ВАТ „ДПБ" „Дніпровськпромбудсервіс" з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за користування жилою пло­щею в гуртожитку станом на 1.07.2006 року в розмірі 2182,31 грн. та судових витрат.

Відповідач позов не визнав і просив застосувати трирічний строк позовної давності, заборгованість по якому відсутня.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2006 ро­ку в позові позивачу було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП ВАТ „ДПБ" ,Дніпровськпромбудсервіс" порушує питання про скасування рішення суду та направлення на новий розгляд до районного суду, оскільки має місце порушення матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів скарги, колегія суддів вважає за необхідне скаргу відхилити, а рішення суду зали­шити без змін по наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і за­лишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержан­ням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно ордера від 24 лютого 1988 року отримав кімнату АДРЕСА_1, де і проживає до теперішнього часу. З 4 липня 2006 року відповідно до довідки разом з ним проживає його дружина та донька.

Позивачем поставлене питання про стягнення заборгованості по сплаті за проживання в гуртожитку відповідача, оскільки останній, здійснює її не регулярно, а тому станом на 1 липня 2006 року ця сума складає 2182,31 грн. До травня 2006 року розмір плати за користу­вання гуртожитком дорівнював 13,92 грн. щомісяця, а з травня - 32,16 грн.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив всі обставини по справі, надані сторонами докази, вірно визначив юридичну природу спір­них правовідносин і закон, який їх регулює, а тому обгрунтовано прийшов до висновку про відмову в позові позивачу.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і не згоди з ви­сновками суду по їх оцінці, що суперечить ст. 212 ЦПК України, яка встановлює виключне

право суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебіч­ному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх суку­пності, керуючись законом.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуаль­ного закону, які могли б призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстави для скасування рішення районного суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 304,307,308, 314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ДП ВАТ „ДПБ",Дніпровськпромбудсервіс" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2006 ро­ку залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протя­гом двох місяців.