Справа №22ц-979/2007р.                                           Головуючий в 1 інстанції Романюк М.М.

Категорія-40                                                                 Доповідач Козлов С.П,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Перцової В. А.

суддів  - Козлова СП., Повсткіна В.В.

при секретарі - Журавель Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП „Котон" КП ДТФ „Дніпрянка" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм трудового права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, неповне з"ясування обставин справи ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2006 року, яким відмовлено в задоволенні її позовних вимог ДП „Котон" КП ДТФ „Дніпрянка" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка з 1999 року працювала у відповідача помічником майстра 6 розряду, а наказом НОМЕР_1 звільнена з роботи по ч.І ст.40 КЗпП України. 28 лютого 2006 року вона була поновлена на роботі рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, на виконання якого наказом НОМЕР_2 відповідач поновив позивачку на роботі. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2006 року вказане рішення місцевого суду було скасоване та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмолено, після чого відповідач наказом НОМЕР_3 скасував свій наказ НОМЕР_2.

При таких обставинах, дійшовши правильного висновку про те, що 03.07.2006 р. звільнення позивачки з роботи не відбувалося, а мале місце лише скасування на підставі рішенням Апеляційного суду наказу про її поновлення на роботі, суд обгрунтовано відповідно до ст.ст.40,221,231 КЗпП України відмовив в задоволенні її позовних вимог.

З урахуванням наведеного не мають правового значення доводи позивачки у скарзі про її звільнення з роботи 03.07.2006 р. з порушенням вимог ст.40 КЗпП України в період її чергової відпустки. На такі спірні між сторонами правовідносини норми трудового законодавства, регулюючого порядок звільнення робітників, не поширюються.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошенню але може бути оскаржена у

касаційному порядку протягом 2 місяців.