№2-769/10

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 квітня 2010  року        Торезький міський суд Донецької області в складі :

    головуючої-судді             Стріжакової Т.В.

    при секретарі                         Пекунової Є.Г.

за участю позивача                   ОСОБА_2

відповідача                 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та  моральної шкоди, завданої злочином. Свої вимоги мотивував тим, що 12 червня 2009 року приблизно у 20 годин 30 хвилин, відповідач, знаходячись у дворі АДРЕСА_1 м.Тореза, грубо порушував громадський порядок по мотивам явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося виключною зухвалістю та цинізмом, висловлювався нецензурною лайкою, завдав легкі тілесні ушкодження їй та її малолітньому сину, чим вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.296 КК України. Згідно із актом судово-медичного обстеження їй діями загостреного предмету причинені тілесні ушкодження. Згідно із актом судового-медичного обстеження № 244 її сину ОСОБА_5 діями тупих предметів причинені тілесні ушкодження, син знаходився на амбулаторному лікуванні у невролога дитячої лікарні у червні 2009 року. Після цього вона з дитиною почали зверталися до лікарів зі скаргами на здоров’я, що підтверджується записами у медичній карточки. Скоєним злочином їй завдана матеріальна шкода, яка складається у понесених витратах на лікування її сина, на її лікування,  витрати, пов’язані з пошкодженням її кофти, з придбанням скла на веранді, всього у сумі 396грн.50коп. Також вона понесла витрати на оплату послуг адвоката у сумі 670грн.60коп.  

Злочинними діями відповідача їй завдана моральна шкода, оскільки в результаті отриманих ушкоджень вона не мала можливості спілкуватися з рідними, близькими, ходити на роботу, займатися господарством, не мала можливості надавати допомогу дітям, доглядати за ними, належними чином забезпечувати сім’ю, тривалий час відчувала біль, витрачала гроші на лікування. До теперішнього часу вона переживає та пам’ятає, коли вона не знала, чи залишиться вона та її дитина у живих, вона пережила великий емоційний стрес. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює у сумі 10000грн.

Злочинними діями відповідача завдана моральна шкода її неповнолітньому сину, оскільки син втратив нормальні життєві зв’язки, не мав можливості спілкуватися з рідними та близькими, перебуваючи на лікуванні у невролога, у нього було обезображено обличчя в результаті кровопідтьоку лівого ока, порушився сон, він боїться виходити на вулицю, відчуває постійні головні болі, до теперішнього часу його психологічний стан не поновився, він отримав психологічний та емоційний стрес,  не може забути ті події, коли ледь залишився живим. Завдану йому моральну шкоду вона оцінює у сумі 10000грн.

Просить стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди суму 396грн.50коп., понесені витрати на правову допомогу у сумі 670грн.60коп., завдану їй моральну шкоду у сумі 10000грн., завдану сину моральну шкоду у сумі 10000грн.

У судовому засіданні   позивачка  дала пояснення, аналогічні викладеним у позові, свої позовні вимоги підтримала повністю. Просила стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди суму 396грн.50коп., понесені витрати на правову допомогу у сумі 670грн.60коп., завдану їй моральну шкоду у сумі 10000грн., завдану сину моральну шкоду у сумі 10000грн.

Відповідач   ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що щодо нього винесений вирок від 15.02.2010 року, який набрав чинності, він з ним згодний і не оскаржував, обставини, події в ньому вказані вірно Він знаходиться у тяжкому матеріальному становищі, тому вимоги про стягнення з нього витрат на лікування у сумі 296,50грн., вартості пошкодження кофти позивачки у сумі 50грн., витрат на придбання скла на веранді у сумі 50грн., всього 396грн.50коп. він визнає повністю, а витрати про стягнення моральної шкоди на користь позивачки та її сина вважає завищенними, визнає їх, але частково -  у сумі по 2000грн. кожному, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Вислухавши позивача, відповідача оглянувши у судовому засіданні матеріали кримінальної справи № 48-30465 по обвинуваченню ОСОБА_3 у здійсненні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України, дослідивши матеріали цивільної справи, судом фактично встановлено , що з матеріалів вказаної кримінальної справи  слідує, що 12 червня 2009 року приблизно у 20-30год. відповідач, знаходячись у дворі АДРЕСА_1 м.Тореза, грубо порушував громадський порядок по мотивам явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося виключною зухвалістю та цинізмом, висловлювався нецензурною лайкою, завдав легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_6, чим вчинив злочин, передбачений ч.3ст.296 КК України.

За даними обставинами постановою від 06.11.2009 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України (а.с.32). Постановою про визнання особи потерпілою від 17.11.2009 року ОСОБА_4 по кримінальний справі визнаний потерпілим, постановою від 15.11.2009 року ОСОБА_2 по кримінальний справі визнана потерпілою (а.с.33). Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_4, народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року батьком вказаний ОСОБА_7, матір’ю ОСОБА_2 (а.с.5). Відповідно до довідок Торезької центральної лікарні дитина ОСОБА_4 знаходився на амбулаторному лікуванні у невролога у червні 2009 року, 26 листопада 2009 року (а.с.6,8,14-16). Відповідно до довідки аптеки № 3 ТД «Бест» від 25 листопада 2009 року у червні місяці (16,17 та 30) 2009 року  були відпущені ліки на суму 296грн.50коп. (а.с.11,13). Вироком Торезького міського суду  від 15 лютого 2010 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України та назначити йому покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України його звільнено від відбування покарання, якщо він на протязі випробувального строку не здійснить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки (а.с.18,19).

Згідно із довідкою Торезької міської поліклініки № 3 ОСОБА_8 за станом здоров’я може надавати соціальні послуги та доглядати за хворим до 01.04.2011 року (а.с.26),  а ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, потребує постійного стороннього догляду, не може самостійно себе обслуговувати до 31.03.2011 року (а.с.27). Згідно із довідкою Управління комунальної власності та міського господарства Торезької міської ради Донецької області від 02.04.2010 року ОСОБА_8 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, склад родини: дочка - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3, син – ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.28). Відповідно до довідки Управління комунальної власності та міського господарства Торезької міської ради Донецької області від 02.04.2010 року ОСОБА_3 зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.29). Відповідно до довідки ТОВ «Торезьке АТП» ОСОБА_3 дійсно працює на підприємстві на посаді водія з 12.02.2007 року, заробітна плата за 6 місяців складає 4836грн.41коп. (а.с.30). Відповідно до розписки ОСОБА_12, вона отримує від ОСОБА_3 щомісячно аліменти у розмірі 200грн.

Оцінюючи дані докази, суд звертає увагу на те, що по ним неможливо зробити висновок, що відповідач перебуває у складному матеріальному становищі, оскільки неможливо встановити, яке відношення ОСОБА_9 має до відповідача, як її стан здоров’я впливає на його матеріальне становище, ОСОБА_8, яка може доглядати за ОСОБА_9, зареєстрована за іншою адресою, ніж відповідач, тощо.

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин по справі (докази) встановлюються, у тому числі на підставі висновків експертів. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі. Тому справа розглядається на підставі наявних у справі доказів та у в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст.1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком до чотирнадцяти років захищають у суді їхні батьки.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач вчини неправомірні дії, злочин, передбачений ст. 296 ч.3 КК України, його вина підтверджується вироком Торезького міського суду, матеріалами кримінальної та цивільної справи,  він сам у судовому засіданні визнав вину у здійсненні вказаного злочину. В результаті його неправомірних дій позивачка та її син отримали тілесні пошкодження легкої тяжкості, тому позивачка має право на відшкодування шкоди, завданої їй та її сину відповідачем.

Згідно із наданими документами позивачка та її син перебували на лікуванні, на придбання ліків вона витратила 296грн.50коп. Також позивачці завдана шкода у вигляді вартості пошкодження кофти у сумі 50грн. та вартості розбитого скла у сумі 50грн. Всього позивачці завдана матеріальна шкода у сумі 396грн.50коп. На теперішній час позивачці дана сума не відшкодована, відповідач з нею погодився, тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди  суми 396грн.50коп. підлягають задоволенню.

Згідно із постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995р. під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу завданих позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин.

Позивачці та її сину неправомірними діями відповідача завдані тілесні ушкодження легкої тяжкості, внаслідок чого кожний з них переніс фізичний біль, нервове переживання, стрес, кожному  прийшлось лікуватися, знаходитися у лікарні, змінити свій образ життя, докладати зусиль по організації свого життя, тому суд вважає, що   у них є право вимагати відшкодування моральної шкоди, що порушення їх законних прав призвело до їх моральних страждань, вимоги про відшкодування моральної шкоди ґрунтуються на матеріальному законі і знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати згідно із ст.23 ЦК України конкретні обставини по справі: характер правопорушення відповідача, зухвалість його дій та цинізм, що встановлено вироком суду; характер отриманих позивачкою та її сином травм, діагноз захворювання, ступінь тяжкості тілесних пошкоджень; характер та глибину страждань, які вони зазнали у зв’язку з ушкодженням здоров’я, душевні страждання у зв’язку з противоправною поведінкою відповідача щодо них, кожному з них довелося нервувати та переживати, був порушений нормальний уклад їх життя та сім’ї, що вимагало додаткових зусиль по організації їх життя та сім’ї, що вони не могли займатися своїми необхідними справами. Також суд вважає за необхідно врахувати малолітній вік потерпілого ОСОБА_5, врахувати не співмірність його віку, досвіту життя та фізичної сили та віку, досвіту життя та фізичної сили відповідача, дорослого чоловіка, порушення відповідачем моральних засад суспільства щодо відношення до дітей; врахувати, що дитина дуже злякалася і не могла зовсім не тільки чинити опору, але й убігти від відповідача, що дитині доводиться лікуватися до теперішнього часу.

Враховуючі усі вказані обставини, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. у зв’язку із завданням їй моральної шкоди та моральної шкоди у розмірі 3500грн. у зв’язку з завданням моральної шкоди її сину, всього 6500грн.

Згідно із ПКМУ від 27.04.2006р. № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”  граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Позивачем надана довідка, в якій вказано, що ним оплачені послуги адвоката за ведення цивільної справи у суді на суму 670,60грн., наданий розрахунок вартості наданих послуг із зазначенням найменування послуги, часу, витраченого на неї, вартості, відповідно до ПКМУ від 27.04.2006 року. Вказано, що вартість надання усної консультації за 10 хвилин склала 33грн., складання запитів до ЦМЛ про розмір витрат на лікування за 15хвилин – 60грн., запит до дитячої поліклініки за 7 хвилин – 297,60грн., всього 420,60грн. (а.с.20-22). У матеріалах справи мається підтвердження направлених адвокатом вказаних запитів, надання правої  допомоги на суму 420,60грн.

Враховуючи розмір діючої мінімальної заробітної плати, що по наданню правової допомоги позивачу адвокатом витрачено 1 година 32 хвилини, суд вважає, що підлягають задоволенню витрати позивача на правову допомогу у сумі 420,60грн. Доказів складання позивачу скарги на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи позивачкою не надано, тому у вимогах про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 250грн. необхідно відмовити.

Відповідно до ст.79,81,88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір у зв’язку з задоволенням вимог позивача по стягненню матеріальної шкоди у сумі 51грн. та моральної шкоди у сумі 8,50грн., всього 59,50грн. у доход держави; та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120грн. у дохід Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька.

Керуючись ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.3,10,15,60,79,82,88,197,209,212,214,215,223   ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди суму 396грн.50коп., у відшкодування моральної шкоди суму 6500грн., витрати на правову допомогу у сумі 420грн.60коп., всього 7317грн.10коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судовий збір в сумі 59 грн.50коп.

Стягнути ОСОБА_3 у дохід Державного бюджету Ворошиловського району м.Донецька витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.  

У решті вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Торезький міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     Т.В.Стріжакова