Справа № 1-55/08 № 1-13/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого- судді   Скоріна А.В.

при секретарі   Андрійченко І.К., Чоловської А.А.

з участю прокурора   СукачаО.О., Семененка В.П.

захисника    ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. ст. 342 ч.2, 343 ч. 1, 345 ч. 1, 350 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння при наступних обставинах:

13 серпня 2005 року СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушена кримінальна справа № 08-7871 відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого складом ч. 1 ст. 309 КК України.

30 вересня 2005 року у справі № 08-7871 винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 як обвинуваченого за вказаною статтею і того ж дня його оголошено у розшук. Відповідна постанова слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 була направлена до виконання у ВКР Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

09 лютого 2006 року в ході проведення оперативно-розшукових заходів з метою розшуку та доставки до органу досудового слідства обвинуваченого ОСОБА_3 працівниками відділу карного розшуку ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві перевірялась інформація про перебування розшукуваного за місцем проживання - АДРЕСА_1. Тому, приблизно о 17 годині начальник ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, заступник начальника ТВМ № 2 ОСОБА_6 та старший оперуповноважений ВКР ТВМ № 2 ОСОБА_7 прибули до місця проживання розшукуваного ОСОБА_4, а саме до квартири АДРЕСА_1. Двері квартири і тамбуру відчинив брат розшукуваного - ОСОБА_4. ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 представившись, та пред’явивши при цьому свої службові посвідчення, повідомили мету свого візиту. Коли ОСОБА_4 відповів, що його брат ОСОБА_3 вдома, то попросили покликати його в загальний коридор. У цей же час працівники міліції через привідкриті двері побачили в квартирі ОСОБА_3, який проходив повз них до кімнати.

Однак, повернувшись до тамбуру, ОСОБА_4 відповів, що він помилився і що брата немає вдома, а коли працівники міліції почали наполягати, мотивуючи це тим, що бачили його щойно у квартирі, останній почав виштовхувати їх з тамбуру хапаючи при цьому за одя г. В свою чергу, працівники міліції маючи на меті затримати розшукуваного, увійшли до кімнати квартири, де переховувався ОСОБА_3 і за руки почали витягувати його з квартири. Коли працівники міліції вивели ОСОБА_3 з квартири на сходовий майданчик і заклики припинити опір і протиправні дії, ОСОБА_8, маючи на меті вчинити опір працівникам міліції та перешкодити їм затримати ОСОБА_3, взяв металеву монтировку і висловивши погрозу вбивством на адресу всіх працівників міліції, наніс нею декілька ударів ОСОБА_6 по ногам чим спричинив згідно висновку СМЕ № 278/и від 21.03.06 синець на лівому стегні, що є легким тілесним ушкодженням. ОСОБА_7 відтягнув ОСОБА_8 від ОСОБА_6, але в цей час, ОСОБА_4, також маючи на меті перешкодити працівникам міліції затримати ОСОБА_3, вибіг з ножем на сходовий майданчик і розмахуючи ним висловив погрози вбивством та насильством щодо всіх присутніх працівників міліції і продовжуючи погрожувати ножем, почав вимагати відпустити ОСОБА_3. Одночасно, ОСОБА_6, відчувши сильний біль від нанесених ОСОБА_8 ударів послабив захват ОСОБА_3 відпустивши одну руку. Скориставшись цим, ОСОБА_3, продовжуючи свої дії спрямовані на вчинення опору працівникам міліції з метою уникнення затримання, кулаком наніс ОСОБА_5 удар по обличчю чим спричинив синці на слизовій нижньої губи зліва, паталогічну рухомість третього нижнього зубу зліва та крововилив у ясна в області вказаного зубу, що згідно висновку СМЕ № 276/и від 19.05.06 є легкими тілесними ушкодженнями, після чого, також наніс удар по обличчю і ОСОБА_6, а потім, діставши ножиці завдав ними удар останньому в область шиї, спричинивши своїми діями згідно висновку СМЕ № 278/и від 21.03.06 садну на червоній каймі нижньої губи і дві лінійні садни в лівій нижньо-щелеповій області. ОСОБА_6 побачивши, що у нього з шиї йде кров відпустив ОСОБА_3.

Під час вищевикладених подій ОСОБА_4 схопивши ззаду ОСОБА_7 руками за шию почав душити його, чим спричинив шість крововиливів на боковій поверхні шиї зліва та одинадцяти крововиливів на боковій поверхні шиї праворуч, крововиливи в слизову верхньої губи, які згідно висновку СМЕ № 277/и від 19.05.06 є легкими тілесними ушкодженнями, але той скинув ОСОБА_4 з себе. Продовжуючи свої дії спрямовані, на вчинення опору працівникам міліції та перешкоджання затримання ОСОБА_3, ОСОБА_4 знову почав погрожувати ножем всім присутнім працівників міліції, при цьому висловлюючи усні погрози вбивством та фізичним насильством щодо останніх, вимагав відпустити ОСОБА_3. Коли ОСОБА_6 відпустив ОСОБА_3 той умисно завдав головою удар ОСОБА_6 в обличчя і разом з братом ОСОБА_4 та ОСОБА_8 забігли до квартири і зачинили за собою двері.

Після всіх вищевикладених подій для припинення дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 щодо опору та насильницьких дій відносно працівників міліції, а також затримання вказаних осіб ОСОБА_5 був викликаний черговий наряд працівників ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які прибувши приблизно о 17.30 годині до квартири АДРЕСА_1, представились та запропонували ОСОБА_8 відчинити двері. Однак, останні проігнорували неодноразові вимоги працівників міліції, при цьому, продовжуючи погрожувати "їм та втрьох утримувати двері з середини, зокрема ОСОБА_8

ОСОБА_3 та ОСОБА_8 неодноразово висловлювали погрози вбивством та насильством на адресу працівників ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 та ОСОБА_11, при цьому ОСОБА_8 тримав у руках кувалду, якою погрожував працівникам міліції і намагався нею вдарити їх при спробі відкрити двері квартири, а ОСОБА_3 тримав у руках ніж та ножиці, якими також погрожував працівникам міліції. Приблизно о 19.00 годині працівники ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 після неодноразових вимог добровільно відчинити двері, застосувавши силу та спецзасоби, відкрили двері квартири ОСОБА_4 і маючи на меті затримати ОСОБА_3 увійшли до квартири. На кухні квартири працівники ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою подолання активного фізичного опору ОСОБА_3 спробували застосувати до нього спецзасіб і наручники, але ОСОБА_3, продовжуючи свої дії спрямовані на вчинення опору працівникам міліції з метою уникнення затримання, схопив ножиці і наніс ними удар в область стегна ОСОБА_11, який не спричинив пошкоджень, оскільки працівник міліції був одягнений у захисні штани, завдавши йому при цьому фізичний біль та незначні подряпини. У відповідь на такі явно небезпечні дії ОСОБА_3, працівники ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 та ОСОБА_11 застосувавши прийоми рукопашного бою подолали опір останнього і натягай на нього наручники, після чого почали виводити з квартири, однак ОСОБА_8 та ОСОБА_4 спробували перешкодити цьому. Зокрема, ОСОБА_8 озброївшись кувалдою, а ОСОБА_4 монтировкою стали на виході з кухні, погрожуючи зазначеними предметами. В цей час до квартири увійшли інші озброєні працівники ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які відтіснили ОСОБА_8 та ОСОБА_4, після чого, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вивели з квартири ОСОБА_3 та доставили до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, однак і при цьому останній чинив фізичний опір та висловлював погрози на адресу працівників миііції.

Крім того, 12 травня 2006 року Подільським районним судом міста Києва за поданням слідчого Дніпровської транспортної прокуратури міста Києва ОСОБА_14 у кримінальній справі № 58-1134 було винесено постанову про надання згоди на проведення обшуку у помешканні ОСОБА_3, тобто у квартирі АДРЕСА_1. 11 травня 2006 року ОСОБА_15 спільно з слідчим Дніпровської транспортної прокуратури міста Києва ОСОБА_16 у супроводі працівників карного розшуку УО КП КМ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20, яким було доручено здійснити привід ОСОБА_3 після закінчення проведення обшуку, приблизно о 06.30 годині ранку прибули за адресою: АДРЕСА_1, де залучили до проведення обшуку в якості понятих двох місцевих мешканців ОСОБА_21 та ОСОБА_22

Приблизно о 07.00 годині двері квартири відчинила гр. ОСОБА_23, котра мешкає за цією ж адресою разом з чоловіком ОСОБА_8 та синами ОСОБА_3. і ОСОБА_4. ОСОБА_15, ОСОБА_16 та працівники міліції пред’явили ОСОБА_23 свої службові посвідчення, а також запропонували покликати всіх членів її родини до дверей квартири. Коли ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підійшли до дверей їм також було пред’явлено службові посвідчення, після чого, слідчий ОСОБА_15 оголосив в присутності понятих постанову Подольського районного суду про проведення в їх помешканні обшуку,

надавши їм при цьому її копію і постанови про примусовий привід підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Після оголошення постанов ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, маючи на меті перешкодити проведенню обшуку в їх помешканні, почали чинити активний опір, а саме, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 почали хапати слідчих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та працівників міліції за одяг і силоміць виштовхувати з порогу квартири в загальний коридор, при цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_3 висловили погрози вбивством та насильством щодо всіх присутніх.

Продовжуючи свої дії, спрямовані на вчинення опору та перешкоджання проведенню обшуку в їх помешканні, ОСОБА_3 взяв ніж і почав погрожувати ним слідчим і працівникам міліції, при цьому висловлюючи усні погрози вбивством та фізичним насильством щодо останніх та інших присутніх.

Після цього, ОСОБА_3 наблизившись до ОСОБА_15 зробив кілька випадів ножем у напрямку останнього, від яких той закрився своїм портфелем, а працівник карного розшуку УО КП КМ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_20 3 метою запобігти можливому нападу дістав та направив в бік ОСОБА_3 засіб активної оборони -револьвер «Корнет» попередивши, що у разі продовження злочинних дій ним буде застосовано зброю.

ОСОБА_3 зупинився і ОСОБА_8 забрав у нього ніж та завів його на кухню. ОСОБА_8 повернувшись до коридору знову почав штовхатись, перешкоджаючи проведенню працівниками прокуратури обшуку. При цьому, ОСОБА_8 вимагаючи залишити їх помешкання, висловив погрозу вбивством щодо всіх присутніх, а ОСОБА_3 знову повернувся до коридору тримаючи ножа у своїй руці і висловив погрози вбивством щодо присутніх.

З метою припинення протиправної діяльності ОСОБА_3 та забезпечення безпеки присутніх при проведенні обшуку слідчими прокуратури були викликані працівники патрульно-постової служби міліції Святошинського РУ ГУ ВМС України в місті Києві та дільничний інспектор. Після їх прибуття ОСОБА_3 дещо заспокоїлись, припинивши спроби фізичної перешкоди проведення обшуку, однак ОСОБА_3 ще неодноразово висловив погрози вбивством та фізичною розправою щодо всіх присутніх, незважаючи на це обшук у помешканні ОСОБА_3 було розпочато.

В ході обшуку ОСОБА_3 неодноразово намагався підбурити своїх родичів на бійку з працівниками правоохоронних органів, висловлював в адресу всіх присутніх різні погрози фізичною розправою, а також, окремо висловив погрозу фізичною розправою понятим ОСОБА_21та ОСОБА_22

Винність ОСОБА_4 у скоєні суспільно небезпечних діянь підтверджується показами потерпілих та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що 12.05.2006р., приблизно в 6 годин ранку, разом з ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_24 та двома працівниками транспортної прокуратури приїхали на АДРЕСА_1і, номер квартири не пам’ятає і подзвонили в двері. Спочатку ніхто не відчиняв, але через деякий час двері відкрила сусідка та впустила їх до загального коридору. Вони почали дзвонити в двері ОСОБА_3. Через деякий час їм відкрила двері мати ОСОБА_4, але до квартири їх не впускали. Коли вони сказали, що прийшли із обшуком,

підсудний забіг на кухню, взяв ніж і почав ним розмахувати. Потім його брат та батько заспокоїли ОСОБА_3. Коли їм ОСОБА_3 погрожував то казав, що потрібно з ними зробити так, як з працівниками міліції минулого разу. Обшук проводився і були вилучені два згортки коноплі та гроші. Хто складав протокол, він не пам’ятає.

Потерпілий ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що 12.05.2006р. надійшло доручення щодо забезпечення охорони слідчим. Прийшовши за адресою АДРЕСА_1, двері ним ніхто не відкривав. Було заплановано провести обшук даної квартири та здійснити привід підозрюваних. їм довго не відкривали двері, а коли відкрили, то почали погрожувати, на що вони були змушені викликати наряд міліції. До квартири їх не пускав батько і два сини ОСОБА_3, погрожували ножем. Приїхав наряд з 2-х осіб. Як вони зайшли в квартиру, не пам’ятає. Зі сторони ОСОБА_3 були неодноразові погрози. Вони казали, що одного вб’ємо, а інші самі повтікають. Поняті стояли в тих кімнатах, де проводився обшук. Крім грошей, знайшли ще траву і диски. Протокол обшуку складав слідчий прокуратури. Погрожував старший син і батько ножем і він був змушений витягнути револьвер і сказати, що може його застосувати. ОСОБА_20 підтвердив свої покази, які надав під час досудового слідства.

Потерпілий ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що 12.05.2006р., приблизно в 6 годин, виїхали за адресою АДРЕСА_1 з двома слідчими. Двері їм ніхто не відкривав і вони дзвонили до сусідів, які сказали, що ОСОБА_3 вдома. Згодом їм відкрили двері і старший ОСОБА_3 вибіг з ножем і погрожував. Хтось з ОСОБА_3 запропонував когось порізати, щоб інші втекли. При обшуку знайшли траву та гроші. Старшого ОСОБА_3 заспокоювали, але він все одно казав давайте будемо різати. Погрожував їм батько та старший брат, а молодший брат заспокоював старшого. ОСОБА_24 підтвердив свої покази, які надав під час досудового слідства.

Потерпілий ОСОБА_17 у судовому засіданні показав, що разом з ОСОБА_24, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 і двома слідчими направились за адресою АДРЕСА_1. Спочатку двері ніхто не відкривав. Потім двері відкрила сусідка і вони зайшли до загального коридору. Через деякий час мати ОСОБА_3 відкрила двері і ним почали погрожувати. ОСОБА_3 схопив ніж, після чого ОСОБА_20 дістав пістолет. Батько казав синові заспокоїтись. Зайшовши до квартири вони знайшли гроші і траву. Слідчі все фіксували. Поняті знаходились в місцях де проводився обшук. ОСОБА_17 підтвердив свої покази, які надав під час досудового слідства.

Потерпілий ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що вже не пам’ятає точно всіх обставин справи. Пам’ятає, що був обшук і він був присутній як понятий. ОСОБА_22 підтвердив свої покази, які надав під час досудового слідства.

Потерпілий ОСОБА_16 у судовому засіданні показав, що було створено слідчо-оперативну групу і разом з працівниками міліції вони виїхали за адресою АДРЕСА_1 з метою проведення обшуку в квартирі та здійснити привід підозрюваного. Двері спочатку ніхто не відкривав, але згодом відкрила двері мати. Була оголошена постанова суду. Відразу вийшов батько, а потім його сини. Один з них побіг на кухню, взяв ніж і почав кричати, що всіх поріже. Хтось з працівників міліції витягнув пістолет, тоді вони трохи заспокоїлись. Потім вони викликали ППС Святошинського району м. Києва. Далі провели обшук та затримали підозрюваних. Справу передали до прокуратури Святошинського району м. Києва.

Потерпіла ОСОБА_21 у судовому засіданні показала, що проводився обшук в квартирі і вона була присутня як пойнята. Всі обставини справи вона вже не пам’ятає.

Вона не бачила, щоб штовхали слідчого. У ОСОБА_3 в руках ножа не бачила. Не чула, щоб ОСОБА_8 казав, що когось порубає. У ОСОБА_3 був нервовий стан. Фізичні заходи до ОСОБА_3 не застосовували. Все. що вилучали, запаковували.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 09.02.2006р. йшла операція розшук ОСОБА_3. Він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 приїхали за адресою АДРЕСА_1. Двері їм відкрив брат ОСОБА_3 і вони попросили його показати паспорт. Коли він пішов по паспорт, вони побачили в коридорі квартири розшукуваного ОСОБА_4. Вони вивели його в коридор і за ними вийшли батько, мати та брат. Батько розшукуємого ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_6 по нозі прутом, а розшукуємий ОСОБА_4, спочатку вдарив ОСОБА_6 по обличчю, а потім і нього. Після цього вони викликали допомогу, яка затримала ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що коли працював слідчим, то в його провадженні знаходилась справа ОСОБА_3. У зв’язку з тим, що на повістки ніхто не з’являвся, приводи не виконувались, він подав постанову до суду про обшук і того ж дня постанова була підписана. 12.06.2006р. він разом з ОСОБА_16 та працівниками карного розшуку і поняті о 6 годині приїхали по місцю проживання ОСОБА_3. Вони дзвонили в двері, але їх ніхто не відкрив. Після цього вони подзвонили в двері сусідки і вона впустила їх до загального коридору. Близько 7 години із квартири вийшла мати і вони показали свої посвідчення. Він пред’явив постанову про обшук і попросив щоб вона покликала своїх синів та чоловіка. Коли брати ОСОБА_4 і батько підійшли до порогу, то почали чинити опір, виштовхуючи їх в коридор і кричати, що ніякої постанови не має. ОСОБА_8 кричав, щоб забирались геть, а то він візьме сокиру і порубає їх. ОСОБА_3 побіг на кухню, взяв ніж і почав ним розмахувати і казати до батька "давай двох поріжемо, а інші самі втечуть". Тоді батько забрав ОСОБА_3 на кухню і трохи заспокоїв, але він знову вибіг з ножем і кинувся на нього. Він вимушений був виставити наперед свій портфел, щоб уникнути удару. В цей момент працівник міліції ОСОБА_20 дістав пістолет і попередив, що вистрелить гумовою кулею, на що ОСОБА_3 трохи заспокоївся. Вони викликали працівників міліції. Коли приїхали працівники міліції ОСОБА_3 трохи заспокоїлись і тоді вони запросили понятих і почали обшук. Під час обшуку ОСОБА_3 весь час підбурював батька і брата викрикуючи "давай двох поріжемо, решта повтікають", понятим погрожували, що свідки довго не живуть. В останній кімнаті під час обшуку знайшли коноплю, яку вилучили та склали протокол. Працівники міліції здійснили привід ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні показав, що був виклик про надання допомоги працівникам міліції. Приїхавши на АДРЕСА_1 ОСОБА_7 і ОСОБА_5 пояснили, що в квартирі знаходиться особа, яка перебуває в розшуку і нанесла їм тілесні ушкодження. ОСОБА_3 відмовились відкривати двері, сварились, виражались нецензурними словами, через щілину дверей махали молотком. Вони зірвали двері і в квартирі затримали ОСОБА_3. При затримані ОСОБА_3 порізав йому штани. Він не викликав швидку допомогу. ОСОБА_3 намагався спричинити тілесні ушкодження ножицями по ногам. Свої покази, які давав у ході досудового слідства підтримує повністю.

Потерпілий ОСОБА_10 у судовому засіданні надав аналогічні покази, що і ОСОБА_11

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 09.02.2006р. разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали виїзд на АДРЕСА_1. Під час проведення операції розшук вони подзвонили в квартиру і їм відкрив ОСОБА_3.

Вони представились та показали посвідчення. І повідомили, що один з ОСОБА_3 знаходиться в розшуку, але ОСОБА_3 повідомив, що брата не має вдома. Потім ОСОБА_3 вийшов з кімнати і вони показали постанову про розшук. Він почав казати, що вони не працівники міліції, потім наніс удар ОСОБА_6 в область шиї. Він намагався одіти наручники, але один з ОСОБА_3 почав його душити. Батько ОСОБА_3 почав бити молотком ОСОБА_6. Вони не наносили ОСОБА_3 тілесні ушкодження. ОСОБА_5 нанесли удар в голову. До квартири вони потрапили, коли вже прибули працівники ППСМ.

Оголошеними у судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_6, згідно яких встановлено, що з жовтня 2005 року до 01 березня 2006 року він працював на посаді заступника начальника територіального відділу міліції № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві.

09 лютого 2006 року ним разом з начальником ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві підполковником міліції ОСОБА_5 та старшим оперуповноваженим ВКР Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітаном міліції ОСОБА_7 в ході проведення операції «РОЗШУК» перевірялась адреса: АДРЕСА_1, де постійно проживає ОСОБА_4, який перебував у розшуку за скоєння злочину передбаченого складом ч. 1 ст. 309 КК України.

Піднявшись на шостий поверх, де знаходилась вищевказана квартира о 17.00 годині він подзвонив в загальні двері кв. 415. Через декілька секунд двері відчинив ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_6 пред’явив ОСОБА_4 своє службове посвідчення та всі разом представились, назвавши свої звання та посади. В ході бесіди він запитав у ОСОБА_4 хто проживає у квартирі та хто є в квартирі, на що ОСОБА_4 відповів, що є його брат, мати та батько. ОСОБА_6 попросив ОСОБА_4 пред’явити документ, що посвідчує його особу та покликати брата в загальний коридор квартир 415 та 416. ОСОБА_4 пішов до квартири залишивши двері квартири привідкритими. ОСОБА_6 з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились у загальному тамбурі квартир 415 та 416 і побачили, що через коридор квартири у кімнату пройшов хлопець, схожий на того, який перебував у розшуку.

Повернувшись, ОСОБА_4 повідомив, що він помилився на рахунок того, що брат вдома і повідомив, що ОСОБА_3 десь вийшов. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що вони розшукують його брата та після цього ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було запропоновано ОСОБА_4 впустити їх до квартири, мотивувавши це тим, що вони побачили його брата у квартирі. Але ОСОБА_4 почав кричати та не пускати їх до квартири, виштовхуючи з загального коридору, при цьому, хапаючи їх за одя г. Працівники міліції пройшли до квартири, а в цей час забігли мати та батько ОСОБА_4 і також почали кричати і та виштовхувати їх з квартири. Пройшовши по коридору квартири вони дійшли до дверей кімнати (спальні), відчинивши яку, побачили розшукуваного ОСОБА_3.

ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_25, побачивши розшукуваного ОСОБА_3, взяли його за руки і почали витягувати з квартири, при цьому пояснювали батькам, що їх син

знаходиться в розшуку, а вони працівники міліції, але його брат - ОСОБА_4 та батько ОСОБА_8 і надалі перешкоджали їм. Затриманого ОСОБА_8 ОСОБА_26 А.О. з ОСОБА_7 вивели з квартири. ОСОБА_6 тримав ОСОБА_3 за обидві руки, але в цей час ОСОБА_8 вибіг з квартири тримаючи у руках монтировку і кричав, що повбиває всіх, а потім, не розмірковуючи, наніс цією монтировкою ОСОБА_6 один удар по правій нозі в область стегна. ОСОБА_7 відтягнув ОСОБА_8 від нього. У цей час ОСОБА_4 почав розмахувати ножем і кричати, що у нього ніж і він всіх заріже та вимагати, щоб працівники карного розшуку відпустили його брата ОСОБА_3. А ОСОБА_6, відчуваючи сильний біль від нанесеного йому удару, відпустив затриманого ОСОБА_3. Скориставшись цією ситуацією, ОСОБА_3 правою рукою зжатою в кулак навмисне наніс ОСОБА_6 удар в ліву сторону обличчя та ножицями наніс йому також удар в область шиї з лівої сторони. В результаті цього удару нанесеного ножицями у ОСОБА_6 почалась кровотеча. Після цього, ОСОБА_4 схопив ОСОБА_7 ззаду за шию і почав його душити, але ОСОБА_7 скинув його з себе, після чого, ОСОБА_4 дістав ніж та почав знову ним розмахувати і кричав, що у нього ніж і він всіх заріже та вимагати, щоб працівники міліції відпустили його брата. ОСОБА_6 відчуваючи сильний біль від нанесених йому ударів, відпустив затриманого ОСОБА_3, який після цього вдарив його головою в лице та відразу ж забіг до квартири. Разом з ним забігли до квартири і ОСОБА_4 та ОСОБА_8, зачинившись там.

В подальшому ними було викликано допомогу. О 17.00 годині приїхав наряд ППСМ Святошинського РУ ГУ МВС України у складі трьох працівників. ОСОБА_6 пояснив обставини події, що відбулася. Працівники ППСМ вибили двері вищевказаної квартири. Зайшовши до квартири, ОСОБА_6 помітив, що ОСОБА_8 тримає в руках кувалду, ОСОБА_4 монтировку, а ОСОБА_3 тримав ніж.

(т. 1 а.с. 84-96)

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що в чергову частину надійшла інформація про надання допомоги працівникам міліції. Приїхавши на місце їм повідомили, що ОСОБА_3 здійснив непокору і наніс тілесні ушкодження. Двері до квартири ніхто не відкривав і змушені були зламати двері. Коли працівники міліції заскочили до квартири то батько ОСОБА_3 погрожував сокирою. ОСОБА_3 були затримані.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні показала, що вранці 12 травня в 06 годин, проводжала чоловіка на роботу і помітила на поверсі у цивільному одязі чоловіків, а потім їх побачила на дворі. Приблизно в 8 годин багато людей знаходилось на їх поверсі і вони відкривали двері сусідів. Після обіду приїхали працівники міліції і вивели ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ОСОБА_4 з квартири. Також винесли комп’ютер і батько ОСОБА_3 вийшов з квартири. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 посадили до машини. До неї працівники міліції не звертались. З сім’єю ОСОБА_3 у неї дружні відносини. Вона не була присутня при затриманні, а бачила як виводили ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показала, що 09 лютого у вечері вони сім’єю дивились телевізор. Згодом почули шум в коридорі і побачили, що до квартири вриваються якісь особи. Запитавши на якій підставі, сказали, що документи будуть завтра. ОСОБА_3 почали крутити руки, травити газом. Двері впали, її вдарили. ОСОБА_3 забрали. 12 травня вона збиралась на роботу і відкривши двері побачила осіб. До квартири зайшло 10-12 осіб і повідомили, що здійснюють обшук квартири, при цьому документів не показали. Чоловіка і синів забрали. З кухні забрали ножі та інструменти. Стосовно розшуку їм нічого не було відомо.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що точно не пам’ятає всіх обставин справи. Був виклик надати допомогу працівникам розшуку. Прибувши туди встановив, що хтось когось не відпускав з квартири. Працівники міліції когось хотіли затримати. Було багато людей. ОСОБА_13 показав, що підтримує свої покази, які надав на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні показала, що 09.02.2006р., близько 18 години, дивилась серіал і почула шум та стук. Вони з сусідами дивились в вічко, двері не відкривали і бачили якісь силуети. Вони не знали, що це за люди та викликали працівників міліції. Були крики. Згодом зайшов омон зі зброєю. Вибивали двері. Чула, як казали, що потрібно кидати газ. їй запропонували підписати якісь документи, але вона відмовилась. Двері вибили і вона побачила, як виводять ОСОБА_4 з розбитою головою. Працівник міліції показав нам ножі та палки. їй не було відомо, що ОСОБА_3 був у розшуку. Вона не бачила у працівників міліції тілесних ушкоджень. її по даній справі не допитували, оскільки вона відмовилась бути свідком. ОСОБА_23 повідомили, що порушили кримінальну справу, ОСОБА_3 хворіє і вона вирішила їм допомогти.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні показав, що детально не пам’ятає всіх обставин справи. Надійшов виклик надати допомогу працівникам міліції. Приїхавши на місце, працівники міліції здійснювали обшук квартири, вилучали гроші, а мешканці квартири чинили опір. Свідок ОСОБА_30 підтвердив свої покази, які дав під час досудового слідства.

Експерт ОСОБА_31 у судовому засіданні показав, що вперше ОСОБА_23 попав на експертизу в серпні 2006р. і тоді амбулаторна комісія визнала підсудного не хворим, дієздатним. Вдруге він попав в червні 2007р. і тоді у ОСОБА_23 вже були наступні розлади здоров’я: ознаки галюценторного параноїчного синдрому психогенно зумовленого і тоді вони не виключали враження головного мозку. Його направили в Глеваху для проходження примусового лікування. Після лікування в Глевахі йому знов була проведена експертиза і ці порушення, які були виявлені перший раз лишились і крім того вже з’явились об’єктивні данні. Йому було проведено МРТ дослідження головного мозку і виявлено пухлину мозку. На квітень 2008р. він виявляв органічні ознаки враження головного мозку вираженими інтелектуального - мне стичним зниженням. Він не міг керувати своїми діями і усвідомлювати їх. Згідно експертизи від 03.04.2008р. на теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання: "органічне враження головного мозку соматогенного генезису (пухлинного) з вираженням інтелектуально-мнестичним зниженням та емоційно-вольовими порушеннями" і за своїм психічним станом потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психічної допомоги в примусовому порядку, тобто раз в місяць його має бачити психіатр. Крім психічного захворювання, які у нього є, у нього є ще сліпота, глухота і ця людина не може за собою доглядати. Вона потребує постійного нагляду та догляду, безпосередньо в амбулаторному порядку,

оскільки за ним в лікарні ніхто дивитись не буде, дома він проживе довше. Амбулаторна допомога - це знаходження дома під наглядом лікаря психіатра. На квітень 2008р. він не приставляв суспільної небезпеки собою.

Крім того, винність ОСОБА_4 у скоєні суспільно небезпечних діянь об’єктивно доведена наступним:

- висновками судово-медичної експертизи № 277/и від 19.05.2006р. згідно яких у ОСОБА_7 при судово-медичному обстеженні виявлено тілесне ушкодження у вигляді: шести крововиливів на боковій поверхні шиї зліва та одинадцяти крововиливів на боковій поверхні шиї праворуч, крововиливи в слизову верхньої губи, які утворились від дії тупих предметів, не виключено - від удару рукою в область обличчя і дії пальцями рук на поверхню шиї 09.02.2006р., які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Т.1 а.с. 151-152.

висновками судово-медичної експертизи № 278/и від 21.03.2006р., згідно яких у ОСОБА_6 при судово-медичному обстеженні виявлено наступні ушкодження: садна на червоній каймі нижньої губи, синець на лівому стегні, дві лінійні садни в лівій нижньо-щелеповій області. Ушкодження у вигляді садна на червоній каймі нижньої губи, синця на лівому стегні спричиненні тупими предметами, два лінійні садна в лівій нижньо-щелеповій області - гострим предметом (предметами), могли утворитись 09.02.2006р. і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Т.1 а.с. 169-170.

- висновками судово-медичної експертизи № 276/и від 19.05.2006р., згідно яких у ОСОБА_5 при судово-медичному обстеженні виявлено тілесні ушкодження у вигляді: синців на слизовій нижньої губи зліва, патологічної рухомість третього нижнього зубу зліва та крововиливу у ясна в області вказаного зубу, які утворились від дії тупих предметів, не виключено - від удару рукою зажатою в кулак в область обличчя 09.02.2006р. і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Т.1 а.с. 160-161.

протоколом обшуку від 12 травня 2006р. та додатками до нього.

Т.2а.с. 41-44.

- протоколом огляду від 27 червня 2006 року та фототаблицею до нього, а також постановою про приєднання до справи речових доказів.

Т.2а.с. 153-161, 162.

- постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.11.2006р., відповідно до якої встановлено, що в діях працівників Святошинського РУ ГУ МВС України відсутній склад злочину, передбачений ст. 365 КК України.

Т.7 а.с. 223-225.

Покази потерпілих та свідків дані у ході судового слідства і в ході досудового слідства, не викликають у суду сумніву в їх достовірності у встановлених судом суспільно небезпечних дінь ОСОБА_4, оскільки вони послідовні, не протирічні і підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Таким чином, винність ОСОБА_4 у скоєні суспільно небезпечних діянь у судовому засіданні доведена повністю.

Згідно висновку амбулаторної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи № 379 від 03.04.2008р. ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання: "органічне ураження головного мозку соматогенного генезу (пухлинного) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та емоційно-вольовими порушеннями" (F02.8, згідно МКХ-10). За своїм психічним станом на теперішній час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання: "органічне ураження головного мозку соматогенного генезу (пухлинного) з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та емоційно-вольовими порушеннями" (F02.8, згідно МКХ-10), і за своїм психічним станом потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Т.6 а.с. 23-25.

У зв’язку з вищевказаними обставинами, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем його проживання з обов’язковим наглядом лікаря психіатра.

Керуючись ст. ст. 92-94 КК України, ст. ст. 416, 419-421 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем його проживання з обов’язковим наглядом лікаря психіатра.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 днів після проголошення.