КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2010 № 30/318
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євдокимова О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - Телічко І.В., помічник прокурора Подільського району міста Києва посвідчення № 135 від 20.07.2009 року
від позивача -не з’явився
від відповідача -ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Подільським РУ ГУ УМВС України в м. Києві від 26.12.2000 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокуратура Подільського району м. Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.11.2008
у справі № 30/318 ( .....)
за позовом Заступник прокурора Подільського району м. Києва Твердохліб М.Г.
до Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2
третя особа позивача
третя особа відповідача
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі № 30/318 в позові Заступника прокурора Подільського району міста Києва (далі по тексту – прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі по тексту – позивач) до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту – відповідач) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовлено повністю; стягнуто з Київської міської ради в доход Державного бюджету 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням вих. № 2186 від 08.12.2008 року (вх. № 02-4.1/6887 від 18.12.2008 року), в якому просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі № 30/318 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Подання мотивоване неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, з неповним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.
Прокурор зазначає, що суд першої інстанції при винесенні рішення посилається на те, що відповідачем розроблений та погоджений проект відведення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4, що є підставою для прийняття Київською міською радою рішення про передачу в користування земельної ділянки, і питання відносно передачі в користування земельної ділянки погоджено з відповідними органами.
Проте, на думку скаржника вказані документи не можуть розглядатися як правовстановлюючі документи на земельну ділянку, оскільки згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування громадян та юридичних осіб відноситься до повноважень міської ради. Тобто, розпорядження землями в межах міста Києва здійснює Київська міська рада. Отже, лише рішення Київської міської ради про надання земельної ділянки та договір оренди може бути підставою для її використання.
Проект відведення земельної ділянки та його погодження з відповідними органами згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України лише передує прийняттю відповідного рішення міською радою , але не є правовстановлюючим документом та не дає права на використання такої земельної ділянки.
Апелянт вважає, що місцевим господарським судом не було з’ясовано чи надавалась взагалі земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4 для будівництва та експлуатації об’єктів нерухомості, чи мали попередні власники приміщення за даною адресою будь – які права на користування земельною ділянкою, оскільки право власності або користування земельною ділянкою може переходити при переході права власності на будівлі, споруди лише у тому випадку, якщо попередні власники об’єктів нерухомості мали право власності (користування ) земельною ділянкою. Земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4 перебуває у власності територіальної громади м. Києва та не виділялась для будівництва та експлуатації об’єктів нерухомості, що підтверджується актом перевірки Управління з контролю за використанням та охороною земель в м. Києві та Київській області № А 2883/81 від 28.07.2008 року.
Крім того, на думку скаржника, сплата земельного податку здійснюється на підставі даних державного земельного кадастру, а не на підставі правовстановлюючих документів на земельну ділянку і сама по собі сплата земельного податку не є підставою для користування земельною ділянкою.
У відзиві на апеляційне подання Київська міська рада підтримує вимоги прокурора, викладені в апеляційному поданні та просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі № 30/318, а апеляційне подання прокуратури Подільського району м. Києва – задовольнити.
Позивач відмічає, що Київська міська рада не приймала рішення про передачу земельної ділянки площею 340 кв. м., розташовану за адресо: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4 у власність чи в користування відповідачу, тому відсутні будь – які правовстановлюючі документи на спірну ділянку у СПД ОСОБА_2
У відзиві на апеляційне подання відповідач – Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2 просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційне подання – без задоволення.
Відповідач зазначає, що за кошти ОСОБА_2 на підставі листа - доручення Київської міської ради було виготовлено проект землевідводу земельної ділянки, який в свою чергу було без зауважень погоджено всіма відповідними органами. А тому, дії СПД ОСОБА_2 повністю відповідають встановленому порядку для набуття земельних ділянок у оренду відповідно до «Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами м. Києві», затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 року № 313/1747 та Земельного кодексу України.
На думку відповідача, дійсно сам факт сплати земельного не надає особі речових права на землю, однак в даному випадку, сплата земельного податку позитивно характеризує особу відповідача, оскільки сплачуючи податок він використовував земельну ділянку на платній основі, що і передбачено Законом України «Про плату за землю» та Земельним кодексом України.
Відповідач наголошує, що на вказаній земельній ділянці знаходиться будівля, що належить відповідачу на праві приватної власності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2008 року вказане апеляційне подання було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.01.2009 року о 10 год. 00 хв.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 року та 17.02.2009 року розгляд справи було відкладено у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів.
Ухвалою Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2009 року у справі № 30/318 було продовжено розгляд апеляційного подання на один місяць.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 року у справі № 30/318 року розгляд справи було відкладено у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2009 року у справі № 30/318 розгляд справи було відкладено у зв’язку з необхідністю надання відповідачем доказів про порушення провадження Господарським судом міста Києва у справі за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи підприємця – ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 року № 01-23/3/252 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційне подання у справі № 30/318 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Євдокимов О.В., судді Гарник Л.Л., Іваненко Я.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року провадження у справі № 30/318 зупинено до вирішення Господарським судом міста Києва пов’язаної з нею справи № 36/166 та набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2009 року у справі № 36/166 за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Київської міської ради про зобов’язання укласти договір оренди в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Київської міської ради укласти договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 85:212:093, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Н. Ужвій, 4 строком на 5 років відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 року поновлено апеляційне провадження у справі № 30/318 та розгляд апеляційної скарги призначено на 16.12.2009 року о 09 год. 50 хв.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі № 30/318 розгляд справи було відкладено на 20.01.2010 у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2009 року № 01-23/3/3/2 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційне подання у справі № 30/318 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Євдокимов О.В., судді Іваненко Я.Л., Скрипка І.М.
В судовому засіданні 20.01.2010 року відповідачем було заявлено письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що розроблений проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки по вулиці Наталії Ужвій, 4 у Подільському районі подано до Київської міської ради на розгляд.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2010 року у справі № 30/318 розгляд справи було відкладено на 16.02.2010 у зв’язку з клопотанням відповідача та нез’явленням в судове засідання представника позивача.
15.02.2010 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 надійшло письмове клопотання (вх. № 02-7.1.1/233 від 15.02.2010 року) про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що сесія Київської міської ради, яка мала відбутись 18.02.2010 року, перенесена.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року за клопотанням сторін продовжено строк розгляду справи № 30/318 та її розгляд відкладено на 09.03.2010 року.
Судове засідання з розгляду апеляційного подання Заступника прокурора Подільського району міста Києва, призначене на 09.03.2010 року, не відбулося у зв’язку з хворобою головуючого судді Євдокимова О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 року у справі № 30/318 розгляд апеляційного подання призначено на 13.04.2010 року на 09 год. 50 хв.
В судове засідання 13.04.2010 року з’явився прокурор та відповідач, а уповноважений представник позивача в судове засідання без поважних причин не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень, в яких просив суд зобов’язати СПД ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 340 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4, привести вказану земельну ділянку у придатний до використання стан і повернути її у користування Київської міської ради.
Розглянувши доводи апеляційного подання, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що подання підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав:
Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської міської ради до Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про звільнення земельної ділянки площею 340 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4, яка використовується відповідачем та приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для використання стан і повернення її в користування Київській міській раді.
В ході розгляду даної справи Заступником прокурора Подільського району міста Києва були заявлені уточнення позовних вимог відповідно до яких останній просив суд зобов’язати СПД ФО ОСОБА_2 звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 340 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4, яка використовується для розміщення кафе «Глобус», зобов’язати СПД ФО ОСОБА_2 передати вказану земельну ділянку Київській міській раді та зобов’язати СПД ФО ОСОБА_2 привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом звільнення від павільйону з літнім майданчиком.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без належних на те підстав, самовільно займає та використовує земельну ділянку площею 340 кв.м. розташовану за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4 для розміщення та експлуатації павільйону та літнього майданчика.
При цьому, Заступник прокурора Подільського району міста Києва зазначає, що відповідач не має права на зайняття спірної земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4 та використовує її без дотримання вимог, передбачених ст. 125 Земельного кодексу України.
Заступник прокурора Подільського району м. Києва відмічає, що Київська міська рада рішення про передачу у власність чи користування земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4, Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2 не приймала.
Місцевий господарський суд зазначає, що прокуратура Подільського району міста Києва, обґрунтовуючи інтереси держави в особі Київської міської ради, вважає, що самовільне зайняття земельної ділянки завдає шкоду інтересам держави та суспільним інтересам, спричиняє нецільове використання земель.
Судом першої інстанції встановлено, що за кошти відповідача було розроблено та затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2.
Відповідно до листа від 23.10.2002 року відповідач звернулася до Київської міської ради з проханням надати доручення на відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4.
Як вбачається з листа Київської міської ради № 225-КР-2484/2 вказане вище звернення відповідача (лист від 23.10.2002 року) було передано до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для складання проекту відведення земельної ділянки (попереднього погодження місця розташування об'єкта).
Відповідно до п. 2.9 рішення Київської міської ради № 313/1747 від 14.03.2002 року « Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві» розроблений і погоджений проект відведення земельної ділянки є підставою для прийняття рішення стосовно передачі в оренду ділянки.
При цьому, господарський суд відзначив, що питання відносно передачі спірної земельної ділянки відповідачу було позитивно погоджено наступними органами : Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища – листом від 06.04.2005 року № 19-2753, Подільською районною у м. Києві державною адміністрацію - листом від 22.07.2004 року № 3169-09, Київською міською санепідемстанцією - листом від 21.10.2005 року № 7837, Державним управлінням екології та природних ресурсів м. Києва – висновком № 339 від 04.05.2006 року, Управлінням охорони навколишнього природного середовища - листом від 31.10.2005 року.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно - нежилий будинок (літ. Б) загальною площею 412,1 кв. м, яке належить Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при громадській організації «Всеукраїнське авторське товариство» від 29.07.2008 року та зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 025224 від 06.10.2008 року.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач користується спірною земельною ділянкою, сплачуючи при цьому податок на землю. Так, 14.10.2008 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було видано Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_2 довідку № 13472/с/17 від 14.10.2008 року про те, що згідно даних земельного кадастру, наданого Управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 має у користуванні земельну ділянку комерційного використання площею 341,02 кв. м (кадастровий номер: 85212093), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Н. Ужвій, 4, та що станом на 14.10.2008 року - заборгованість гр. ОСОБА_2, по сплаті земельного податку перед бюджетом відсутня.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд зазначив, що сплата до держбюджету сум земельного податку пов'язана з існуванням відповідного права у конкретної особи на цю земельну ділянку, а тому відповідач здійснює користування спірною земельною ділянкою у відповідності до норм чинного законодавства України.
В контексті викладеного, оскільки Прокуратурою Подільського району м. Києва належними засобами доказування не доведено порушення з боку відповідача інтересів держави в особі Київської міської ради, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок господарського суду помилковим та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.
За рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано в тому числі повноваження органу виконавчої влади (органи місцевого самоврядування). В контексті пункту 2 статті 121 Конституції України приписи пункту 3 частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про власність» суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності; Верховна Рада АР Крим – на землі в межах її території; обласні, районні, міські, селищні, сільські ради - на землі в межах їх територій (крім земель загальнодержавної власності).
Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х. Перехідні положення. п. 12 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України - земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а з урахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності ці повноваження поширюється на землі в межах міст Києва та Севастополя відповідно.
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У відповідності до положень ст. 125 Земельного кодексу України - право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Згідно ст. 126 Земельного кодексу України – право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства про використання земельної ділянки за адресою: вул. Наталії Ужвій,4, в Подільському районі м. Києва.
В результаті перевірки встановлено, що СПД ФО ОСОБА_2 самовільно займає земельну ділянку площею близько 340 кв. м. за адресою: вул. Н. Ужвій, 4, в Подільському районі м. Києва для розміщення та експлуатації торгівельного павільйону та літнього майданчика. Також було встановлено, що документи які посвідчують право власності чи користування земельною діялнкою, передбачені ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України у СПД ФО ОСОБА_2 відсутні.
За порушення, передбачене п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України відносно СПД ФО ОСОБА_2 вжито заходи адміністративного впливу згідно з ст. 53-1 КУпАП (самовільне зайняття земельної ділянки), а саме: складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.07.2008 року № 02883 та видано припис від 28.07.2008 року № П2883/81 про усунення виявленого порушення земельного законодавства.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, з метою отримання права користування СПД ФО ОСОБА_2 листом від 23.10.2002 року звернулась до Київської міської ради з проханням надати доручення на відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4.
Як вбачається з листа Київської міської ради від 16.05.2002 року № 225-КР-2484/2 вказане вище звернення було передано до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації для складання проекту відведення земельної ділянки.
При цьому, СПД ФО ОСОБА_2 отримані позитивні висновки відносно передачі спірної земельної ділянки від управління охорони навколишнього середовища, управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київської міської санепідемстанції, Голови Подільської районної у м. Києві державної адміністрації , Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та державною службою охорони культурної спадщини.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 2.9 рішення Київської міської ради № 313/1747 від 14.03.2002 року «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві» розроблений і погоджений проект відведення земельної ділянки є підставою для прийняття рішення стосовно передачі в оренду ділянки.
Під час перегляду справи апеляційною інстанцією було встановлено, що 06.10.2003 року відділом благоустрою Подільського району м. Києва було видано СПД ФО ОСОБА_2 дозвіл «На розміщення малої архітектурної форми» № 1590 від 06.10.2003 року, в якому зазначено, що дозволяється встановити малу архітектурну форму – павільйон для торгівлі за адресою: вул. Н. Ужвій, 4 на період з 06.10.2003 року по 06.01.2006 року.
01.11.2006 року відділом благоустрою Подільського району м. Києва було видано СПД ФО ОСОБА_2 тимчасовий дозвіл № 1590 (173) «На розміщення малої архітектурної форми».
Листом від 29.01.2007 року № 03-52/2636 Головне управління земельних ресурсів КМДА повідомило СПД ФО ОСОБА_2 про те, що підготовлені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації існуючого павільйону по продажу продуктів харчування та літнього майданчика по вул. Н. Ужвій, 4 та реконструкції торгівельного павільйону з розширенням для подальшої експлуатації та обслуговування по вул. Мостицькій, 6 після погодження в Головному управлінні в установчому порядку будуть передані для розгляду до Київської міської ради ( справи №№ А-7505, А-7506).
Листом від 20.02.2009 року № 07-387/5168 Головне управління земельних ресурсів (КМДА) зазначило, що станом на 12.02.2009 року в автоматизованій системі ПК «Кадастр» земельна ділянка на вул. Н. Ужвій, 4 у Подільському районі міста Києва площею 341,02 кв.м. (кадастровий номер 85:212:093) зареєстрована за СПД ФО ОСОБА_2 на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.
Між тим, в Головному управлінні земельних ресурсів сформована кадастрова справа № А-7505 про передачу відповідачу земельної ділянки для обслуговування та експлуатації павільйону по продажу продуктів харчування та літнього майданчику на вул. Н. Ужвій, 4 у Подільському районі. м. Києва.
При цьому, документи, які посвідчують право власності чи користування вказаною земельною ділянкою в Головному управлінні земельних ресурсів (КМДА) не зареєстровані.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем було надано лист Головного управління земельних ресурсів від 05.03.2010 року № 03-52/6653, в якому останній повідомив, що на черговій сесії Київської міської ради від 26.03.2010 року розглянуто питання про відведення земельної ділянки для обслуговування та експлуатації павільйону по продажу продуктів харчування та літнього майданчику на вул. Н. Ужвій, 4 у Подільському районі міста Києва.
Втім, колегія суддів апеляційної інстанції відмічає, що відповідних доказів, які підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою по вул. Н. Ужвій, 4, у Подільському районі міста Києва, відповідачем не надано.
До того ж, пунктом 4.1.3 Рекомендацій Вищого господарського суду від 02.02.2010 року № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» зазначено, що ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі, надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини 1 статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.
Стаття 211 Земельного кодексу України передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства, а саме цивільно – правову та адміністративну.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ним. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.06.2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову, відповідач займає та користується земельною ділянкою загальною площею 340,00 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4, у Подільському районі міста Києва без відповідних документів, що підтверджують у нього права власності чи права користування зазначеною земельною ділянкою, а тому користування зазначеною земельною ділянкою є самовільним.
При цьому, чинним законодавством України не передбачено, що такий документ як дозвіл (ордер) на розміщення малої архітектурної форми – павільйону для торгівлі, є документом, який би підтверджував право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду апеляційної інстанції належні докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи те, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок відбувається шляхом їх звільнення та приведення у придатний для використання стан, позовні вимоги прокурора про зобов’язання Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 340 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4, у Подільському районі міста Києва підлягають задоволенню шляхом зобов’язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан.
В контексті викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційне подання – задоволенню.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Заступника прокурора Подільського району міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі № 30/318 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2008 року у справі № 30/318 скасувати та прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва задовольнити.
Зобов’язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 340 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 4 у Подільському районі міста Києва, з приведенням її у придатний для подальшого використання стан».
3. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державного бюджету України державне мито за внесення апеляційного подання в розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 30/318 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
16.04.10 (відправлено)