Справа № 487/6132/20

Провадження № 2/487/2427/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       26.10.2020 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про поновлення його на роботі на посаді першого заступника Генерального директора Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_2 просив про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 07.10.2020 №704 «Про приведення у відповідність до організаційної структури Товариства штатного розкладу», заборонити Акціонерному товариству «Миколаївобленерго» в особі будь-яких його органів управління та/або посадових осіб, службових осіб чи представників: вчиняти дії, спрямовані на звільнення, відсторонення, припинення повноважень першого заступника генерального директора ОСОБА_2 , вчиняти будь-які дії спрямовані на виконання прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, обмеження повноважень, відсторонення від виконання повноважень першого заступника генерального директора Бабича С.В.

Обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову заявник зазначив, що наказом №704 від 08.10.2020 «Про приведення у відповідність до організаційної структури Товариства штатного розкладу», його було звільнено з посади першого заступника генерального директора Товариства з 08.10.2020 по п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України, в зв`язку із припиненням повноважень посадових осіб. Вважає звільнення незаконним.

Вказане забезпечення позову необхідно з тієї причини, що внаслідок виконання наказу №704 від 08.10.2020 буде змінена структура Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» та виведено штатну одинцю першого заступника Товариства, тобто можуть бути створені умови щодо неможливості в подальшому виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, про поновлення його на роботі, оскільки йому фактично неможливо буде стати до роботи, у зв`язку із відсутністю посади у штатному розкладі, чим порушуються його конституційні трудові права.

Дослідивши зміст заяви, враховуючи підстави і предмет позову, докази, що залучені до матеріалів справи, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення  про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Предметом позову є поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відтак, на переконання суду, забезпеченням позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу про звільнення буде фактично ухваленням рішення без розгляду справи по суті, а зупинення дії наказу АТ «Миколаївобленерго» від 07.10.2020 №704 «Про приведення у відповідність до організаційної структури Товариства штатного розкладу» є перешкоджанням господарській діяльності юридичної особи, що не допускається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  149-150, 153, 154, 157, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя                                                                                                                           С. М. Афоніна