ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.04.10Справа №2а-2388/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі Белової Ю.Г., за участю представників сторін:
прокурор – Рибкін, посвідчення,
від позивача – не з’явився,
від відповідача – Савицький, представник за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1
до Військової частини А 4519
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення,
Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим звернувся з адміністративним позовом Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини А 4519 (далі – відповідач) про визнання бездіяльності військової частини А4519 та стягнення матеріальної допомоги за 2009р. для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2736,23 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної Військовою прокуратурою Євпаторійського гарнізону перевірки дотримання військовою частиною А4519 вимог законодавства України про соціальний і правовий захист військовослужбовців, виявлені істотні порушення Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а саме: наявність заборгованості перед ОСОБА_1 з виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань за 2009р. в сумі 2736,23 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.02.10р. відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні на задоволенні адміністративного позову наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, з мотивів викладених у письмовому запереченні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що майор юстиції ОСОБА_1 дійсно перебуває на військової службі у Євпаторійському зональному відділенні ВСП на посаді начальника групи провадження дізнання (а.с.16), яке знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини А 4519.
Таким чином, всі правовідносини, що виникають між ОСОБА_1 та військовою частиною А 4519, у тому числі з командуванням зазначеної частини, з приводу проходження військової служби, звільнення, виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.
Вирішуючи позов, суд вважає таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з витягом з Наказу Начальника Євпаторійського зонального відділення Військової служби правопорядку № 116 від 03.12.2009 року наказано виплатити майору юстиції ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально – побутових питань за 2009 рік у розмірі 2736,23 грн. на підставі рапорту від 14.08.09р., повідомлення про прийняття позитивного рішення тимчасового виконуючим обов’язки начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України №330/3/5147 від 28.10.09р. стосовно виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань ОСОБА_1 (а.с.12).
Однак позивачеві матеріальна допомога за 2009 рік для вирішення соціально-побутових питань відповідачем не сплачена.
Позивач у питаннях грошового та інших видів забезпечення користується всіма правами та пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на нього розповсюджується Постанова КМУ “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу” № 1294 від 7 листопада 2007 року, яка набрала чинності з 01.01.2008 року (далі - Постанова КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 року).
На час служби позивача у 2008 році питання виплати матеріального забезпечення позивачеві регулювалися вищевказаною Постановою КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 року.
Відповідно до п.1 Постанови КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.п.3 п.5 Постанови КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 року надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Тобто, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
У той же час суд звертає увагу сторін, що згідно з п. 2 Постанови КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 року виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.
На виконання п. 2 Постанови КМУ № 1294 від 7 листопада 2007 року такий порядок встановлений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджену Наказом Міністра оборони України N 260 від 11.06.2008 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за N 638/15329 (далі –Інструкція), яка на час спірних правовідносин безпосередньо регулювала питання виплати матеріального забезпечення позивачеві.
Питання виплати матеріальної допомоги регулюється розділом XXXIII Інструкції.
Згідно п. 33.1. Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги. Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (п.33.2, 33.3 Інструкції).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позовні вимоги про зобов’язання відповідача виплатити матеріальну допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 рік в сумі 2736,23 гривень підлягають задоволенню.
При цьому, на думку суду позиція відповідача щодо відсутності коштів, призначених на виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є необґрунтованою з наступних підстав.
Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідачем на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі “Кечко проти України Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
З урахуванням викладеного, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 19.04.10р. проголошені вступна та резолютивна частини постанови, постанову у повному обсязі буде складено 26.04.10р.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати бездіяльність Військової частини А 4519 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги за 2009р. для вирішення соціально – побутових питань у розмірі 2736,23 грн. протиправною.
3. Стягнути з Військової частини А 4519 (ЗКПО 08024371) на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу за 2009р. для вирішення соціально – побутових питань у розмірі 2736,23 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Апеляційного суду АР Крим.
Суддя Кірєєв Д.В.