ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
  Вн. № Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 м. Київ

18 січня 2010 року           Час проголошення >          № 2а-6262/09/2670

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., розглянувши адміністративну справу 

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва 

до1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірол Груп» 

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Санреста» 

простягнення коштів, одержаних за нікчемною угодою 

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ«Санреста»в дохід держави кошти, одержані за договором, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв’язку з його нікчемністю у сумі 1807330, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні. 

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.01.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.01.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.05.2009 за результатами виїзної позапланової перевірки ТО«³рол Груп»ДПІ у Дніпровському районі міста Києва складено Акт №194/42-30/30210582 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Вірол Груп» з питань достовірності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ«Санреста»за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 (далі —Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення ТОВ «Вірол Груп»пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та, як наслідок, заниження податку на додану вартість за 2008 рік у розмірі 301221, 72 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку позивача про завищення валових витрат стала встановлена ним нікчемність Договору про співпрацю №СП-311008-1 від 31.10.2008, а також виписаних на його підставі податкових накладних у зв’язку з тим, що первинні документи з боку ТОВ «Санреста»підписувались невідомою особою від імені померлого на момент писання директора товариства ВірнікаІ.М., з чого позивач зробив висновок, що підприємницька діяльність ТОВ«Санреста»проводилась невстановленими особами з метою ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів, а також з метою неправомірного завищення суми податкового кредиту ТОВ «Вірол Груп».

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Як встановлено судом, 31.10.2008 між ТО«³рол Груп»в особі директора ЛоташаР.В. та ТОВ«Санреста»в особі директора ВірнікаІ.М. був укладений Договір про співпрацю №СП-311008-1 (далі — Договір), за яким ТОВ«Санреста»взяло на себе зобов’язання поставити ТО«³рол Груп»насосне обладнання та комплектуючі, змонтувати обладнання та забезпечити його повне гарантійне обслуговування, а ТО«³рол Груп»зобов’язалось прийняти це обладнання та здійснювати його оплату на умовах і в порядку, викладених в Договорі.

Протягом листопада-грудня 2008 року ТО«³рол Груп»оплатило ТОВ «Санреста»поставку обладнання відповідно до умов Договору на загальну суму 1807330, 00 грн.

Як видно з матеріалів справи, вказана оплата здійснювалась на підставі Договору та рахунків-фактур №СФ-0000009 від 10.11.08 на суму 248900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 41483,33 грн.), №СФ-0000020 від 14.11.08 на суму 65550,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10925,00 грн.), №СФ-0000027 від 19.11.08 на суму 46900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7816,67 грн.), №СФ-0000030 від 20.11.08 на суму 114000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 19000,00 грн.), №СФ-0000036 від 26.11.08 на суму 90020,30 грн. (в т.ч. ПДВ 15003,38 грн.), №СФ-0000040 від 27.11.08 на суму 110500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 18416,67 грн.), №СФ-0000044 від 04.12.08 на суму 410800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 68466,67 грн.), №СФ-0000051 від 05.12.08 на суму 233460,00 грн. (в т.ч. ПДВ 38910,00 грн.), №СФ-0000049 від 09.12.08 на суму 24200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4033,33 грн.), №СФ-0000059 від 24.12.08 на суму 429000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 71500,00 грн.), №СФ-0000065 від 30.12.08 на суму 34000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5666,67 грн.).

У зв’язку з проведеною оплатою поставки обладнання ТОВ «Санреста»виписало ТО«³рол Груп»податкові накладні №5 від 17.11.08 року на 248900,00грн. (в т.ч. ПДВ - 41483,33грн.), №6 від 18.11.08 року на 65550,00грн. (в т.ч. ПДВ - 10925,00грн.), №10 від 19.11.08 року на 17000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 2833,33грн.), №12 від 20.11.08 року на 26000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 4333,33грн.), №11 від 20.11.08 року на 29900,00грн. (в т.ч. ПДВ - 4983,33грн.), №16 від 25.11.08 року на 38000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 6333,33 грн.), №17 від 26.11.08 року на 78500,00грн. (в т.ч. ПДВ - 13083,33 грн.), №18 від 26.11.08 року на 50000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.), №19 від 28.11.08 року на 110500,00грн. (в т.ч. ПДВ - 18416,67 грн.), №22 від 05.12.08 року на 279600,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 46600,00 грн.), №21 від 05.12.08 року на 114960,00грн. (в т.ч. ПДВ - 19160,00 грн.), №23 від 11.12.08 року на 24200,00грн. (в т.ч. ПДВ - 4033,33 грн.), №27 від 12.12.08 року на 11520,30грн. (в т.ч. ПДВ - 1920,05 грн.), №28 від 16.12.08 року на 105000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 17500,00 грн.), №32 від 22.12.08 року на 9000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 1500,00 грн.), №33 від 24.12.08 року на 17200,00грн. (в т.ч. ПДВ - 2866,67 грн.), №38 від 25.12.08 року на 404000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 67333,33 грн.), №42 від 26.12.08 року на 25000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 4166,67 грн.), №44 від 30.12.08 року на 34000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 5666,67грн.), №45 від 30.12.08 року на 118500,00грн. (в т.ч. ПДВ - 19750,00 грн.) на загальну суму 1807330, 00 грн.

В подальшому, на підтвердження факту виконання Договору та здійснення поставки ТОВ «Санреста»та ТО«³рол Груп»були підписані відповідні видаткові накладні та акти прийому-передачі.

Вищевказані документи, якими оформлювались господарські операції з поставки та обслуговування насосного обладнання на загальну суму 1807330, 00 грн., були скріплені підписом директора ТОВ «Санреста»Вірніком Ігорем Михайловичем, 23.10.1971р.н.

Проте, як встановлено судом, Вірнік Ігор Михайлович, 23.10.1971р.н. помер 11.11.2008, про що до Державного реєстру актів цивільного стану громадян 12.11.2008 внесено відповідний запис, що підтверджується актовим записом про смерть № 221836 від 12.11.2008 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00001586002 від 27.10.2009, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи, що рахунки-фактури, видаткові накладні та акти прийому-передачі підписані невідомою особою від імені померлого на момент писання директора ТОВ «Санреста»ВірнікаІ.М., суд приходить до висновку, що вказані первинні документи були оформлені з порушенням ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не беруться судом до уваги як докази реального виконання спірних господарських операцій.

Також судом не беруться до уваги в якості доказів реальності спірних господарських операцій видаткові накладні серії ВІ, які підписувались ТОВ «Санреста»та ТО«³рол Груп»у період з листопада 2008 до березня 2009 з огляду на те, що в якості підстав вказаних видаткових накладних вказані рахунки-фактури серії ВІ, тоді як кошти відповідно до вищевказаних податкових накладних, які відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є звітними податковими і одночасно розрахунковими документами, перераховувались на підставі вище перелічених рахунків-фактур серії СФ.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що незважаючи на вимогу суду відповідачі не надали інших належних та допустимих доказів реального виконання Договору в частині поставки насосного обладнання на загальну суму 1807330, 00 грн., суд приходить до висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

Згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Крім того, як і інші первинні документи, податкова накладна складається з дотриманням вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в тому числі в частині обов’язкової наявності особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, вищевказані податкові накладні на загальну суму 1807330, 00 грн. були оформлені з порушенням п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки були підписані невідомою особою від імені померлого на момент писання директора ТОВ «Санреста»ВірнікаІ.М.

За таких умов суд приходить до висновку про неправомірність віднесення ТО«³рол Груп»до складу податкового кредиту у Деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року сум сплаченого податку на додану вартість на основі вищевказаних податкових накладних на загальну суму 1807330,00грн.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні Договору про співпрацю №СП-311008-1 від 31.10.2008, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ «Вірол груп»податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Договір про співпрацю №СП-311008-1 від 31.10.2008 є нікчемним відповідно до ст.228 ЦК України, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, а тому відповідно до ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України коштів, одержані сторонами за таким договором підлягають стягненню в дохід держави.

Крім того, згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. 

Положення ч. 1 ст. 208 ГК України відповідають ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З аналізу викладених норм вбачається, що стягнення в дохід держави одержаного за господарським зобов'язанням, вчиненим з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, передбачене ч. 1 ст. 208 ГК України, є конфіскаційною санкцією, яка стягується виключно на підставі рішення суду, а тому підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва при зверненні до суду з позовом про стягнення з ТОВ«Санреста»в дохід держави коштів, одержаних за Договором про співпрацю №СП-311008-1 від 31.10.2008, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, дотримано вимог ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Дніпровському районі міста Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санреста»(04053, м. Київ, б-р Перева, 34; ідентифікаційний номер 36136164) в дохід держави кошти, одержані за Договором про співпрацю №СП-311008-1 від 31.10.2008, у сумі 1807330, 00 грн. (один мільйон вісімсот сім тисяч триста тридцять гривень).

 Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

СуддяК.С. Пащенко