ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2007 року Справа №2а-6850/07
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Сауляк Ю.В.
при секретарі судового засідання Кащук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії та зобов'язання в подальшому їх виплачувати
Сторони в судове засідання не з'явились.
В С Т А Н О В И В :
Подано позов про визнання дій щодо призначення та виплати щомісячних підвищень до пенсії як інваліду війни за період з 2004 року по 2007 рік - неправомірними, стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії та зобов'язання в подальшому їх виплачувати.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскільки він є учасником війни і має встановлені законодавством пільги для інвалідів війни, то, відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 14, 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в реакції закону від 23.11.1995 року, за термін його дії) він має право на підвищення до пенсії в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, а з 05.10.2005 року - 15% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
При цьому у позовній заяві останній зазначив, що розрахунок даного підвищення необхідно здійснювати беручи до уваги розмір мінімальної пенсії за віком, що у 2004 році був встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у 2005, 2006, 2007 році - Законом про державний бюджет на відповідний рік, що у 2004 році становив 92 грн. 45 коп., у 2005 році - 332 грн., у 2006 році: з 01.01.2006 року - по 31.03.2006 року - 350 грн., 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 грн. та з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн., у 2007 році - з січня - 380 грн., з 1 квітня 410 грн.
Сторони в судове засідання не з'вились, натомість, подали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Разом з цим, у письмовому запереченні НОМЕР_1 від 22.06.2007 року відповідач зазначив, що Управління пенсійного фонду, здійснюючи розрахунок зазначеного підвищення правомірно користувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, відповідно п.2 якої розрахунок підвищень, що передбачений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повинен проводитись виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., оскільки зазначена постанова не визнана в установленому законом порядку неконституційною.
Окрім цього, 01.01.2006 року набрала чинності ч.3 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-IV від 05.10.2005 року, відповідно до якої: «інвалідам війни 2 групи доплата підвищується на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність», що становить з 01.01.2006 року - 40% від 350 грн., з 01.04.2006 року - 40% від 359 грн., з 01.10.2006 року - 40% від 366 грн., 01.01.2007 року - 10% від 380 грн., а з 01.04.2007 року - 10% від 406 грн.
Також у письмовій заяві, що міститься в матеріалах справи, відповідач зазначив, що позивач щомісячно отримує пенсію, отже не міг не знати про порушення своїх прав щодо недоотримання до пенсії як інваліду війни. За таких обставин, враховуючи, що річних строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав позивачем пропущений, відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2, що видано безстроково Липовецьким відділом соцільного захисту населення, позивач є інвалідом війни II групи.
Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в реакції закону від 23.11.1995 року), пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується інвалідам війни II групи на 350 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як стверджується матеріалами справи, у тому рахунку запереченням НОМЕР_3 від 22.06.2007 року, позивачці, як учасниці війни, в 2004 - 2005 роках щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 69 грн. 69 коп., що обраховано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., що також передбачено п.2 зазначеної постанови.
Враховуючи, що зазначена Постанова є підзаконним нормативним актом, що видана на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, для конкретизації його законодавчих розпоряджень, вона, в силу вимог ч.1 ст.117 Конституції України є обов`язковою до виконання.
При цьому варто зазначити, що при здійсненні підрахунку підвищень до пенсії, що підлягають виплаті відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-IV від 05.10.2005 року) положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09.07.2003 року не підлягають застосуванню, оскільки відповідно до ч.3 ст.28 зазначеного Закону: «мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом».
Судом також встановлено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року, з 01.01.2006 року набуло чинності положення ч.4 ст.13 Закону, відповідно до якого інвалідам війни II групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За таких обставин, обрахунок щомісячних підвищень до пенсії з 01.01.2006 року правомірно проводився відповідачем виходячи із положень Закону України Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року та розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що з 01.01.2006 року становило 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., 01.01.2007 року - 380 грн., а з 01.04.2007 року - 406 грн.
Разом з цим, відповідно до вимог ст.99 КАС України: «для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Згідно чинного законодавства, а також пенсійної справи, позивач щомісячно отримував пенсію, отже, не міг не знати про порушення своїх прав та інтересів.
За таких обставин, а також враховуючи, що останній звернувся з позовом до суду 06.06.2007 року (свідченням чого є відмітка на штемпелі вхідної кореспонденції канцелярії суду за №1026), у позовних вимогах про стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії за період до 06.06.2006 року також слід відмовити на підставі ст.100 КАС України з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням наведеного, керуючись ч.1 ст.117 Конституції України, ч.4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року в редакції Закону від 23.11.1995 року та від 05.10.2005 року, ст.ст. 7, 71, 86, 99, 100, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, стягнення суми недоплаченого підвищення до пенсії та зобов'язання в подальшому їх виплачувати відмовити.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя : /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
24.07.2007 року № 2-а-6850/07
на №_________ від __________
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Управління пенсійного фонду України
у Липовецькому районі
22500 Вінницька обл., м.Липовець,
вул.Шевченка, 9
Вінницький окружний адміністративний суд згідно вимог ч.3 ст.167 КАС України направляє на Вашу адресу копію постанови суду 24.07.2007 року по справі №2-а-6850/07.
Додаток: на ________ аркушах.
Суддя Сауляк Ю.В.