ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2007 року Справа №2-а-7511/07
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Федчука В.В.
при секретарі Педорук Л.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок підвищення пенсії , стягнення різниці між перерахованою та сплаченою пенсією, -
В С Т А Н О В И В :
Подано позов про стягнення 43252,62 гривень заборгованості, що виникла внаслідок недоплати позивачу пенсії за період з січня 2002 року по червень 2007 рік.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що, оскільки відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.01.2004 року, виданого управлінням праці і соціального захисту населення Замостянського району м. Вінниці, він є інвалідом війни ІІ групи, то, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в реакції 1996 року), в період його дії, він мав право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.
При цьому у позивач зазначив, що розрахунок даного підвищення необхідно здійснювати, беручи до уваги розмір мінімальної пенсії за віком, який з 01.01.2002 р . по 31.03.2002 р. становив 79,00 грн., з 01.04.2002 р. по 30.06.2003 р. - 86,90 грн., з 01.07.2003 р. по 31.12.2003 р. - 91,80 грн., з 01.01.2004 р. по 31.07.2004 р. - 102,43 грн., з 01.08.2004 р. по 30.08.2004 р. - 132,41 грн., з 01.09.2004 р. по 12.01.2005 р. - 284,69 грн., з 12.01.2005 р. по 31.12.2005 р. - 332,00 грн., з 01.01.2006 р. по 31.03.2006 р. - 350,00 грн., з 01.04.2006 р. по 30.09.2006 р. - 359,00 грн., з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р. - 366,00 грн., з 01.01.2007 р. по 31.03.2007 р. - 380,00 грн., з 01.04.2007 р. - 406,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Натомість, представник відповідача Рзаєва С.І. під час слухання справи проти позову заперечила, мотивуючи це тим, що управління пенсійного фонду, здійснюючи розрахунок зазначеного підвищення правомірно користувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, відповідно п. 2 якої розрахунок підвищень, що передбачений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повинен провадитись виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., оскільки зазначена постанова не визнана в установленому законом порядку неконституційною. Окрім цього, відповідач стверджує, що посилання позивача на Законом України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09.07.2003 року є неправомірним, оскільки мінімальний розмір пенсій за віком згідно положень ст.28 зазначеного Закону не може бути використаний для розрахунку підвищень, а лише виключно для визначення розмірів пенсій, призначений згідно цього Закону.
Окрім цього, в судовому засідання представник відповідача звернулась до суду з заявою, якою просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в зв`язку із пропущенням позивачем річного терміну для звернення до суду.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.01.2004 року, виданого управлінням праці і соціального захисту населення Замостянської районної ради м. Вінниці, позивач є інвалідом війни ІІ групи.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в редакції станом на 05.08.2003 року), пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується інвалідам війни ІІ групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як стверджується матеріалами справи, у тому числі довідки НОМЕР_2 від 01.12.2006 року, Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці позивач отримує пенсію за віком при повному стажі, в тому числі надбавку як учасник бойових дій в розмірі - з січня по грудень 2003 року - 29,87 гривень. Згідно довідок НОМЕР_3 від 01.12.2006 року, НОМЕР_4 від 01.12.2006 року позивачу як інваліду війни ІІ групи надбавку нараховано в розмірі - з січня 2004 по грудень 2005 року - 69,69 гривень, а згідно довідки НОМЕР_5 від 01.12.2006 року розмір надбавки становив - з січня по березень 2006 року - 140,00 гривень, з квітня по вересень 2006 року - 143,60 гривень, з жовтня по грудень 2006 року - 146,40 гривень, що обраховано відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., що також передбачено п. 2 зазначеної постанови.
Враховуючи, що зазначена Постанова є підзаконним нормативним актом, що видана на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, для конкретизації його законодавчих розпоряджень, вона, в силу вимог ч.1 ст.117 Конституції України є обов`язковою до виконання.
При цьому варто зазначити, що при здійсненні підрахунку підвищень до пенсії, що підлягають виплаті відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-IV від 05.10.2005 року) положення ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09.07.2003 року не підлягають застосуванню, оскільки відповідно до ч .3 ст. 28 зазначеного Закону: «мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом».
Що стосується вимоги позивача в частині стягнення недоплаченого підвищення до пенсії з 2002 по 2006 р.р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з підстав пропущення строку звернення до суду.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а позивач знав, що отримує підвищення до пенсії як інвалід війни ІІ групи на підставі свого посвідчення ( з моменту його отримання ) відповідно до вищезазначеного Закону.
Необхідно також зазначити, що в зв`язку із набранням чинності з 01.01.2007 року п. 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року, відповідно до якої підвищення до пенсії здійснюється з урахуванням прожиткового мінімуму, тому позов не підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за 2007 рік .
З урахуванням наведеного позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.117 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У позові ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок підвищення пенсії , стягнення різниці між перерахованою та сплаченою пенсією- відмовити повністю.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя :
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: