Судове рішення #895595
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 м. Вінниця,    вул. Островського, 14

 

 

 

 

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

24 липня 2007 року                                                                   Справа №2а-406/07

 

Вінницький окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Федчука В.В.

при секретарі судового засідання Педорук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335 до Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -

                                

                                     ВСТАНОВИВ:

Подано позов до управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є учасниками війни, членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, вдовами померлих ветеранів війни, інвалідами війни, учасниками бойових дій, про що свідчать відповідні посвідчення.  Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вони мають право на отримання щорічних до 5 травня відповідного року разових грошових допомог.

Незважаючи на це та без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 2003, 2004, 2005, 2006 та 2007 роки, відповідач з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, зазначені допомоги деяким позивачам за 2003, 2004 роки не виплачували взагалі, а за 2005, 2006 та 2007 роки виплачували в різних розмірах за кожен рік.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV мінімальна пенсія за віком у 2004 році була встановлена у розмірі 92,45 грн. Законом України від 23.12.2004 р. № 2291-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовя'зкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 25.03.2005 р. №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році встановлена у розмірі 332 грн. Відповідно до Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році мінімальна пенсія за віком склала: з 01.01.2006 року - по 31.03.2006 року - 350 грн., 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 грн. та з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.

Таким чином, позивачі вважають, що їм недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги як учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, вдовам померлих ветеранів війни, інвалідам війни, учасникам бойових дій.

В зв'язку з цим позивачі просять суд стягнути з відповідачів на свою користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, але звернулись до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у їх відсутності. Окрім цього, відповідно до зазначених клопотань останні повністю підтримують позовні вимоги. За таких обставин, враховуючи положення ч.3 ст.122 КАС України, справа розглядається за відсутності позивачів. 

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації - у судове засідання не з'явився та просили суд розглянути справу у його відсутності. Також надав письмові заперечення, в яких вказують, що згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком повинен враховуватись при обчисленні пенсії за віком особам, які мають відповідний страховий стаж, а при обчисленні разової грошової допомоги учасникам війни враховуються вимоги Законів України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлюються розміри грошової допомоги окремим категоріям осіб.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату  разової  грошової  допомоги до 5  травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  зазначеного  Закону,  здійснюють органи  праці  та  соціального  захисту населення через відділення зв'язку  або  через  установи  банків  (шляхом  перерахування   на особовий  рахунок  отримувача)  пенсіонерам  - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000р. №1498 затверджено Типові положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідно до якого головні управління праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій здійснюють керівництво і контроль за роботою відповідних підрозділів з нарахування та виплати соціальних виплат і допомоги.

Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації є структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та відповідно головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Позивачі є учасниками війни, членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, вдовами померлих ветеранів війни, інвалідами війни, учасниками бойових дій, про що свідчать відповідні  посвідчення.

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вони мають право на отримання щорічних до 5 травня відповідного року разових грошових допомог.

Згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно наданих відповідачем (Управлінням праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації) довідок, в 2003, 2004 роках щорічна разова грошова допомога позивачам не виплачувалась взагалі, а в 2005, 2006, 2007 роках виплачувалась в різних розмірах за кожен рік.

На протязі 1995-2006 років в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неодноразово вносилися зміни, неоднаразово призупинялась Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2006 роки. У зв”язку із зупиненням  дії цих статтей, Законами України «Про Державний бюджет України» встановлювались певні розміри щорічної разової допомоги на відповідні роки.

Тобто, у 2004-2006 роках, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» взагалі не передбачалась виплата щорічної грошової допомоги, оскільки дії  статей на підставі внесення до Закону змін, відповідними Законами України „Про державний бюджет України” була зупинені.

Отже, виплата щорічної грошової допомоги, як і її розмір, який підлягав виплаті позивачам, було встановлено не Законом  України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а Законами України „Про державний бюджет України” на 2005-2006 роки.

Отримання позивачами щорічної разової допомоги у розмірах, встановлених Законами України «Про державний бюджет України», підтверджується наданими відповідачами доказами та не заперечується позивачами.

Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України  виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п.п. 3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.

Статтею 23 Бюджетного кодексу передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету  будь-які бюджетні забов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом  про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.

Відповідачами 2003, 2004, 2005 та 2006 роках щорічна разова грошова допомога була виплачена позивачам в повному обсязі у  межах сум,  встановлених Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки. Що ж стосується вимог позивачів в частині стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, вдовам померлих ветеранів війни, інвалідам війни, учасникам бойових дій за 2003, 2004, 2005, 2006 р.р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. До набрання чинності зазначеного Кодексу позивач мав би звертатися до суду за правилами Глави 31-А ЦПК України (1963р.), статтею 248-5 якого передбачено двомісячний строк звернення до суду, з моменту встановлення порушеного права.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення своїх прав на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачі мали б дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду на протязі року - до 5 травня наступного року.

Отже,  суд, вважає, що відповідачі, здійснюючи виплати щорічної разової грошової допомоги у відповідності до розмірів, встановлених Законами України «Про державний бюджет України», діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено, діючими на час здійснення виплат Законами України.

Положення ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати разової щорічної грошової допомоги не діяли протягом 2003-2006 років, у зв'язку із змінами, внесеними у зазначений закон, Законами України «Про державний бюджет» на 2003-2006 роки, тому  суд дійшов до висновку про неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка не підлягала застосуванню, у зв'язку із зупиненням її дії.

З урахуванням наведеного, суд, вважає, що рішенням, дією чи бездіяльність відповідачів будь-яких прав, свобод та інтересів позивачів не порушено. Відповідачі діяли на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України

А щодо стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, в цій частині суд вважає що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав: у відповідності до рішення Конституційного суду України від 9.07.2007р. положення ст. 29 Закону України «Про державний бюджет» на 2007 р. щодо виплат щорічної разової допомоги  відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії  їх соціального захисту» визнано неконституційною, тому виплати за 2007 р. слід проводити у відповідності до  закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії  їх соціального захисту» у повному об'ємі.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.95 Конституції України,  п.п. 3, 4 ст.22, 23 Бюджетного кодексу України ст.ст. ч.2 ст. 99, 100,  158 - 163, 186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішення Конституційного суду України від 9.07.2007р. -

 

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Теплицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_201, ОСОБА_202 недоплачені щорічні разові грошові допомоги за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В задоволенні позовних вимог позивачам - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335 - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

СУДДЯ:

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація