Справа № 22ц-6189/08 Головуючий у першій інстанції: Жмайло Н.В.
Категорія: 26 Суддя-доповідач: Віхров В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Віхрова В.В.,
Суддів: Гайдук В.І., Дерев 'янка О. Г.,
за участі секретаря Шило С. Ю.,
розглянувши в судовому засіданні у місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення страхової виплати за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся в червні 2008 року до суду з позовом до ВВД Фонду ССНВВПЗУ в м. Тернівці, посилаючись на отримання в 1997 році виробничої травми під час роботи в ШБУ-3 за трудовим договором з ВАТ «Павлоградвугілля», через що йому у грудні 2002 року встановлено втрату професійної працездатності на 10 %, а він пережив душевних страждань через втрачене здоров'я, у зв'язку з чим просив виплатити йому страхову виплату за моральну шкоду в сумі 10 500 гривень.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2008 року позов задоволений, і на користь ОСОБА_3 стягнуто з ВВД Фонду ССНВВПЗУ України в м. Тернівці 10 500 гривень; вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ВВД Фонду ССНВВПЗУ в м. Тернівці вказує на те, що довідка МСЕК про ступень втрати працездатності є підставою для розрахунку відшкодування моральної шкоди, але не підтверджує факт завдання моральної шкоди, на підтвердження якого позивач доказів не надав, а також на неправильне застосування норм матеріального права, оскільки з 21.03.2007 втратили чинність положення абзацу четвертого ст. 1, пп. «є» ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», дію яких з 01.01.2006 було призупинено, у зв'язку з чим порушує питання про скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зазнала трудового каліцтва, через що 09.12.2002 настав страховий випадок, і відповідно до ст. ст. 22, 58 Конституції України та рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» до спірних правовідносин застосовуються відповідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції Закону від 16.06.2005, і норми законів України про затвердження державного бюджету на 2006, 2007 і 2008 pp. застосуванню не підлягають, а тому з урахуванням встановлених душевних страждань на засадах цивільного законодавства розмір страхової виплати за моральну шкоду має скласти в сумі 10 500 гривень.т Судом першої інстанції з наведенням відповідних мотивів щодо оцінки доказів встановлено, що позивач працював за різним фахом на умовах трудового договору з ВАТ «Павлоградвугілля», в тому числі в ШБУ-3, де 26.03.1997 позивач отримав виробничу травму, про що 31.03.1997 складений акт за формою Н-1 за № 2, внаслідок чого рішенням МСЕК 09.12.2002 позивачу встановлено втрату професійної працездатності на 10 %, що апелянт не оскаржує.
Судом першої інстанції також встановлено, що позивач з огляду на характер трудового каліцтва відчуває наслідки такого постійно, і стан його здоров'я став незадовільним, переживає хвилювання через постійний фізичний біль у ногах та через наступну за цим втрату професійної працездатності, відчуває незручності через суттєві обмеження рухів, через що став дратівливим. Ці обставини місцевим судом встановлені за наслідками дослідження в судовому засіданні та оцінки пояснень позивача у зв'язку з об'єктивними фактичними даними стану здоров'я з огляду на законодавчу презумпцію за ст. ст. 12, 23 ЦК України, мотиви з приводу чого судом першої інстанції в рішенні наведені. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на спростування цих фактів у встановлений нормами ЦПК України строк жодних доказів суду не надав.
За таких обставин, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував встановлені події як страховий випадок за ст. 13 зазначеного Закону, що тягне виникнення у позивача права, а у відповідача обов'язку за п. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону в редакції Закону від 16.06.2005 з виплати грошової суми за моральну шкоду в світлі тлумачення наданого рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 за № 1-рп/2004 у справі про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування.
Разом з тим, виходячи із обставин справи, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ч.3 ст. 28 і ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції Закону від 16.06.2005, наслідків та відсотків втрати працездатності позивача, колегія суддів вважає можливим зменшити стягнуту судом першої інстанції суму моральної шкоди до 5 000 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці задовольнити частково.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 липня 2008 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 5000(п'ятитисяч) гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення, і протягом двох місяців може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги, а так само на нього може бути принесене прокурором касаційне подання, безпосередньо до Верховного Суду України.
З повним текстом рішення особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 26 серпня 2008 року.