ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2007 року Справа №2а-496/07
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Федчука В.В.
при секретарі Педорук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2007 року НОМЕР_1 та від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 заявлено позов про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у м. Вінниці від 19 квітня 2007 року НОМЕР_1 та від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2.
Позов мотивовано тим, що рішення суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам про їх законність і обґрунтованість.
Стосовно податкового повідомлення - рішення від 19 квітня 2007 року НОМЕР_1 позивач зазначає, що відповідно до п.2. Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджено наказом ДПАУ від 29.10.99 р. № 599 підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу на календарний рік. Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом 10 робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову. Будь-якої мотивованої відмови Позивач не отримав, а отримав Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 від 01.04.2006 року, що надало йому підстави працювати за спрощеною системою оподаткування з 01.04.2006 р.
Стосовно податкового повідомлення - рішення від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2 позивач зазначає, що відповідач не правильно застосовує норми матеріального права, зокрема підпункт «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17, підпункт 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону України від 2000.12.21 № 2181-III, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та привертає увагу до основного заперечення, що пункт 17.1.3. пункту 17.1 статті 17 Закону України від 2000.12.21 № 2181-III, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовується лише у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків.
Представник
позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав і доповнив, що
письмовими доводами від 18.07.2007 року представник позивача з посиланням на
практику Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвалу від 08 лютого
2007 року зазначає, що в податковому
повідомленні - рішенні від 19
квітня 2007 року НОМЕР_2 в графі сума податкового зобов'язання за основним
платежем містяться пробіл, тобто в ньому не має суми податкових зобов'язань за
основним платежем, а тому сума штрафних санкцій не є податковим зобов'язанням в
розумінні Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетом та державними цільовими фондами"
Представник відповідача в судовому засіданні письмовими запереченнями за НОМЕР_4 від 21.05.2007 року проти позову заперечив, мотивувавши заперечення тим, що за результатами перевірки ДПІ у м. Вінниці складено акт НОМЕР_5 від 19.04.07 року на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість (фінансова санкція 6953,00 грн.) та по податку з доходів фізичних осіб на суму 8953,10 грн. Зокрема, відповідач зазначає, що в III кварталі 2005 року Позивач працював на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку і перевищив граничний термін продажу товарів за 2005 рік, чим порушив ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а отже отримані доходи за II-III квартали 2006 року мають бути оподатковані за загальною системою оподаткування, зокрема на підставі п. 9.12 ст. 9, п.19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року за № 889- IV та розділу IV (ст.13,14) Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.92 р. із змінами та доповненнями, тобто визначаючи валовий дохід, валові витрати та оподаткований дохід. Відповідач також зазначає, що позивач порушив підпункт 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону України від 2000.12.21 № 2181-III, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не відслідковував дату виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів, а саме в одних податкових періодах податкове зобов'язання завищене, в других занижене.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 квітня 2007 року державна податкова інспекція у м. Вінниці прийняла податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1.
Суб'єкти підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством мають право самостійно обрати спрощену систему оподаткування або загальну.
Положеннями Указу Президента України від 03.07.98 N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено, що право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності мають суб'єкти малого підприємництва за умови дотримання вимог статей 1 та 7 Указу шляхом отримання Свідоцтва про право сплати єдиного податку.
Відповідно до статті 4 Указу № 727 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. У заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності зазначає дату переходу на спрощену систему оподаткування, підтверджує граничні терміни сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належної до щомісячної сплати. Форма такої заяви наведена у додатку 1 до зазначеного вище Порядку.
Форма та Порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку затверджені наказами Державної податкової адміністрації України від 29.10.99 N 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі).
Бланк Свідоцтва заповнюється уповноваженою на те посадовою особою органу державної податкової служби, підписується керівником або його заступником і засвідчується печаткою. Орган державної податкової служби, що видає Свідоцтво, реєструє його у журналі обліку видачі Свідоцтв, де вказується прізвище, ім'я та по батькові платника єдиного податку, номер та серія Свідоцтва, дата його видачі, терміни дії, дата його повернення.
Указом N 727 та Порядком NN 599 щодо фізичних осіб встановлено, що на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом придбання Свідоцтва про сплату єдиного податку мають право перейти фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, за умови, якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 N 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727" у статті 1 зазначеного Указу під словом "рік" розуміється календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня.
Порядком N 599 передбачено, що рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте платником податку не більше одного разу за календарний рік і Свідоцтво видається терміном на один рік.
З огляду на те, що відповідно до статті 1 Указу можуть застосовувати спрощену систему оподаткування фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищив 500 тис. гривень, то при визначенні виручки враховується виручка за попередній календарний рік.
Отже, у разі порушення вимог статті 1 Указу N 727, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік, платник єдиного податку згідно зі статтею 5 Указу N 727 повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
В третьому абзаці пункту 2 Порядку № 599 встановлено, що орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов'язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.
В матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3 від 01.04.2006 року є належними та допустимими документами, що дають право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Бланк Свідоцтва заповнений уповноваженою на те посадовою особою органу державної податкової служби, підписаний керівником і засвідчений печаткою.
Відповідно до статті 6 Указу №727 встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва), а тому підстав для стягнення з позивача суми платежу 8953,1 грн. в рахунок податку на доходи фізичних осіб немає.
Стосовно податкового повідомлення - рішення від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2 суд зазначає наступне.
В підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 2000.12.21 № 2181-III, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначається, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
В підпункті 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 2000.12.21 № 2181-III, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначається, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
В
податковому повідомленні - рішенні від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2 в графі сума
податкового зобов'язання за основним
платежем містяться пробіл, тобто в ньому не має суми податкових зобов'язань за
основним платежем. Визначена в цьому
рішенні Відповідача сума штрафних санкцій не є податковим зобов'язанням в
розумінні Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетом та державними цільовими фондами"
В акті перевірки НОМЕР_5 від 19.04.2007 року на сторінці 7 є зазначення, що донарахування основного платежу немає. На сторінці 4 цього акту в абзацах 2,3,4 є зазначення, що порушень податкового законодавства не встановлено, а тому суд вважає що у зв'язку з відсутністю донарахування суми податкового зобов'язання правових підстав для стягнення з Позивача коштів штрафних санкцій в сумі 6953,00 грн. по податку на додану вартість не має.
В судовому засіданні представник Відповідача В.В. Вознюк та державний податковий інспектор А.А. Жуковський, який здійснював перевірку підтвердили, що донарахувань з податку на додану вартість немає. На запитання представника Позивача щодо того чи є розрахунок штрафу у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, представники відповіли, що не мають.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 128, 158, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2007 року НОМЕР_1 та від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2 задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці від 19 квітня 2007 року НОМЕР_1 та від 19 квітня 2007 року НОМЕР_2.
Стягнути з державної податкової інспекції у м. Вінниці (21027, м. Вінниця, вул. 30 - річчя Перемоги, 21) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 3 гривні 40 копійок.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, то постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Федчук В.В.
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: