ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 липня 2007 року Справа №2а-5025/07
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Федчука В.В.
при секретарі Галянт І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, виплату недоплаченої суми пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, виплату недоплаченої суми пенсії.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що наказом командуючого внутрішніми військами по Україні і Молдові від 13.06.1988 року НОМЕР_1 був звільнений з військової служби на пенсію за станом здоров'я, виключений із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. На час звільнення вислуга складала: календарна - 32 роки, пільгова - 0 років.
Позивач визнаний ветераном війни - учасником війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, видане відділом фінансових ресурсів та економіки УМВС України у Вінницькій області 22 вересня 2003 року.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в реакції 1996 року), йому як ветерану війни - учаснику війни пенсії, щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 50% мінімальної пенсії за віком. При цьому у позовній заяві позивач зазначив, що розрахунок даного підвищення необхідно здійснювати, беручи до уваги розмір мінімальної пенсії за віком, який складав: з 01.10.2003 року по 31.12.2004 року - 50 гривень, з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року - 332 гривні, з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року - 350 гривень, з 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 гривень, з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 гривень, з 01.01.2007 року по 31.03.2007 року - 380 гривень.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні, оскільки Управління пенсійного фонду, здійснюючи розрахунок зазначеного підвищення правомірно користувалося положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, відповідно п. 2 якої розрахунок підвищень, що передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», повинен провадитись виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., оскільки зазначена постанова не визнана в установленому законом порядку неконституційною. Окрім цього, представник відповідача стверджує, що посилання позивача на Закон України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09.07.2003 року є неправомірним, оскільки мінімальний розмір пенсій за віком згідно положень ст.28 зазначеного Закону не може бути використаний для розрахунку підвищень, а лише виключно для визначення розмірів пенсій, призначений згідно цього Закону.
Також представник відповідача надав суду заяву, в якій просить відмовити позивачу у задоволенні позову, так як останній пропустив річний строк звернення до суду, що встановлений ст. 99 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 22.09.2003 року відділом фінансових ресурсів та економіки УМВС України у Вінницькій області, позивач має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (в редакції станом на 05.08.2003 року), пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується учасникам війни на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Як стверджується матеріалами справи, позивачу як ветерану війни - учаснику війни в 2004 - 2006 роках щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії, що обраховувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, виходячи із розміру 19 грн. 91 коп., що також передбачено п. 2 зазначеної постанови.
Враховуючи, що зазначена Постанова є підзаконним нормативним актом, що видана на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, для конкретизації його законодавчих розпоряджень, вона, в силу вимог ч.1 ст.117 Конституції України є обов`язковою до виконання.
При цьому варто зазначити, що при здійсненні підрахунку підвищень до пенсії, що підлягають виплаті відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року (до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2939-IV від 05.10.2005 року) положення ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» від 09.07.2003 року не підлягають застосуванню, оскільки відповідно до ч.3 ст. 28 зазначеного Закону: «мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом».
Що стосується вимоги позивача в частині виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2004-2006 р р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з підстав пропущення строку звернення до суду .
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а позивач знав, що отримує підвищення до пенсії як ветеран війни на підставі свого посвідчення ( з моменту його отримання ) відповідно до вищезазначеного Закону.
Необхідно також зазначити, що в зв`язку із набранням чинності з 01.01.2007 року п. 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року, відповідно до якої підвищення до пенсії здійснюється з урахуванням прожиткового мінімуму, тому позов не підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за 2007 рік .
З урахуванням наведеного позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.117 Конституції України, п. 20 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, виплату недоплаченої суми пенсії - відмовити повністю.
Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня ї проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя :
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: