ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2007 року Справа №2а-7604/07
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі: головуючого - судді Федчука В.В.
при секретарі судового засідання Педорук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовами ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов до управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є вдовою учасника бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане управлінням праці і соціального захисту населення в Чернівецькому районі. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічної до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги.
Незважаючи на це та без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювались на 2005, 2006, 2006 роки, відповідач з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, зазначену допомогу позивачу за 2005 та 2006 роки виплатили в розмірі по 130 гривень за кожен рік, а за 2007 рік (станом на 01.06.2007 р.) - 150 гривень.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV мінімальна пенсія за віком у 2004 році була встановлена у розмірі 92,45 грн. Законом України від 23.12.2004 р. № 2291-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовя'зкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 25.03.2005 р. №2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році встановлена у розмірі 332 грн. Відповідно до Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році мінімальна пенсія за віком склала: з 01.01.2006 року - по 31.03.2006 року - 350 грн., 01.04.2006 року по 30.09.2006 року - 359 грн. та з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.
Таким чином, позивач вважає, що їй недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги як вдові учасника бойових дій.
В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь недоплачену частину разової грошової допомоги за 2005, 2006, 2007 роки.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але звернулася до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у її відсутності. За таких обставин, враховуючи положення ч.3 ст.122 КАС України, справа розглядається за відсутності позивача.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації - у судове засідання не з'явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений вчасно та належним чином.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 зазначеного Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000р. №1498 затверджено Типові положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідно до якого головні управління праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій здійснюють керівництво і контроль за роботою відповідних підрозділів з нарахування та виплати соціальних виплат і допомоги.
Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації є структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі держадміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та відповідно головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Позивач є вдовою учасника бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане управлінням праці і соціального захисту населення в Чернівецькому районі.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічної до 5 травня відповідного року разової грошової допомоги.
Згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Згідно наданих відповідачем (Управлінням праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації) довідки, в 2005, 2006 роках щорічна разова грошова допомога позивачу виплачена в розмірі по 130 гривень за кожен рік, а в 2007 році (станом на 01.06.2007 р.) - 150 гривень.
На протязі 1995-2006 років в Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неодноразово вносилися зміни, неоднаразово призупинялась Законами України «Про Державний бюджет України» на 2004-2006 роки. У зв'язку із зупиненням дії цих статтей, Законами України «Про Державний бюджет України» встановлювались певні розміри щорічної разової допомоги на відповідні роки.
Тобто, у 2004-2006 роках, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» взагалі не передбачалась виплата щорічної грошової допомоги, оскільки дії статей на підставі внесення до Закону змін, відповідними Законами України „Про державний бюджет України” були зупинені.
Отже, виплата щорічної грошової допомоги, як і її розмір, який підлягав виплаті позивачу, було встановлено не Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а Законами України „Про державний бюджет України” на 2005-2006 роки.
Отримання позивачем щорічної разової допомоги у розмірах, встановлених Законами України «Про державний бюджет України», підтверджується наданими відповідачем доказами та не заперечується позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно п.п. 3, 4 ст.22 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу передбачено, що управління праці та соціального захисту населення може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні забов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.
Відповідачем 2005, 2006 та 2007 роках щорічна разова грошова допомога була виплачена позивачу в повному обсязі у межах сум, встановлених Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки. Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги за 2005, 2006 р.р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. До набрання чинності зазначеного Кодексу позивач мав би звертатися до суду за правилами Глави 31-А ЦПК України (1963 р.), статтею 248-5 якого передбачено двомісячний строк звернення до суду, з моменту встановлення порушеного права.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення своїх прав на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач повинен був дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду на протязі року - до 5 травня наступного року.
Отже, суд, вважає, що відповідач, здійснюючи виплати щорічної разової грошової допомоги у відповідності до розмірів, встановлених Законами України «Про державний бюджет України», діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено, діючими на час здійснення виплат Законами України.
Положення ст.ст. 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати разової щорічної грошової допомоги не діяли протягом 2004-2006 років, у зв'язку із змінами, внесеними у зазначений закон, Законами України «Про державний бюджет» на 2004-2006 роки, тому суд дійшов до висновку про неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст.12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка не підлягала застосуванню, у зв'язку із зупиненням їх дії.
З урахуванням наведеного, суд, вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідач будь-яких прав, свобод та інтересів позивача не порушено. Відповідач діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України.
А щодо стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, в цій частині суд вважає що позов є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав: у відповідності до рішення Конституційного суду України від 9.07.2007р. положення ст. 29 Закону України «Про державний бюджет» на 2007 р. щодо виплат щорічної разової допомоги відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» визнано неконституційною, тому виплати за 2007 р. слід проводити у відповідності до закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у повному об'ємі.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.95 Конституції України, п.п. 3, 4 ст.22, 23 Бюджетного кодексу України ст.ст. ч.2 ст. 99, 100, 158 - 163, 186, 254 КАС України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007р. -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачені щорічні разові грошові допомоги за 2007 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги за 2005, 2006 роки - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ:
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: