Справа № 22ц-20127/2009 Головуючий в 1 інстанції Кулігіна Т.Д.
Категорія 26 (1) Доповідач - Братіщева Л.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Савіної Г. О. при секретарі - Коваленко СІ.
за участю: позивача -ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2 представника відповідача - Лутоніної Надії Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Відділення фонду) про відшкодування шкоди.
В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що з 1958 по 1969 роки працював на ш. «Жовтнева», яка є структурним підрозділом ВАТ «КЗРК», підземним машиністом і з ним 22.03.1961 року стався нещасний випадок. Оглядом МСЕК від 16.01.1996р. встановлено 10% втрати професійної працездатності безстроково.
Просив суд стягнути з ВАТ «КЗРК» заборгованість по щомісячних платежах в сумі 3668, 65грн., компенсацію в сумі 2730, 39грн., одноразову допомогу в сумі 5076, 84грн.; з Відділення фонду стгнути на його користь недоплату по щомісячним виплатам в сумі 6401, 49грн., компенсацію в сумі 1612, 11грн., та щомісячно стягувати по 178, 71грн. з 01.01.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок виплат.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «КЗРК» залишено без розгляду на підставі заяви про відмову від позовних вимог в цій частині.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення фонду в частині стягнення компенсації залишено без розгляду на підставі заяви про відмову від позовних вимог в цій частині.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. На його користь з Відділення фонду стягнуто 4081, 53грн. заборгованості по щомісячних страхових виплатах за період з 16.01.2004р. по 01.01.2007р. та щомісячні страхові виплати в сумі 179, 14грн., починаючи з 01.01.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
В апеляційній скарзі Відділення фонду просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки не застосував строк позовної давності, суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; не дана належна правова оцінка економічному обгрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, а також суд не перевірив чи було підвищення фактичної заробітної плати за оспорюваний позивачем період, суд стягнув суми за термін, що перевищує строк позовної давності.
Крім того, в рішенні суд повністю відсутній розрахунок суми відшкодування шкоди, необгрунтовано на яких підставах виникла заборгованість, які коефіцієнти застосувало та не застосувало підприємство, в своєму рішенні суд спирається лише на розрахунки позивача.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював машиністом електровозу в підземних умовах праці на ш. «Жовтнева» Виробничого об’єднання «кривбасруда», яке є правонаступником ВАТ «КЗРК».
Під час виконання професійних обов’язків 22 березня 1961 року з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він був травмований, про що складено Акт форми Н-1 від 23.03.1961р. (а.с. 14, 15).
Висновком МСЕК від 16.01.1996р. йому вперше було встановлено 10% втрати професійної працездатності безстроково.
Третьою особою - ВАТ «КЗРК» згідно наказу № 39 від 25.01.1996р. було призначено щомісячні виплати у відшкодування шкоди позивачеві в розмірі 7638, 72крб.
На думку колегії суддів, задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ВАТ «КЗРК» невірно застосувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок і окладів при перерахунку відшкодування шкоди ОСОБА_1 починаючи з 01.07.1994 p., а після передачі ВАТ «КЗРК» документів до Відділення фонду останнє також неправильно виплачувало позивачеві суми відшкодування шкоди, а тому визначені судом суми з урахуванням коефіцієнтів підлягають стягненню з Відділення фонду за час, що не перевищує трьох років.
При цьому суд правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм вірну правову оцінку і обгрунтовано застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів: 2, 0 з 01.07.1994р. відповідно наказу № 121 від 10.07.1994р. ВО «Кривбасруда» згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04.07.1994 року «Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства»; 2, 5 з 01.01.1996р. відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкової організації ВО «Кривбасруда» від 26.01.1996р. № 1/6; 1, 25 з 01.06.1997р. відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкової організації ВО «Кривбасруда» від 21.05.1997р. № 3/91/06, що відповідає вимогам п. 28 «Правил власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом, шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків» (надалі - Правила).
Доводи апеляційної скарги відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції п. 28 Правил не підтверджені доказами, а висновки суду в цій частині узгоджуються з вимогами ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Однак Відділення фонду не надало як до суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції ніяких обгрунтованих доказів на підтвердження своїх заперечень про те, що розмір фактичної заробітної плати за професією позивача в оспорюваний період не підвищувався.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення постановлено з урахуванням роз"яснень, викладених в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох років, які передували моменту звернення особи до суду.
Доводи Відділення Фонду про те, що воно не може бути відповідачем у цій справі, є необгрунтованими, оскільки з набранням чинності з 01.04.2001 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов’язок по провадженню виплат потерпілим покладено на Відділення Фонду.
Таким чином, суд обгрунтовано стягнув з Фонду соціального страхування заборгованість за щомісячними страховими виплатами за період з 16.01.2004 року по 01.01.2007 року в сумі 4081, 53 грн., а також щомісячні страхові виплати в сумі 179, 14 грн., починаючи із 01.01.2007 року до зміни обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення відповідно до закону.
Інші доводи апеляційної скарги протирічать матеріалам справи та спростовуються висновками суду.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, тому апеляційну скаргу Відділення Фонду слід відхилити, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.