№ 2-360/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (заочне)

08.09.2008р.      Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Малой К.П.,  з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом

Кредитної спілки «Аккорд»

до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,

ОСОБА_4

про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Кредитна спілка «Аккорд» - звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором,  в якому зазначає наступне.

03.10.2005р. з відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № С 316 в письмовій формі,  згідно з п.1.1 якого Кредитна спілка надала відповідачу (позичальнику) кредит у розмірі 5 000.00 грн. на строк до 28.10.2006р. для соціальних потреб.

Згідно з п.2.1. договору позивач зобов'язувався видати кредит в день підписання договору. Позичальник зобов'язувався щомісячно виплачувати нараховані проценти і частину кредиту в термін та в розмірах не менше,  ніж відповідно вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток №1).

Проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту,  виходячи з розрахунку 0.1315 за кожен день користування кредитом (п.2.3. договору).

Для забезпечення кредиту Кредитною спілкою 03.10.2005р.було укладено договір поруки № С 316 у письмовій формі з поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  згідно умов якого (п.1) поручителі,  що діють на підставі власної волі,  беруть на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями боржника ОСОБА_2

У відповідності до п.3.1 даного договору відповідальність поручителів настає у випадку,  коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання згідно кредитного договору.

За п.3.2 даного договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.  Поручитель відповідає по зобов'язанням боржника в повному обсязі,  тобто: повернення позики,  виплата відсотків за користування нею,  сплату додаткових відсотків,  відшкодування збитків,  завданих кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником умов договору позики.

Позивач зазначає,  що всупереч договірним зобов'язанням до 28.10.2006р. позичальником (відповідачем) не повернуто належні грошові кошти. Боржнику та поручителям були направлені листи-попередження з проханням погасити заборгованість. Боржник на листи не відреагував і не з'явився для погашення боргу.

Згідно зі  ст.  ст. 1050ч.2,  1054,  1055 ЦК України Кредитна спілка має право на дострокове повернення частини позики,  що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином,  сума боргу за кредитним договором з врахуванням відсотків складає 3055.66 грн. Це свідчить про невиконання договірних зобов'язань з боку боржника. Позивач просить задовольнити позов,  стягнути солідарно з боржника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3096.16 грн.,  з яких : 2924.88 грн. - залишок суми кредиту,  130.78 грн. - проценти,  30.56грн. - понесені позивачем судові витрати по сплаті державного мита при подачі позову та 15.00 грн. - витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання неодноразово не з'явились,  є відомості про направлення їм судом повідомлень про дату та місце розгляду справи,  а також підтвердження про отримання ними даних відправлень (а.с. 17-33, 36, 37). Про причини неявки від відповідачів ніяких повідомлень до суду

не надходило.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те,  що за обставин,  що склалися,  доцільно провести заочний розгляд справи,  що передбачено  ст. 225 ЦПК України,  проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала свій позов в повному обсязі,  пояснила,  що змін та доповнень до нього,  вона не має,  просить його задовольнити Вона також пояснила,  що спочатку відповідач ОСОБА_2 деякий час вносив платежі по договору,  а потім припинив їх оплачувати. Вони спочатку звертались з заявою про видачу судового наказу,  але стягнути борг не надалось можливим.

Представник просить стягнути солідарно з усіх відповідачів зазначену в позові заборгованість по договору,  при цьому врахувавши,  що при подачі позову ними не в повному обсязі було сплачено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  тому належну до сплати частину вона просить стягнути з відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача,  оцінивши належність,  допустимість,  достовірність кожного доказу окремо,  а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності,  повно і всебічно з'ясувавши обставини,  на які посилався представник позивача,  як на підставу своїх вимог,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні,  суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п.1 ч.2  ст. П ЦК України договори є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків і як будь-який правочин,  є актом,  що виражає спільну волю сторін. В зміст договору входять ті умови,  на яких сторони погодились виконувати договір,  вони повинні дотримуватись взятих на себе зобов'язань.

Статтею 525 ЦК України закріплена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

У відповідності до вимог  СТ. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з нормами цивільного законодавства зобов'язання,  підставою виникнення яких є договір,  мають грунтуватися на засадах добросовісності,  розумності і справедливості. Відповідно до  ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі  ст. 611 ЦК України,  в разі порушення взятих зобов'язань виникають правові наслідки,  встановлені договором або законом.

В ході судового розгляду справи встановлено,  що між сторонами укладено в письмовій формі кредитний договір,  тобто позика грошових коштів. Умови зазначеного договору відповідачами не виконано.

 ст.  ст.  1054, 1055 ЦК України закріплюють порядок регулювання правовідносин,  що витікають з кредитного договору і законодавчо закріплюють відповідальність позичальника у разі невиконання взятих на себе зобов'язань по договору.

Кредитний договір забезпечено договором поруки,  укладеним між позивачем та поручителями - відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У відповідності до  ст.  553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.  Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

 ст.   ст.  554-555 ЦК України закріплюють правові наслідки порушення зобов'язання,  забезпеченого порукою та права і обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги.

Позовні вимоги підтверджено матеріалами справи,  а саме : копією кредитного договору № С 316 від 03.10.2005р. (а.с. 5),  копіями договорів поруки № С 316 від 03.10.2005р. (а.с. 6.7),  копією заяви відповідача ОСОБА_2 з проханням надати йому кредит в розмірі 5000.00 грн. до 03.10.2006р. на побутові потреби (а.с. 8),  розрахунком суми позову (а.с. 9),  видатковим касовим ордером (а.с. 10),  листами-попередженнями позивача про необхідність погашення боргу на адресу позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_4,  також повідомленнями про отримання відповідачами цих листів (а.с. 14, 15)

Позовні вимоги є законними та обґрунтованими,  тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог  ст.  88 ЦПК України з відповідачів підлягають до стягнення судові витрати,  понесені позивачем у зв'язку з подачею позову до суду.

Як видно з матеріалів справи,  позивачем оплачено державне мито в сумі 30.56 грн. (замість

належного по закону розміру 51.00грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15.00 грн. (замість належного по закону розміру 30.00грн.),  всього 45.56 грн.,  тобто не доплачено державне мито в сумі 20.44грн. (51.00-30.56),  яке належить стягнути з відповідачів на користь держави,  та не повністю оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  замість 30.00грн. оплачено 15.00грн.,  тому належить стягнути з відповідачів 15.00 грн. у встановленому законом порядку (а.с.  1, 2).

Як пояснила представник позивача,  ними помилково не в повному розмірі оплачені судові витрати по тій причині,  що вони оплатили державне мито з розрахунку 1% від суми позову,  не врахувавши,  що у відповідності до вимог законодавства розмір державного мита повинен бути не меншим 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  тобто 51.00 грн. ( 17.00 х 3). Отже з відповідачів на користь держави підлягає до стягнення різниця в недоплаті даної суми позивачем -20.44 грн..

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом позивачем оплачено в сумі 15.00 грн.,  тобто так,  як передбачено при подачі заяви про видачу судового наказу. Однак,  в даному випадку справа розглядається в позовному провадженні,  розмір цього виду судових витрат складає 30.00 грн.,  тому з відповідачів підлягає до стягнення різниця коштів,  яка недоплачена позивачем при подачі позову - 15.00 грн. (30.00 - 15.00).

Керуючись  ст.  ст. 212-215,  88,  224-228 ЦПК України,   ст.  ст.  11ч.2п.1,  509,  525,  526,  530,  541,  543,  553-555,  610,  611, 623,  624,  629, 1050, 1054, 1055 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Аккорд»' до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2,  (ід.№ НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_1,  проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 сПосуньки вул.  Театральна,  11,  ОСОБА_3,  (ід.№ НОМЕР_2) ІНФОРМАЦІЯ_3,  проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,  З,  кв.45,  ОСОБА_4,  (ід.№2580512699),  ІНФОРМАЦІЯ_5,  проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,  на користь Кредитної спілки «Аккорд» 3101.22 грн.,  з яких : 3055.66грн. - сума боргу з врахуванням відсотків,  45.56 грн. - судові витрати,  сплачені позивачем при подачі позову.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на користь держави державне мито 20.44грн. та 15.00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у встановленому законом порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви еро апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.