Справа № 2-7509/08
ЗАОЧНЕ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2008р. суд Малиновського районного суду м. Одеси в складі:
головуючого - судді Вербицької Н.В.,
при секретарі судового засідання - Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Чорномор-Інвестстрой» про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах своєї доньки - ОСОБА_3, звернулись із позовом до ТОВ «Чорномор - Інвестстрой», ОСОБА_2 про визнання права власності на АДРЕСА_1, загальною площею 65, 7 кв. м., житловою площею 44, 7 кв. м. Свій позов вона обгрунтувала тим, що в квітні 2004 року мешканці квартир № № 1, 5, 6, 10, 13, 14, 17, 18 вищевказаного будинку, в тому числі і попередній власник квартири - ОСОБА_2 - уклали з відповідачем договір на будівництво додаткової житлової площі та лоджії не менше 17 кв. м. до належних їм квартир. В даному випадку ОСОБА_2 дав згоду на таке будівництво до квартири АДРЕСА_2. Відповідач зобов’язаний здати до експлуатації будівництво додаткової житлової площі та оформити право власності на ОСОБА_2 Замість цього останній надає згоду відповідачу на будівництво житлового будинку 38-42 по вул. Гайдара в м. Одесі, який безпосередньо прилягає до житлового будинку, в якому він проживає. Проте, позивачка покупає квартиру у ОСОБА_2 ще до того, як ця квартира була введена в експлуатацію. Позивачка є правонаступницею прав колишнього власника спірної квартири по договору з ТОВ «Чорномор -Інвестстрой», тому вона має право на отримання всіх правовстановлюючих документів на добудоване нерухоме майно.
Відповідач частково виконав умови договору, а саме: прийняв до експлуатації додаткову прибудовану житлову площу, проте не оформив свідоцтва про право власності.
Відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє позивачку можливості розпоряджатися ним на власний розсуд. За відсутністю коштів позивачка самостійно не може оформити право власності на додаткову житлову площу.
Відповідачі в судове засідання не з’явились, повідомлялись про день слухання справи відповідно до п.п 8, 9 ст. 74 ЦПК України шляхом оголошення в газеті «Чорноморській новини», про причини неявки суд не сповістили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів про взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними обставинами.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.09.2005р. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 загальною площею 44, 5 кв. м., а житловою - 28, 1 кв. м.
Право власності за позивачкою зареєстроване в КП «ОМБТІ та РОН» від 11.03.2005р. за номером 98 в книзі 583 пр-12. На час здійснення угоди квартира складалася з двох кімнат, житловою площею 28, 1 кв. м., загальною - 44, 5 кв. м.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право здійснити відносно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
Так, ОСОБА_1, як власниця квартири, розпорядилась нею на свій розсуд та подарувала 1/3 частину свого майна ОСОБА_3, що підтверджується договором дарування від
12.12.2006р. За останньою було зареєстроване право власності на 1/3 частину вищевказаної квартири 12 лютого 2007р. в КП «ОМБТІ та РОН» під № 98 в книзі 639пр-170. Суд вважає такі дії позивачки відповідаючими нормам закону.
Проте, 6 березня 2008р. позивачка отримала технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3, з якого вбачається, що до квартири самочинно добудована кімната площею 17, 1 кв. м., лоджія - 2, 2 кв. м. та вбудована шафа - 1, 9 кв. м., що ніяк не вказані в договорі купівлі-продажу.
При вирішенні справи та задоволенні позову, суд бере до уваги рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 липня 2008р. в цивільній справі № 2-5425/08. Згідно цього рішення за ОСОБА_4 визнано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_4, до якої була добудована додаткова житлова площа та лоджія за договором між нею та ТОВ «Чорномор-Інвестбуд». За аналогічним договором була реконструйована дана спірна квартира, яка на даний час належить ОСОБА_1 та А.С., а введення в експлуатацію добудованих площ відповідачем проводилось на підставі тих же розпоряджень Малиновської райадміністрації та акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію.
Всі факти, які встановлені вищевказаним рішенням, мають преюдиціальне значення, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню, оскільки вже встановлені в рішенні, яке набрало законної сили.
З огляду на такі обставини суд вважає доведеними та такими, що не підлягають доказуванню наступні факти. Так, судом вже встановлено, що відповідач частково виконав умови договору -побудував додаткову житлову площу до квартири позивачки, яка відноситься до будинку із вбудованими приміщеннями по вул. Гайдара, 38-42 в м. Одесі, та вона вже прийнята до експлуатації. Проте, умови договору щодо оформлення права власності на добудовану житлову площу в ОМБТІ за свій рахунок відповідач не виконав, його керівництво ухиляється від зустрічей з позивачем. Позивачка на законних підставах набула право власності на добудовані до її квартири приміщення -житлову кімнату, пл.17, 1 кв. м. та лоджію, пл.2, 2 кв. м., а також вбудовану шафу, пл. 1, 9 кв. м.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Усунення відповідача від виконання своїх обов’язків за договором щодо оформлення за свій рахунок права власності позивача на добудовані приміщення, відсутність власних коштів на оформлення технічної документації на добудоване житло позбавляє ОСОБА_1 отримати свідоцтво про право власності на добудовані приміщення.
Оскільки квартира АДРЕСА_5 та добудовані приміщення: житлова кімната, пл.17, 1 кв. м лодіжя, площею 2, 2 кв. м., вбудована шафа, площею 1, 9 кв. м., а всього загальною площею 21, 2 кв. м., технічно не можуть існувати окремо, пов’язані спільним призначенням - для постійного проживання, оформлення права власності лише на добудовані приміщення на підставі вищезазначених розпоряджень Малиновської районної адміністрації суперечило б інтересам позивача, тому що використання добудованих приміщень окремо від інших приміщень квартири АДРЕСА_5 не можливо. Крім того, без оформлення права власності на прибудовані приміщення позивач позбавлена можливості розпоряджатися своєю квартирою, тому що її технічні характеристики відрізняються, загальна та житлова площа є більшою, ніж зазначені у правовстановлюючому документі на нерухомість - договорі купівлі-продажу від 16.09.2005р.
Задовольняючи даний позов суд також виходить з того, що в силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, а задоволення даного позову, крім відповідності вищенаведеним нормам діючого цивільного законодавства, поряд з цим узгоджується з його загальними засадами, зокрема неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність ( ст. 3 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1, а також за ОСОБА_3 право приватної власності відповідно на 2/3 частин та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_6, з урахуванням вбудованих приміщень, яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 44, 7 кв. м., загальною - 65, 7 кв. м.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, тому суд зазначає, що визнання за ОСОБА_1, а також за ОСОБА_3 право приватної власності відповідно на 2/3 частин та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_6, є підставою для реєстрації за ними права приватної власності на зазначене нерухоме майно в КП «ОМБТІ та РОН».
Керуючись ст. ст. 382, 392, 328, 319 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Чорномор-Інвестстрой» про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, а також за ОСОБА_3 право приватної власності відповідно на 2/3 частин та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_6, яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею 44, 7 кв. м., загальною - 65, 7 кв. м.
Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно якому після набрання ним законної сили воно є підставою для реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» права власності за ОСОБА_1, а також за ОСОБА_3 відповідно на 2/3 частин та на 1/3 частини квартири АДРЕСА_6.
Стягнути з ТОВ «Чорномор-Інвестстрой» на користь позивачки ОСОБА_1 державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., а всього - 81 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення, позивачем - в загальному порядку.