ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 року < Текст > Справа № 2а-0870/5333/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Авдєєва М.П.
при секретарі судового засідання Задунайському І.О.
за участю:
представника позивача: Кондрашова А.А. (довіреність б/н від 21.07.2011);
відповідача: громадянина Киргистану ОСОБА_1 (паспорт громадянина Киргистану ОСОБА_1 №А1031814, виданий МВС м. Ош, Ошскої області від 04 червня 1999 року, код підрозділу 50/34);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області
до громадянина Республіки Киргистану ОСОБА_1
про примусове видворення іноземця,
ВСТАНОВИВ:
12 липня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі –позивач) до громадянина Киргистану ОСОБА_1 (далі –відповідач), в якому позивач просить суд прийняти постанову про примусове видворення з території України відповідача.
Крім того, позивач просить звернути судове рішення до негайного виконання.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2011 було відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 13.07.2011.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 12.04.2009 року Начальником ГУМВС Укарїни в Запорізькій області було прийнято рішення про видворення відповідача за межі України, згідно з яким, відповідач був зобов`язаний покинути територію України до 12.05.2009, але до теперішнього часу відповідач за межі України не виїхав.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судовому засідання позов визнає частково.
У судовому засіданні 13.07.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне:
12.04.2009 начальником ГУМВС України в Запорізькій області був наданий висновок про видворення відповідача за межі України (далі – Висновок від 12.04.2009), затверджений начальником ГУМВС України в Запорізькій області.
Як вбачається з даного висновку, 09.04.2009 в ході проведення загальнодержавної цільової оперативно-профілактичної операції «Мігрант», співробітниками Комунарського РВ ЗМУ по вул. Оріхівське шосе в м. Запоріжжі, був затриманий громадянин Киргистана ОСОБА_1 , який порушив правила перебування на території України, а саме: проживає по реєстрації термін дії який закінчився 05.08.2008.
Під час перевірки було встановлено, що відповідач прибув на територію України з Харкова 05.05.2008 через КПП «Харків», про що свідчить штамп перетину кордону в національному паспорті №А1031814 виданий МВС Киргизії 04.06.1999 терміном до 04.06.2009, з метою працевлаштування, але, після закінчення відповідного терміну перебування, з території України не виїхав.
Відповідно до Висновку від 12.04.2009 відповідач був зобов`язаний покинути територію України до 12.05.2009, також йому було заборонено в`їзд на територію України на 6 місяців до 12.10.2009.
13.04.2009 про прийняте рішення щодо видворення відповідача за межі території України було повідомлено Прокурора Комунарському району м. Запоріжжя.
14.04.2009 відповідач ознайомився із Розпискою від 14.04.2009 та зобов`язався покинути територію України до 12.05.2009 добровільно.
Станом на час розгляду справи відповідач у добровільному порядку не виконав зобов`язання покинути територію України.
На території України відповідач мешкав в місті Запоріжжі за різними адресами. Постійного місця проживання на території України та приймаючої сторони відповідач не має, близьких родичів в Україні не має, з метою отримання дозволу на імміграцію, надання притулку, статусу біженця чи продовження терміну тимчасового перебування в Україні до уповноважених органів України не звертався.
Після закінчення терміну тимчасового перебування в Україні, відповідач за межі України не виїхав, з клопотаннями про продовження терміну тимчасового перебування в Україні не звертався.
Всі зазначені вище обставини були підтверджені відповідачем у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”від 04.02.1994 № 3929-ХІІ (далі –Закон № 3929-ХІІ) іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов`язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Згідно з п. 19 Правил в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою КМУ від 29.12.1995 № 1074, іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування – для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в`їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в`їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами; для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в`їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в`їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 №3930-XII Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про можливість звернення постанови суду до негайного виконання суд виходить з наступного.
У судовому засіданні 13.07.2011 представник позивача заявив клопотання про негайне виконання судового рішення.
Відповідач заперечив проти заявленого клопотання. Зазначив, що на території України в м. Запоріжжі він бажає утворити сім`ю. На теперішній час мешкає з громадянкою ОСОБА_2 та разом з нею має двох дітей.
Не заперечуючи проти необхідності залишити територію України, просить суд не допускати постанову до негайного виконання, оскільки йому необхідний час для врегулювання побутових питань.
Після набрання законної сили постанови суду зобов`язується виїхати за межі України.
Суд не бере до уваги ствердження відповідача про наявність в нього двох дітей з громадянкою ОСОБА_2 на підставі того що, в судовому засіданні відповідач надав свідоцтво про народження двох дітей, в графі батько вказано ОСОБА_3 , а не відповідач.
Враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для негайного виконання судового рішення.
Щодо вимог про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно частини 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, на підставі ч. 5 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1994 № 3929-ХІІ та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163, 256, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Запорізького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області до громадянина Республіки Киргистан ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця - задовольнити частково.
Примусово видворити з України громадянина Республіки Киргистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина Киргистану ОСОБА_1 №А1031814, виданий МВС м. Ош, Ошскої області від 04 червня 1999 року, код підрозділу 50/34).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст.160 КАС України оформлена і підписана 18.07.2011
Суддя (підпис) М.П. Авдєєв
22.07.2011 постанова не набрала законної сили
Суддя М.П. Авдєєв