ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 жовтня 2020 рокуСправа № 912/3513/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх. №3105/2020 від 23.09.2020) у справі

за позовом: Заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп"

про визнання недійсними додаткових угод

Представники:

від прокурора - Топонар Н.С., наказ № 109к від 11.09.2020;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Макаров С.О., адвокат, ордер серія СВ №1000103 від 07.06.2019 (в режимі відеоконференції).

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" про:

- визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.02.2019, до договору №19-502 на постачання природного газу від 11.02.2019, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації та ТОВ "Укртранссервіс-Груп";

- визнання недійсною додаткової угоди №2 від 26.02.2019, до договору №19-502 на постачання природного газу від 11.02.2019, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації та ТОВ "Укртранссервіс-Груп";

- з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 05.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.12.2019.

Ухвалою від 24.12.2019 господарським судом зупинено провадження у справі №912/3513/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 16.06.2020 року № 1841/0/15-20 звільнено суддю Господарського суду Кіровоградської області ОСОБА_1, в провадженні якої перебувала дана справа, у зв`язку з поданням нею заяви про відставку.

Враховуючи викладене, за розпорядженням керівника апарату господарського суду №243 від 19.06.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/3513/19, за результатами якого справу призначено судді Вавренюк Л.С.

Ухвалою суду від 02.07.2020 поновлено провадження у справі; прийнято справу до провадження судді Вавренюк Л.С; зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

31.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням суд залишити позов прокурора без задоволення.

26.08.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 23.09.2020; запропоновано учасникам справи у строк до дня підготовчого засідання надати суду власні письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 № 912/2385/18 з доказами направлення таких пояснень всім учасникам справи, а також надати суду письмово викладену позицію сторони щодо подальшого руху справи.

22.09.2020 на електронну пошту господарського суду надійшло від відповідача клопотання про направлення позовної заяви за підсудністю.

23.09.2020 ухвалою суду клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю залишено без задоволення.

23.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про те, що прокурор не має права самостійно здійснювати заходи державного фінансового контролю, встановлювати порушення у сфері публічних закупівель, пред`являти вимоги про їх усунення. У прокурора не виникло право на звернення до суду із даним позовом, тому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача. Прокурор не довів, що до компетенції відділу освіти райдержадміністрації віднесено повноваження щодо здійснення заходів державного контролю у сфері публічних закупівель, встановлення порушень та звернення до суду щодо їх усунення, а також не дотримався розумного строку щодо повідомлення позивача про порушення (а.с. 123, 124-126).

Протокольною ухвалою від 23.09.2020 господарський суд постановив, надати можливість прокурору подати письмові доводи по суті поданого відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.10.2020.

15.10.2020 на адресу суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, в якому прокурор просить зазначене клопотання відповідача відхилити, а позовні вимоги прокуратури задовольнити, з огляду на наступне.

Прокурор зазначає, що у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. 05.08.2019 та 11.11.2020 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою направлено до відділу освіти повідомлення про виявлення правопорушень законодавства під час проведення закупівлі природного газу у 2019 році. Позовна заява прокурора направлена до господарського суду 25.11.2019, тобто майже через місяць після направлення першого повідомлення, що дає підстави вважати, що у відділу освіти був час впродовж розумного строку для вжиття будь - яких заходів щодо реагування на вказане повідомлення. Отже, звернення прокурора до суду із позовом є обґрунтованим, а бездіяльність компетентного органу доведеною.

Згідно приписів п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України в підготовчому засіданні суд, серед іншого, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Розглянувши клопотання відповідача від 23.09.2020 про залишення позовної заяви без розгляду господарський суд зазначає наступне.

Ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України та статтею 1 передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначено наступне.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд встановив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд не виявив і позовну заяву прокурора з цих підстав без руху не залишив.

Прокурором на виконання ч. ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України і ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначено позивачем Відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації(далі - відділ освіти). Однак, вказаним органом заходів щодо усунення виявлених порушень (які в подальшому стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом), вжито не було.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів 11.11.2019 Знам`янською місцевою прокуратурою направлено до відділу освіти повідомлення в порядку п. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 78). Вказаним повідомленням компетентний орган в особі відділу освіти поінформовано про виявлення порушень чинного законодавства під час проведення закупівлі у 2019 році природного газу, зокрема, у частині укладання додаткових угод до договору. Крім того, відділу освіти було повідомлено про порушення листом №52-513вих-19 від 05.08.2019 .

Позовна заява до Господарською суду Кіровоградської області надійшла 02.12.2019, тобто майже через місяць після направлення першої о повідомлення, що дає підстави аргументовано вважати, що у відділу освіти було достатньо часу протягом впродовж розумного строку для вжиття будь-яких заходів щодо реагування па вищевказане повідомлення. Однак, до моменту подачі заяви, так і після відкриття провадження у справі, жодних дій щодо усунення виявлених порушень або хоча б висловлення позиції щодо спору від відділу освіти ані на адресу прокуратури ані на адресу суду не надходило.

Таким чином, прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА, яким не вжито заходів до оспорювання додаткових угод у судовому порядку (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); та зазначив, що порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне і а ефективне використання бюджетних коштів, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Частина ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Разом з тим, доказів оскарження Відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації підстав для представництва її інтересів Знам`янською місцевою прокуратурою суду не подано.

Таким чином, вказане підтверджує факт бездіяльності уповноваженого органу (Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації) та доведення підстав представництва прокурора інтересів держави у даній справі.

Господарський суд також зазначає, що ухвалою суду від 05.12.2019 вже встановлено, що належним позивачем у справі є Відділ освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, разом з тим, вказаним органом жодних заходів до усунення виявлених порушень не вжито.

Отже, враховуючи вищевикладене, звернення прокурора до суду із позовом слід вважати обґрунтованим, а бездіяльність компетентного органу доведеною.

Господарський суд також враховує, що згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до сулу прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання них вимог маг наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель та дії Державної аудиторської служби у разі виявлення за результатами моніторингу порушень вимог Закону чітко та вичерпно регламентовано ст. 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Пунктами 6, 8, 11 ст. 7-1 Закону визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторинг) закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причіпні неможливості усунення виявлених порушень. Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вилив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43. Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державною фінансового контролю, відповідно до покладених па неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державною фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю" у Державної аудиторської служби України і право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави копни, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.11.2018 у справі № 820/8558/15, від 03.10.2018 № 804/8443/16 аналізуючи вказані норми права дійшла висновку, що орган державною фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги передбачено ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю" і можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку не незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушені, законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Аналогічного висновку про відсутність повноважень у вказаного органу дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 912/898/18 (постанова від 21.03.2019). Так, суд переглядаючи справу дійшов висновку, що у даній категорії спорів Держаудитслужба набуває статусу позивача в наслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, проте оскільки сторонами не доведено а судами не встановлено, що вказаний орган здійснюючи фінансовий контроль виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, у нього не виникло право на звернення у суд із даним позовом, і ому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

У даному ж випадку, за доводами прокурора, моніторинг публічної закупівлі Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області не здійснювався та відповідно дані порушення не виявлялись, а також зазначається, що "питання щодо обґрунтування, дослідження або підтвердження наявності коливання цін на ринку не належить до компетенції та не може бути об`єктом дослідження органу державного фінансового контролю, а тому правові підстави для пред`явлення даного позову в інтересах Державної аудиторської служби відсутні (лист Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області №04-11-31-173917-2019 від 20.09.2019, а.с. 147-148).

Враховуючи вже існуючу практику Верховного Суду відносно здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви Заступника керівника Знам`янської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації, без розгляду. Відповідно, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" від 21.09.2020 про залишення позову без розгляду, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 169-170, 177, 226, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх. №3105/2020 від 23.09.2020) залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення.

Копії ухвали направити:

Заступнику керівника Знам`янської місцевої прокуратури на електронну пошту: znamyanka@kir.gov.ua;

Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації на електронну пошту: inbox5@nmrda.kr-admin.gov.ua;

Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" за адресою: 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Сім`ї Сосніних, 3.

Дата складення повної ухвали 22.10.2020.

Суддя Л.С. Вавренюк