СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р.                                                                           Справа № 905/829/20  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя             Бородіна Л.І., суддя  Лакіза В.В.,

без повідомлення учасників справи,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (вх.№2038Х/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею               Аксьоновою К.І., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 20.07.2020, у справі №905/829/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон",                           м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля",                           м. Добропілля, м. Білицьке, Донецька обл.,

про стягнення заборгованості за договором поставки №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 у розмірі 5 880, 00грн, 268, 26грн пені, 112, 09грн 3% річних, 90, 80грн інфляційних, усього 6 351, 15грн

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості у розмірі             5 880, 00грн, 268, 26грн пені, 112, 09грн 3% річних, 90, 80грн інфляційних, всього                 6 351, 15грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.07.2020 позовні вимоги  задоволені частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" заборгованість за договором поставки №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 у розмірі 5 880, 00грн, пеню у сумі 268, 26грн, 3% річних у сумі 112, 09грн, інфляційні у сумі 48, 10грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 087, 87грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 986, 55грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач не здійснив повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем продукцію за видатковими накладними №12 від 04.02.2019, №103 від 28.05.2019, №260 від 27.11.2019 у визначений пунктом 5.4 договору строк – протягом 5 (п`яти) робочих днів з 90 (дев`яностого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції, тобто, за видатковою накладною №12 від 04.02.2019 до 15.05.2019 включно, за видатковою накладною №103 від 28.05.2019 до 04.09.2019 включно та за видатковою накладною №260 від 27.11.2019 до 05.03.2020 включно. Внаслідок наведеного, у відповідача виникла заборгованість за договором №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 у розмірі                 5 880, 00грн, наявність якої відповідачем не заперечується.

Суд також здійснивши перевірку розрахунків позивача 3% річних, пені та інфляційних, дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення пені та 3% річних; в частині стягнення інфляційних, судом ці вимоги були задоволені частково.

Місцевим господарським судом також встановлено, що матеріали справи свідчать про надання адвокатом послуг за договором про надання правової допомоги та фактичну сплату цих послуг позивачем.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 1 986, 55грн пропорційно розміру задоволенню позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; відшкодування витрат по сплаті судового збору просить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в силу законодавчих норм відповідач міг подати відзив на позовну заяву до 06.08.2020 включно, але не зважаючи на це, суд ухвалив рішення 17.07.2020, в якому зазначив, що відповідач правом на подання відзиву не скористався, що апелянт вважає порушенням судом норм процесуального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" на рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2020 у справі №905/829/20; постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено позивачу строк до 21.09.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами  його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 21.09.2020 для подання заяв і клопотань.

Згідно матеріалів справи, ухвала суду про відкриття апеляційного провадження  отримана сторонами 08.09.2020 про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.156-157).

У встановлений судом строк від учасників справи клопотань і заяв не надійшло.

У встановлений судом строк від позивача відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2020, у зв`язку з відпусткою судді Плахова О.В. і лікарняним судді Пуль О.А., для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В силу частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт не спростовує і не заперечує проти жодної обставини по суті спору, не спростовує ані наявність у нього заборгованості перед позивачем за договором поставки №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019, ані її розмір - 5 880, 00грн, апелянт не заперечує проти вірності здійснених судом першої інстанції розрахунків пені, 3% річних та інфляційних, а також не заперечує проти розподілу судом судових витрат.

Доводами апеляційної скарги є виключно допущення, на думку апелянта, порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині встановлення строку подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" на рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2020 у справі №905/829/20 переглядається апеляційним господарським судом в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

За результатом розгляду матеріалів справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 22.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Міркон” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Добропіллявугілля” (покупець) був укладений договір №7626-ДУ-УМТС-Т, відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, передбачених договором, постачальник зобов`язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору.

В межах договору №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 між сторонами було підписано специфікації:

- від 29.01.2019, якою погоджено поставку продукції – картридж вугільний СТО-10 у кількості 30шт., вартість за специфікацією складає 1 500, 00грн, сума ПДВ 20% - 300, 00грн, всього 1 800, 00грн, строк поставки – до 15.02.2019;

- від 16.05.2019, якою погоджено поставку продукції – картридж вугільний СТО-10 у кількості 30шт., картридж РР-5 (картридж CR-10-05) у кількості 45шт., вартість продукції за специфікацією складає 2 400, 00грн, сума ПДВ 20% - 480, 00грн, всього  2 880, 00грн, строк поставки – до 31.05.2019;

- від 13.11.2019, якою погоджено поставку продукції – картридж вугільний СТО-10 у кількості 20шт., вартість за специфікацією складає 1 000, 00грн, сума ПДВ 20% - 200, 00грн, всього 1 200, 00грн, строк поставки – до 29.11.2019.

Відповідно до пункту 5 специфікацій від 29.01.2019, 16.05.2019, 13.11.2019 розрахунки за продукцію, яка поставляється по специфікації, здійснюються в порядку та строки, передбачені договором.

На виконання умов договору №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 та специфікацій від 29.01.2019, 16.05.2019, 13.11.2019 позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними №12 від 04.02.2019 на суму 1 800, 00грн з ПДВ, №103 від 28.05.2019 на суму 2 880, 00грн з ПДВ та №260 від 27.11.2019 на суму 1 200, 00грн з ПДВ, всього на загальну суму 5 880, 00грн.

Датами поставки продукції є 06.02.2019, 30.05.2019 та 29.11.2019, про що вказано представниками покупця на видаткових накладних №12 від 04.02.2019, №103 від 28.05.2019, №260 від 27.11.2019.

Продукція була прийнята відповідачем 06.02.2019, 30.05.2019 та 29.11.2019, про що зазначено на видаткових накладних №12 від 04.02.2019, №103 від 28.05.2019, №260 від 27.11.2019.

Зауваження та заперечення стосовно кількості та якості з боку відповідача відсутні, що підтверджується підписами представників відповідача на видаткових накладних №12 від 04.02.2019, №103 від 28.05.2019, №260 від 27.11.2019.

Так, продукція отримана представниками відповідача: в.о. зав. складом Литвинюк І.В. на підставі наряду на отримання товарно-матеріальних цінностей №98 від 04.02.2019, зав. складом Міх Л.В. на підставі нарядів на отримання товарно-матеріальних цінностей №347 від 27.05.2019 та №705 від 27.11.2019.

Вказані видаткові накладні підтверджують належне виконання позивачем умов договору №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 та специфікацій від 29.01.2019, 16.05.2019, 13.11.2019 в частині поставки продукції та прийняття її відповідачем.

За наслідком поставки продукції постачальником виставлено покупцю рахунки на оплату №28 від 04.02.2019 на суму 1 800, 00грн, №149 від 28.05.2019 на суму                 2 880, 00грн, №362 від 27.11.2019 на суму 1 200, 00грн, всього на загальну суму                 5 880, 00грн з ПДВ.  

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією за вих.№082 від 17.03.2020 з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію, однак, відповіді на вказану претензію відповідач не надав, вартість поставленої продукції не оплатив.

Порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію у встановлений договором №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019 строк стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 5 880, 00грн, 268,26грн пені,  112,09грн 3% річних, 90, 80грн інфляційних.

Також, як встановлено судом першої інстанції, першими днями порушення строків оплати, з яких можливо нарахування штрафних санкцій, є 16.05.2019, 05.09.2019 та 06.03.2020 відповідно.

Перевіривши розрахунок пені, нарахованої за прострочення зобов`язання з оплати за поставлену продукцію за видатковими накладними №12 від 04.02.2019 та №103 від 28.05.2019, судом першої інстанції встановлено, що розмір пені становить 90, 00грн та 144, 00грн відповідно, виходячи з розміру не більше 5% від суми заборгованості 1 800, 00 та 2 880, 00грн відповідно.

Щодо нарахувань пені за прострочення зобов`язання з оплати за поставлену продукцію за видатковою накладною №260 від 27.11.2019 за період з 06.03.2020 по 27.04.2020, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, на суму заборгованості 1200,00грн, судом встановлено, що пеня складає більшу суму, ніж заявлена позивачем за вказаний період у розмірі 34, 26грн. Отже з урахуванням частини                    2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги про стягнення пені за вказаний період підлягають задоволенню у сумі                      34, 26грн.

Таким чином, позов в частині стягнення пені у сумі 268, 26грн підлягає задоволенню.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі частини                     2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 90, 80грн за заявлені позивачем періоди та 3% річних у сумі 112, 09грн, з яких 51, 34грн за період прострочення з 16.05.2019 по 27.04.2020, 55, 63грн з 05.09.2019 по 27.04.2020 та                5, 13грн з 06.03.2020 по 27.04.2020, суд першої інстанції виходить з такого.

Здійснивши перерахунок 3% річних за заявлені позивачем періоди, суд встановив, що 3% річних складають більшу суму, ніж заявлено позивачем, внаслідок неправильного визначення позивачем кількості днів прострочення у бік зменшення, чим зумовлено заявлення до стягнення 3% річних у меншому розмірі, що є диспозитивним правом позивача.

Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 112, 09грн з урахуванням частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, підлягають задоволенню у розмірі 112, 09грн.

За результатом проведеної перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що методологія нарахування є неправильною, оскільки позивачем були враховані індекси інфляції за неповні місяці існування заборгованості, а саме за травень 2019 (заборгованість за накладною №12 від 04.02.2019), вересень 2019 (заборгованість за накладною №103 від 28.05.2019), березень 2020 (заборгованість за накладною №260 від 27.11.2019).

Здійснивши розрахунок інфляційних за цілі місяці існування заборгованості за період червень 2019 – березень 2020 на заборгованість 1 800, 00грн та жовтень 2019 – березень 2020 на заборгованість 2 880, 00грн, суд встановив, що інфляційні складають 10, 61грн та 37, 49грн відповідно. Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення інфляційних у сумі 48, 10грн, в решті вимог щодо стягнення інфляційних позов є таким, що задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Міркон" 5 880, 00грн заборгованості за договором поставки №7626-ДУ-УМТС-Т від 22.01.2019, 268, 26грн пені, 112, 09грн 3% річних, 48, 10грн інфляційних, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 087, 87грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 986, 55грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.05.2020 було відкрито провадження у справі №905/829/20; судове засідання призначене на 10.06.2020 о 12:40год; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі; копію відзиву та доданих до нього документів постановлено одночасно надіслати (надати) позивачу; докази направлення (вручення) відзиву і доданих до нього документів надати суду одночасно з відзивом.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 25.05.2020 (а.с.94).

Тобто, з урахуванням встановленого судом строку для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач мав подати суду відзив у строк до 09.06.2020 включно.

Однак, відповідач своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався і відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.

Відповідач у судове засідання 10.06.2020 не з`явився.

Разом з тим, 10.06.2020 засобами електронного зв`язку представник відповідача за довіреністю - адвокат Скиба О.С. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.96-102); зазначає, що станом на 10.06.2020 відповідач не отримав ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.05.2020, що, однак, не відповідає матеріалам справи і доводам самого відповідача, який на цю ухвалу посилається у клопотанні.  

Посилаючись на запровадження карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), просив встановити строк для подачі відзиву протягом 15 днів з дня завершення карантину.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2020 оголошено пререву у судовому засіданні до 02.07.2020 об 11:30год.

Дана ухвала вручена відповідачу 17.06.2020 (а.с.105).

30.06.2020 до місцевого господарського суду засобами електронного зв`язку від представника відповідача за довіреністю - адвоката Скиби О.С. знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та надання строку для подачі відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня закінчення карантину.

Як вказує представник відповідача, обставини введення карантину і оголошення на підприємстві відповідача простою наказом №19 від 28.03.2020 унеможливлюють адвокату подати відзив на позовну заяву.

До клопотання представник відповідача додав копію наказу №19 від 28.03.2020 "Про введення простою в ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та копію наказу №37 від 29.05.2020 "Про внесення змін в наказ №19 від 28.03.2020 "Про введення простою в ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

Як вбачається з наказу №19 від 28.03.2020 "Про введення простою в ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", у зв`язку із кризовою ситуацією в тепловій генерації, що призвела до зниження обсягу реалізації вугільної продукції, що в свою чергу має наслідком відсутності організаційних і технічних умов, необхідних для виконання роботи, оголошено простій в ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" з 01.04.2020.

Також наказано працівникам, які знаходяться у простої, дозволити не бути присутніми в період простою за місцем роботи протягом усього робочого дня (зміни).

Простій оголошується до усунення обставин, які призвели до його введення.

Тобто, судова колегія зазначає, що, по-перше, дані накази не передбачають повної зупинки роботи підприємства, у тому числі і правового відділу.

І по-друге, із наказу не вбачається, що він розповсюджується на представника відповідача у даній справі - адвоката Скибу О.С.

При цьому, належних і допустимих доказів, що простій на підприємстві із графіком роботи змінами унеможливливив представнику відповідача - адвокату скласти і подати відзив у встановлений судом строк або до ухвалення рішення, не надано: так, клопотання підписано представником відповідача - адвокатом О.С. Скибою, на якого, згідно наданого наказу, обставини простою підприємства не розповсюджуються; адвокат не надав суду доказів, що він здійснюючи адвокатську діяльність і представляючи інтереси відповідача за довіреністю, позбавлений права і можливості скласти відзив і подати його суду першої інстанції у тому числі засобами електронного зв`язку; відповідач не надав суду доказів і не навів жодних доводів, що у адвоката наявні або докази оплати заборгованості перед позивачем, або інші докази щодо суті спору, але саме внаслідок простою товариства він не може їх отримати і подати суду у встановлений судом строк або до ухвалення рішення.

У судове засідання Господарського суду Донецької області 02.07.2020 представник відповідача знову не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.07.2020 знову оголошено перерву у судовому засіданні до 17.07.2020 о 12:00год.

Як зазначено місцевим господарським судом в ухвалі від 02.07.2020, постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Можливість забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, пов`язаних із участю в судовому засіданні, та наданні певних роз`яснень, була дещо обмеженою в контексті заходів, запроваджених державою з метою попередження розповсюдження коронавірусу COVID-19 (обмеження щодо роботи громадського транспорту тощо); прийняття Кабінетом Міністрів України постанови "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" №392 від 20.05.2020 та постанови "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392" №435 від 03.06.2020 послаблено протиепідемічні заходи і, в тому числі, відновлена робота метрополітенів, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), що свідчить про значне збільшення можливості сторін реалізувати свої процесуальні права у розумні строки; скасована частина обмежувальних заходів і впроваджено низку пом`якшень, зокрема, дозволено проведення певних заходів за умови дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних норм, діяльність адвокатів, нотаріусів тощо.

Крім того, судом зазначено, що чинним процесуальним законодавством надається, а судами технічно забезпечується можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції: як і в приміщенні певного суду, так і поза його межами.

А суди України незважаючи на введення карантину продовжують працювати, хоча і в особливому режимі.

Судом також зазначено, що  відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" №540-IX від 30.03.2020 розділ Х  Господарського процесуального кодексу України  "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину". Таким чином, зазначеною нормою процесуальні строки на подання відзиву продовжені на час дії карантину. Водночас встановлені статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вказаною нормою продовжені не були, отже, мають бути витримані судами.

Враховуючи наявність встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи (спливає 17.07.2020), суд з метою забезпечення принципу змагальності для реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи  дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні, однак саме в межах визначеного статтею 248 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду справи.

Ухвала була вручена відповідачу 09.07.2020 (а.с.121).

У судове засідання 17.07.2020 відповідач не з`явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, критерій розумності процесуального строку полягає у тому, що строк має бути об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини дає підстави дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу.

А у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. При цьому, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учасником якої є Україна, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух.

За приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

А у частині 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з положеннями частини 8 статті 165 цього Кодексу, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Частиною 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (як можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судова колегія вважає, що встановлення Господарським судом Донецької області в ухвалі від 18.05.2020 про відкриття провадження у справі 15-денного строку з дня вручення ухвали для подання відповідчаем відзиву на позовну заяву є розумним і достатнім; таким, що відповідає вимогам статей 114, 120, 165 Господарського процесуального кодексу України, тим паче для категорії такого нескладного спору.

Поряд з цим, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є його правом, а не обов`язком; і не подання відзиву до суду відповідачем, який до того ж, отримав ухвалу про відкриття провадження у справі і обізнаний щодо строку подання відзиву, не продовжує процесуальних строків розгляду справи, і не унеможливлює розгляд спору по суті.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву ані у встановлений судом строк, ані до ухвалення рішення; у поданих суду клопотаннях відповідач посилався на введений карантин і оголошення простою на підприємстві відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданого відповідачем наказу, оголошений на підприємстві відповідача простій не свідчить про повну зупинку його діяльності, у тому числі і правового відділу.

Тим паче, що із клопотаннями звертався представник відповідача - адвокат за довіреністю, на якого, відповідно до наказу, простій не розповсюжується.

До клопотань адвокатом не додано жодного належного і допустимого доказу, які непереборні і об`єктивні обставини перешкодили йому подати відзив на позовну заяву; не надано доказів і не наведено обгрунтувань, що у відповідача є докази погашення заборгованості, її відсутності, тощо, однак, внаслідок простою на підприємстві відповідача адвокат не має можливості отримати і надати ці докази суду.

З огляду на викладене, судова колегія вважає безпідставними і необгрунтованими доводи відповідача щодо неможливості подати відзив на позовну заяву внаслідок оголошення на підприємстві простою (роботи змінами).

Крім цього, судова колегія зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

Слід відзначити, що суди, незважаючи на введення карантину, продовжують працювати, хоча і в особливому режимі; саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.  

А сторони, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, не позбавлені права і можливості належним чином їх реалізувати з дотриманням положень Господарського процесуального кодексу України.

Так, по-перше, відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.

Тобто, сторони можуть самостійно обирати зручне для себе територіальне розташування суду для проведення судового засідання в режимі відеоконференції або й поза його межами.

По-друге, частиною 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі.

Підсистема “Електронний суд” забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

За допомогою сервісу "Електронний суд" учасники судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) в електронному форматі.

Отже чинним процесуальним законодавством надається, а судами технічно забезпечується можливість реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач скористався своїм правом подання документів до суду в електронному вигляді, тобто, мав технічну можливість реалізувати своє процесуальне право подання до суду відповідних процесуальних документів засобами електронного зв`язку.

Однак, правом подання відзиву засобами електронного зв`язку відповідач не скористався, надавши перевагу складанню і надсиланню до суду клопотань про встановлення іншого строку подання відзиву - протягом 15 днів після закінчення карантину.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які обставини внаслідок запровадження карантину унеможливили скласти і подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений судом строк або до ухвалення рішення.

У жодному із клопотань відповідачем не висловлено хоч якусь правову позицію, пояснення щодо спірних правовідносин, суті спору; відповідач не зазначив про наявність у нього документів на підтвердження заборгованості і неможливості їх отримання внаслідок запровадження карантину тощо.

При цьому, слід зазначати, що карантин і досі продовжений.

У той час, як одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є розумність строків розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади; характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Колегія суддів апеляційного господарського суду розцінює дії відповідача як такі, що спрямовані виключно на затягування розгляду справи, оскільки окрім звернення до суду із клопотаннями про подання відзиву у 15-денний строк після закінчення карантину, відповідач жодних інших дій з реалізації свої процесуальних прав не вчиняв, хоча в силу наведених вище процесуальних норм мав таку можливість.

Тим паче, що як вбачається із ухвали місцевого господарського суду від 02.07.2020 про відкладення розгляду справи, судом було роз`яснено сторонам і про можливість забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України з урахування обмежень, запроваджених карантином, і про їх послаблення з 20.05.2020,  зокрема, була відновлена робота метрополітенів, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), дозволено проведення певних заходів за умови дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних норм, діяльність адвокатів, нотаріусів тощо.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що поведінка відповідача щодо      неподання відзиву зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою, спрямованою на затягування процесу.

Про що також свідчить і те, що в апеляційній скарзі відповідачем не зазначається про будь-які заперечення матеріально-правового характеру по суті заявлених позивачем вимог, не надаються заперечення проти поданих позивачем доказів, не надаються будь-які власні докази на підтвердження позиції відповідача, за якими суд апеляційної інстанції може ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а йдеться мова виключно про те, що відповідач не подав суду відзиву на позовну заяву. При цьому, апелянтом заявлені вимоги щодо повного скасування судового рішення від 17.07.2020 у справі №905/829/20.

Таким чином, наведені ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення;  рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2020 у справі №905/829/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"   залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 17.07.2020 у справі №905/829/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя                                                                    Л.М. Здоровко

Суддя                                                                                           Л.І. Бородіна  

       Суддя                                                                                           В.В. Лакіза