ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Справа№ 925/54/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 21.10.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2020 про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубець І.В.

у справі №925/54/18 (суддя Янюк О.С.),

за позовом Національного банку України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива",

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст скарги на дії державного виконавця.

03.07.2020 засобами поштового зв`язку до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» (далі - скаржник, ТОВ «ІК «Агросоюз-РП») із скаргою №47 від 02.07.2020 (вх. №145/20 від 06.07.2020), в якій, зокрема, просить:

- зупинити вчинення виконавчих дій у ВП №61425561 до вирішення скарги по суті в т.ч. зупинити продаж майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, яке підлягає примусовому відчуженню, в тому числі, передачу на реалізацію, продаж майна на електронних торгах та проводити примусове відчуження цього майна у будь-який інший спосіб на підставі виконавчих документів, виданих судом: судового наказу №925/54/18 виданого 18.02.2020, головним державним виконавцем ВДВС Рубель І.В. (далі - державний виконавець) в межах виконавчого провадження №61425561;

- визнати дії державного виконавця, які виразилися у незаконному проведенні оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості у розмірі 6 636 378 грн без ПДВ, що знаходиться за адресою Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, яке підлягає примусовому відчуженню на підставі виконавчих документів, виданих судом: наказу №925/54/18 виданого 18.02.2020 в межах виконавчого провадження №61425561 неправомірними і усунути порушення, вчинені державним виконавцем шляхом зобов`язання проведення нової оцінки з визначення ринкової вартості нерухомого майна, що знаходиться адресою Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, яке підлягає примусовому відчуженню на підставі виконавчих документів, виданих господарським судом Волинської області: судового наказу №925/54/18 виданого 18.02.2020 в межах виконавчого провадження №61425561.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2020 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" №47 від 02.07.2020 (вх. №145/20 від 06.07.2020) на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. у межах виконавчого провадження №61425561 відмовлено.

Ухвала суду мотивована недоведеністю та необґрунтованістю обставин на які він посилається, як на підставу задоволення скарги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, 19.08.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2020 у справі №925/54/18 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.

Скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права з невірною юридичною оцінкою обставин справи.

На думку скаржника, судом порушено положення ст.ст. 18, 20, 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем незаконно було проведено оцінку нерухомого майна визначено занижену вартість відповідного майна.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2020 у справі №925/54/18 залишено без руху.

Після усуненя недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.07.2020 у справі №925/54/18. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 21.10.2020 о 14:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 16.10.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 16.10.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Національний банк України у відзиві просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу без змін, як таку що прийнята без порушення вимог процесуального законодавства.

Державний виконавець у відзиві наголосив, що оскаржена ухвала прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства, є правильною та обґрунтованою.

ПАТ "Комерційний Банк "Фінансова ініціатива" не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 21.10.2020 з`явилися представники позивача та державного виконавця.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання від 22.10.2020 не з`явилися. Про час та місце судового засідання повідомлені завчасно та належним чином у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, що вбачається із залучених до матеріалів справи поштових повідомлень.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, ураховуючи те, що від учасників справи не надходило будь-яких заяв чи клопотань, зокрема щодо відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши думку представників учасників справи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

03.07.2020 ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» звернулось із скаргою №47 від 02.07.2020 (вх. №145/20 від 06.07.2020), в якій, зокрема, просить:

- зупинити вчинення виконавчих дій у ВП №61425561 до вирішення скарги по суті в т.ч. зупинити продаж майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, яке підлягає примусовому відчуженню, в тому числі, передачу на реалізацію, продаж майна на електронних торгах та проводити примусове відчуження цього майна у будь-який інший спосіб на підставі виконавчих документів, виданих судом: судового наказу №925/54/18 виданого 18.02.2020, головним державним виконавцем ВДВС Рубель І.В. (далі - державний виконавець) в межах виконавчого провадження №61425561;

- визнати дії державного виконавця, які виразилися у незаконному проведенні оцінки нерухомого майна і визначенні його заниженої вартості у розмірі 6 636 378грн без ПДВ, що знаходиться за адресою Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, яке підлягає примусовому відчуженню на підставі виконавчих документів, виданих судом: наказу №925/54/18 виданого 18.02.2020 в межах виконавчого провадження №61425561 неправомірними і усунути порушення, вчинені державним виконавцем шляхом зобов`язання проведення нової оцінки з визначення ринкової вартості нерухомого майна, що знаходиться адресою Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1, яке підлягає примусовому відчуженню на підставі виконавчих документів, виданих господарським судом Волинської області: судового наказу №925/54/18 виданого 18.02.2020 в межах виконавчого провадження №61425561.

В обґрунтування скаржник зазначив, що державним виконавцем порушено вимог ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» в частині вчасного повідомлення ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» про визначення вартості відповідного майна.

Крім того, заявник вказав, що в порушення вимог ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» продаж майна відповідно до оцінки майна буде здійснюватись за вартістю 6 636 378 грн без ПДВ, і така вартість не відповідає цінам на предмет іпотеки, оскільки в процесі розгляду справ №925/54/18 було встановлено, що ринкова вартість відповідного майна становить 191 838 994,00 грн, що підтверджується висновком про вартість об`єкта оцінки станом на 02.06.2014, наданим ТОВ «Бізнес-центр «Експертиза». Стверджує, що зі змісту копії висновку про вартість майна скаржника вбачається, що ТОВ «Оціночна фірма «Де візу» провела оцінку майна відповідно до постанови ВП №614255612, від 06.05.2020, проте, примусове виконання наказу №925/54/18 від 18.02.2020 здійснюється у ВП №61425561.

Посилаючись на зазначені обставини, скаржник вважає, що державний виконавець порушив вимоги закону, прийнявши звіт про оцінку майна у ВП №614255612. За таких обставин, просив суд скаргу задовольнити.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

У свою чергу, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.

Так, права та обов`язки виконавців визначені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ч. 1 та п. 1 ч. 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у ст. 339 ГПК України).

Досліджуючи аргументи ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» у заявленій ним скарзі, судом встановлено наступне.

Рішенням суду від 17.12.2018 у справі №925/54/18 позовні вимоги НБУ до ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» задоволено: у рахунок погашення заборгованості ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» перед НБУ за кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 2 135 863 013,70 грн, з яких 2 000 000 000,00грн - заборгованість за кредитом та 135 863 013,70 грн - проценти за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2014, укладеного між НБУ та ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» на нерухоме майно: нежитлові будівлі - пташники за літерами: Б -1725,1кв.м, В - 1725,1кв.м, Г - 1254,7кв.м, Д - 1254,7кв.м, Ж - 1463,5кв.м, З - 1429,5кв.м, К - 1443,5кв.м, Л - 1446,5кв.м, М - 827,3кв.м, Н - 866,5кв.м, О - 862,8кв.м, П - 1479,2кв.м, загальною площею 15 778,4кв.м., які розташовані за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с.Телешівка, вул. Малинова, 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 383673432237, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» на користь НБУ 1 762,00грн витрат по сплаті судового збору.

18.02.2020 після набрання рішенням законної сили судом було видано відповідний наказ в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі якого 02.03.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №61425561.

Аргументи ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» про те, що державним виконавцем незаконно було проведено оцінку нерухомого майна правомірно не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ні учасниками справи, ні державним виконавцем не було надано суду доказів погодження сторонами вартості відповідного майна.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи скаржника, оскільки судом не встановлено, що сторонами виконавчого провадження було узгоджено вартість спірного майна боржника та, відповідно, повідомлено державного виконавця про таке узгодження у встановлений законом порядок. Доказів протилежного скаржник не подав.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

На виконання зазначеної вимоги, 06.05.2020 державним виконавцем винесено постанову у межах виконавчого провадження №61425561 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна фірма «Де візу» (далі - ТОВ «ОФ «Де візу»), в особі керівника Кобилинської Світлани Францівни, який має сертифікат, виданий 18.09.2018 Фондом державного майна України за №745/18 (т. 3(с) а.с. 6-8).

Доказів оскарження відповідної постанови у порядку визначеному 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скаржником надано не було.

Твердження скаржника про те, що під час розгляду справи №925/54/18 встановлено, що ринкова вартість майна становить 191 838 994,00 грн, не знайшли свого підтвердження. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків у рішенні суду від 17.12.2018 у справі №925/54/18 стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Між тим, колегія суддів зазначає, що встановлена в договорі іпотеки (п. 5.2) заставна вартість такого майна не є згодою, про яку йдеться у частинах 1 та 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження".

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів скаржника про те, що державним виконавцем було незаконно проведено оцінку майна, позаяк судом встановлено, що у даному випадку, державним виконавцем було дотримано вимоги ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Серед іншого, ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» у своїй скарзі вказує на те, що державним виконавцем визначено занижену вартість відповідного майна.

Ці твердження колегія суддів відхиляє та погоджується з висновком суду першої інстанції про їх недоведеність та необґрунтованість, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Колегія суддів у даній справі вважає за необхідне зауважити, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Таким чином, ТОВ «ІК «Агросоюз-РП», у разі незгоди з проведеною оцінкою, не був позбавлений можливості замовити рецензування звіту проведеного в межах виконавчого провадження. При цьому, господарським судом установлено, що скаржником під час розгляду справи не надано відповідних рецензій на звіт про оцінку майна, як й не надано належних доказів, які б підтверджували невідповідність ціни майна визначеній у звіті.

Поміж тим, судом цілком обґрунтовано зазначено, що у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому державний виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

З огляду на зазначені законодавчі положення та встановлені обставини аргументи скаржника про заниження вартості майна державним виконавцем є безпідставними.

При цьому, суд звертає увагу, що визначена вартість майна є стартовою та не впливає на остаточну запропоновану покупцями ціну.

Також судом правомірно відхилено доводи скаржника про те, що державним виконавцем порушено ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки оцінка майна була проведена 29.05.2020, а ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» отримав повідомлення про вказані дії лише 23.06.2020.

Зазначена обставина, яку вказує ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» як на підставу для задоволення скарги, до уваги не приймається, у зв`язку із її недоведеністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, частиною 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, встановлено що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

Проте, скаржником не надано суду доказів того, що державним виконавцем не дотримано вищевказаних норм в частині вчасного повідомлення ТОВ «ІК «Агросоюз-РП», а посилання на дату оцінки не свідчить про те, що державним виконавцем саме у цей же день отримано відповідний звіт.

Крім того, слушними є твердження державного виконавця, що звіт про оцінку майна він отримав 17.06.2020, та у той же день направив його скаржнику. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Щодо посилання скаржника на порушення вимог законодавства в частині прийняття звіту про оцінку майна у ВП №614255612, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 3 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, кожному виконавчому провадженню надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою виконавчого провадження.

Як зазначалось вище, у державного виконавця перебуває виконавче провадження №61425561 з примусового виконання наказу суду від 18.02.2020 №925/54/18.

У свою чергу, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає визначення вартості майна боржника та оцінка майна боржника в межах відповідного виконавчого провадження.

Судом встановлено, що державним виконавцем для оцінки відповідного майна призначено суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «ОФ «Де візу» саме у межах виконавчого провадження №61425561, що підтверджується постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 06.05.2020 ВП №61425561.

Із змісту надано висновку про вартість майна вбачається, що ТОВ «ОФ «ДЕ ВІЗУ», зокрема, відповідно до постанови ВП №614255612 від 06.05.2020 провело незалежну оцінку майна, а саме: Об`єкт оцінки - нежитлові будівлі пташників, загальною площею 15 778,4кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1; Власник оцінки майна - ТОВ «ІК «Агросоюз-РП». Водночас, у відповідному висновку детально зазначено назви об`єктів, які були оцінені та їх площу.

Отже, зважаючи на те, що у вказаному висновку наявні відповідні характеристики оцінюваного майна, які дають змогу його ідентифікувати, міститься інформація про власника майна, а також місце його розташування, суд вважає що відповідним суб`єктом оціночної діяльності допущено технічну описку у номері виконавчого провадження. Наявна описка жодним чином не впливає на визначення вартості майна, оскільки із змісту висновку можливо встановити належний об`єкт оцінки.

Враховуючи зазначене, посилання скаржника, що державним виконавцем було порушено вимоги законодавства в частині прийняття до уваги відповідного звіту правомірно визнано судом першої інстанції безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, суд зазначає, що ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

Разом з цим, скаржником під час розгляду справи не надано доказів оскарження звіту про оцінку майна.

В цій частині колегією суддів також взято до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, у якій Велика Палата у постановах від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Однак, скаржником не ставилась вимога про оскарження оцінки майна під час розгляду скарги на дії державного виконавця у даній справі, а вимоги скарги, серед іншого, базуються на власній оцінці ним звіту про оцінку майна, який, за його твердженням, є необґрунтованим та складеним із порушеннями чинного законодавства у зв`язку із чим сума оцінки майна є заниженою та не відповідає дійсності і як наслідок на неправомірному використанні виконавцем цього звіту під час здійснення виконавчих дій.

Інших підстав щодо неправомірності вчинення державним виконавцем дій в межах виконавчого провадження №61425561, а також доказів на їх обґрунтування скаржником суду не наведено та не подано.

Що ж до клопотання ТОВ «ІК «Агросоюз-РП» про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №61425561 до вирішення скарги по суті, суд першої інстанції дійшов висновку відмовити у його задоволенні. Так, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Відтак, оскільки у задоволенні відповідної скарги відмовлено, то правові підстави для задоволення цього клопотання відсутні.

Зважаючи на викладене, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення скарги на дії державного виконавця.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Водночас, зазначаючи про порушення судом норм процесуального та матеріального права, скаржник вдається до заперечення обставин, установлених судом першої інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої цим судом оцінки доказів у справі.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції.

Проаналізувавши текст оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про вмотивованість судового рішення, враховуючи, що доводи та аргументи сторін були почуті, судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується його рішення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Процесуальні права сторін при розгляді справи судом першої інстанції не порушено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженої ухвали у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Господарського суду Київської області від 20.07.2020 у справі №925/54/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 22.10.2020.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова