У Х В А Л А

22 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/3322/19

Провадження № 12-69гс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаКібенко О. Р.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/3322/19

за позовом Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях»

до відповідачів:

1) Головного управління Державної податкової служби в Одеській області,

2) Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області

про стягнення 5 797 084 грн

за касаційною скаргою Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11 березня 2020 року

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року,

У С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2019 року Державне підприємство водних шляхів «Устьдунайводшлях» (далі - ДП «Устьдунайводшлях») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), та Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області (далі - ГУ ДКС в Одеській області) про стягнення з останнього шкоди у сумі 5 797 084 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Позивач послався на те, що 24 вересня 2015 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 815/4998/15, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, якою за позовом Ізмаїльської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській областістягнуто з ДП «Устьдунайводшлях» податкову заборгованість у сумі 5 797 084 грн, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 20 липня 2010 року та від 08 жовтня 2014 року. На підставі цього судового рішення Ізмаїльською об?єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській областівиставлені інкасові доручення № 176-180 від 27 жовтня 2016 року, які виконані.

28 березня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову у справі № 815/701/17 про відмову у позові ДП «Устьдунайводшлях» про визнання незаконним цього списання на тій підставі, що списання цих коштів з рахунку позивача відбулось на підставі указаного судового рішення, яке є обов`язковим до виконання.

Натомість 26 липня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд скасував цю постанову місцевого адміністративного суду від 28 березня 2017 року у справі № 815/701/17 і визнав протиправними дії Ізмаїльської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо списання 5 797 084 грн з рахунків ДП «Устьдунайводшлях».

У зв?язку з визнанням неправомірними дій Ізмаїльської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про списання з рахунків ДП «Устьдунайводшлях» на підставі інкасових доручень № 176-180 від 27 червня 2016 року коштів у сумі 5 797 084 грн, позивач на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України звернувся з цим позовом, оскільки вважає, що його протиправно позбавлено грошових коштів і їх втрата сталася саме внаслідок неправомірних дій цього органу.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 11 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року, провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); роз`яснив, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду. Мотивував тим, що фактично позовні вимоги випливають з відносин публічно-правового характеру, а відтак цей спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

У касаційній скарзі ДП «Устьдунайводшлях»просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає помилковими висновки судів щодо належного вирішення цього спору у суді адміністративної юрисдикції, оскільки до повернення грошових коштів, стягнутих на підставі рішення суду, не можна застосовувати норми Податкового кодексу України. Заявлені до стягнення кошти не є надмірно або помилково сплачені позивачем, вони є незаявленими конкурсними вимогами податкового органу в процедурі банкрутства ДП «Устьдунайводшлях», протиправно стягнутими суб`єктом владних повноважень. Тобто предметом касаційного розгляду є питання щодо визначення адміністративної чи господарської юрисдикції цього спору.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2020 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки предметом касаційного розгляду є питання щодо визначення юрисдикції спору. При цьому колегія суддів послалася на відсутність висновку Великої Палати Верховного Суду щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зазначивши про те, що правовіпозиції у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04грудня 2018 року у справі № 910/23482/17 та від 03 березня 2020 року у справі № 922/506/19, на які послались суди, закриваючи провадження у цій справі, ухвалені не у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

З наведених норм права вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у частині шостій статті 302 ГПК України випадків справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду.

Посилаючись на оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил юрисдикції, заявник не обґрунтував порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах. Таким чином, не було дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 302 ГПК України.

Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи № 916/3322/19 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

У Х В А Л И Л А:

Справу № 916/3322/19 разом із касаційною скаргою Державного підприємства водних шляхів «Устьдунайводшлях» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11 березня 2020 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 червня 2020 року повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Р. Кібенко

Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков

Т. О. Анцупова В. С. Князєв

С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко

В. В. Британчук Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Г. Яновська