ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/13091/19

(суддя Віхрова В.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі №160/13091/19 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа - Кам`янська міська рада про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 23 грудня 2019 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просить стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 166286,67 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг, який у добровільному порядку ним не сплачено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що факт заборгованості відповідача підтверджено під час судового розгляду справі, при цьому доказів спростування її наявності не надано, у зв`язку із чим податковий борг у розмірі 166286,67 грн. підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивачем безпідставно нараховано відповідачу податковий борг. При цьому, відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції обмежив право відповідача на взяття участі у судовому розгляді справи та доступі до правосуддя.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що станом на поточну дату в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у загальному розмірі 166286,67 грн., який виник внаслідок:

донарахування податкових зобов`язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2016 р. №2450-1303 на суму 45 526,35 грн., яку зменшено за рахунок переплати на суму 1057,44 грн. та становить - 44 468,91 грн.;

донарахування податкових зобов`язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29.06.2017 р. №139266-13 на суму 48 257,10 грн.;

донарахування податкових зобов`язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2018 р. №92811 8-1314-0403 на суму 48 257,10 грн.

Також, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань по орендній платі з фізичних осіб, ОСОБА_1 відповідно до пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахована пеня у розмірі:

16742,02 грн. за заборгованість минулих років №43943 від 09.09.2014 р. (період з 07.02.2015 р. по 28.08.2018 р.);

8311,90 грн. на податкове повідомлення-рішення №2690-17 від 05.10.2015 р. (період з 04.03.2016 р. по 28.08.2018 р.);

249,64 грн. на податкове повідомлення-рішення №2450-1303 від 18.08.2016 р. (період з 16.01.2017 р. по 28.08.2018 р.).

Розрахунок податкового боргу:

45526,35 грн. (ППР від 25.05.2016 р. №2450-1303) - 1057,44 грн. (платіжне доручення №27559746 від 28.08.2018 р.) + 48 257,10 грн. (ППР від 29.06.2017 р. №139266-13) + 48 257,10 грн. (ППР від 27.04.2018 р. №928118 - 1314-0403) + 16 742,02 грн. (пеня у період з 07.02.2015 р. по 28.08.2018 р. згідно з документом №43943) + 8 311,90 грн. (пеня на ППР №2690-17 від 05.10.2015 р. у період з 04.03.2016 р. по 28.08.2018 р.) + 249,64 грн. (пеня та ППР №2450-1303 від 18.08.2016 р. у період з 16.01.2017 р. по 28.08.2018 р.) = 166 286,67 грн.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року у справі №804/3129/17, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 року у задоволенні адміністративного позову відповідача до Кам`янської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень №2690-17 від 26.06.2015 р., № 43945 від 20.05.2014 р., № 2450-1303 від 25.05.2016 р. та податкової вимоги № 383-23 від 16.02.2016 р., - відмовлено.

Постанова набрала законної сили 06.03.2018 року.

Докази оскарження інших податкових повідомлень-рішень відсутні.

Враховуючи зазначене, податковий борг є узгодженим згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, щодо інших судове оскарження не здійснювалось.

Стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 166286,67 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Приписами п.129.1.1 ст.129 ПК України передбачено нарахування пені за прострочення сплати податкових зобов`язань.

Статтею 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4).

Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу в автоматичному режимі сформовано та надіслано рекомендованим листом на адресу відповідача податкову вимогу від 16.02.2016 р, № 383-23, яка останнім отримана 01.03.2016 р., що підтверджується копією корінця податкової вимоги та копією повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.3).

Згідно із п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За наслідками судового оскарження, податкова вимога залишилася чинною.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 57 ПК України, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені терміни суми грошових зобов`язань, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як зазначено у п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми податкового боргу.

При цьому, доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції обмежив право відповідача на взяття участі у судовому розгляді справи та доступі до правосуддя, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.22, 28, 55) та на підготовчому судовому засіданні був присутній і мав можливість надати свої заперечення проти позову (а.с.63).

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи суд першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року у справі №160/13091/19 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя С.В. Сафронова