РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 555/1896/19

12 жовтня 2020 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А.В.

позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Романової Н.І., представника Відділу з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішинської міської ради - Карназей А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Відділ з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Костопільської міської ради про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якому просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання під час у кладеного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_4 . Зазначає, що з 2008 року, вони разом не проживають. Рішенням Нетішенського міського суду від 28.05.2009 року з відповідача стягуються на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого чинним законодавством для дитини відповідного віку починаючи з 30.04.2009 року. Рішенням Нетішенського міського суду від 16.03.2010 року шлюб між сторонами було розірвано. Позивач зазначає, що аліменти відповідач сплачує не регулярно, іншої участь в матеріальному забезпеченні доньки не приймає. За період з 2011 року, маючи конкретні обов`язки та права, ОСОБА_2 жодного разу належним чином не виконував батьківські обов`язки, жодного разу не скористався своїми батьківськими правами. Він повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_5 , донькою не опікувався. Позивач вказує, що життям та здоров`ям доньки відповідач ніколи не цікавиться. Зважаючи на таку поведінку відповідача та на таке його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, вона змушена звернутися із позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, просив суд проводити розгляд справи у його відсутності. У поданому на адресу суду відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки викладені у позовній заяві доводи є надуманими та голослівними.

Представник третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділу з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішенської міської ради Карназей А.І. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Костопільської міської ради в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Свідок ОСОБА_6 , в судовому засіданні показав, що він з 2014 року проживають у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 , разом з ними проживає і малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка називає його, свідка, татом. Вказав, що за час спільного проживання він ні разу не бачив, щоб відповідач приїздив до доньки. Чи телефонує ОСОБА_2 до ОСОБА_5 йому не відомо, ОСОБА_5 ніколи не говорить про ОСОБА_2 . Зазначив, що матеріальної допомоги ОСОБА_2 на утримання доньки не надає.

Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні показала, що вона є матір`ю позивачки. Зазначила, що ОСОБА_2 не відвідує свою доньку ОСОБА_5 , не телефонує, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням, матеріальної допомоги на цей час не надає.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи та свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встанолено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17.07.2004 року зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 127.

Від спільного проживання під час укладеного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області № 2-153/10 від 16.03.2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.7).

Відповідно до рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області № 2-628/09 від 28.05.2009 року з ОСОБА_2 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття. Стягнення розпочато з 30.04.2009 року (а.с.6).

Встановлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 .

У відповідності до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Аналогічні обов`язки батьків передбачені у статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

За змістом ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Ці підстави є вичерпними.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 року визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьків обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і у всякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, малолітня дитина не повинна крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини, на те, щоб малолітня дитина проживала з ними закріплено і в положеннях ст.ст.151, 160,163 СК України.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що при позбавленні батьківських прав суди повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Крім того, у даному рішенні Європейським судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Частиною 1, 5, 6, ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, позивачем не доведено та не надано доказів, того, що поведінка відповідача відносно його неповнолітньої доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Зокрема, позивач у позовній заяві зазначає, що з червня 2019 року ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 не присилає, однак доказів на підтвердження вказаного факту позивачем суду надано не було.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є особою, яка злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. З цього приводу відповідача не було піддано, а ні кримінальній відповідальності за ст. 166 КК України, а ні навіть адміністративній відповідальності за ст.184 КУпАП.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 року і набула чинність для України 27.09.1991 року, визначає, що розлучення дитини з батьками може бути необхідним в як найкращих інтересах дитини у виключних випадках, наприклад, коли батьки взагалі не піклуються про неї.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками відповідачем, які б були підставою застосування відносно нього крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.

В обгрунтутування позовних вимог представник позивача в судовому засіданні також посилалася на висновок Відділу з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішенської міської ради № 12/06-02-03/20 від 06.08.2020 року, відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, вирішуючи даний спір, суд не приймає до уваги наданий висновок Відділу з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішенської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 не є особою, яка злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Окрім того, з відзиву на позов вбачається, що відповідач бажає спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

Враховуючи викладене суд, приходить до висновку, про відмову позивачу у задоволенні позовної вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .

Однак, суд вважає за правильне попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання своє дитини ОСОБА_3 і покласти на Орган опіки та піклування Березнівської районної державної адміністрації контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Контроль за виконанням ОСОБА_2 його батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 суд поклав на Орган опіки та піклування Березнівської районної державної адміністрації, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що фактичним та постійним місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 164, 165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Відділ з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішинської міської ради та Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Костопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити своє ставлення до виховання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Орган опіки та піклування Березнівської районної державної адміністрації контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Відділ з питань опіки та піклування Служби у справах дітей Виконавчого комітету Нетішинської міської ради, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, Хмельницька область, 30100, код ЄДРПОУ 26381614

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Костопільської міської ради, м. Костопіль, Рівненська обл., вул. 1 Травня, 3.

Повний текст рішення складено 20.10.2020 року.

СуддяО. С. Цвіркун