Справа № 301/1618/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

       08 жовтня 2020 року м. Ужгород

       Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря: Балаж Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2015 року у складі судді Беламут П.М., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05 липня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» (в подальшому назва банку була змінена на ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» з відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 93/4/07 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 20 000,00 доларів (двадцять тисяч доларів США), з терміном остаточного повернення 04 липня 2017 року, зі сплатою 13 % річних, а при умові невиконання пунктів 2.7.1.1. та 2.7.1.2. цього договору плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 15 % річних. Відповідач ОСОБА_2 підписала договір поруки № 93/4/07/S-2 від 05 липня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором. В порушення умов кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконано. Станом на 08.06.2015 року   заборгованість відповідача по даному кредитному договору становить 486541,77 грн., та складається з : 223 921,68 грн. заборгованість за кредитом, 209 179,86 грн. – заборгованість за відсотками, 4242,00 грн. – заборгованість за комісією, 49 198, 23 грн.- нараховані штрафні санкції. З врахуванням наведеного просить суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 486 541, 77 гривень та судові витрати.

Заочним рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (п/р № НОМЕР_1 , МФО:380537, код ЄДРПОУ: 19017842) заборгованість за кредитним договором № 93/4/07 від 05.07.2007 року в сумі 486 541,77 грн. (чотириста вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок одну гривню 77 копійок), що складається з : 223 921,68 грн. заборгованість за кредитом, 209 179,86 грн. – заборгованість за відсотками, 4242,00 грн. – заборгованість за комісією, 49 198, 23 грн.- нараховані штрафні санкції. Стягнуто судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 4865 грн. 42 коп. в користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок 31211206700104 ГУДКСУ в Іршавському районі Закарпатської області, МФО 812016, код. ЄДРПОУ 37720989.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2015 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На дане рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що банком неправомірно в односторонньому порядку підвищено розмір відсоткової ставки, а тому неправильно нараховані відсотки за користування кредитом та іншу заборгованість за договором; оскільки банком неправомірно в односторонньому порядку підвищено розмір відсоткової ставки, яка не узгоджувалась з поручителем, договір поруки є припиненим.

Апелянти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , представник апелянтів ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилися черговий раз, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник ОСОБА_3 надіслав суду заяву про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням його на лікуванні.

З приводу неявки учасників справи слід зазначити наступне.

Згідно з ч.2, ч.3 п.п.10,11 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З матеріалів справи вбачається, що апелянти жодного разу в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Причини неявки суду не повідомили. Представником апелянтів ОСОБА_3 16.03.2020 року, 13.05.2020 року, 12.07.2020 року надіслано суду клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки в судові засідання з поважних причин і необхідності лікування, які судом апеляційної інстанції задоволено. 08.10.2020 року від представника ОСОБА_3 надійшла чергова заява про відкладення розгляду справи в зв`язку з продовженням лікування.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі відкрито 02 грудня 2015 року, розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі і через неявку і процесуальні дії апелянтів та їх представника, виходячи із вищенаведених принципів цивільного судочинства, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін у справі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України)

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 ЦК України та ч.2. ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно  ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 

Матеріалами справи встановлено, що 05 липня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» ( в подальшому назва банку була змінена на ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» з відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 93/4/07 за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч доларів США), з терміном остаточного повернення 04 липня 2017 року, зі сплатою 13 % річних, а при умові невиконання пунктів 2.7.1.1. та 2.7.1.2. цього договору плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 15 % річних.

Відповідач ОСОБА_2 підписала договір поруки № 93/4/07/S-2 від 05 липня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 було розпочато процедуру виведення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової з 20.03.2015 по 19.03.2016 адміністрації.

Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник ОСОБА_1 належним чином, відповідно до умов договору не виконував, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за договором.

Згідно розрахунку Банку, станом на   08.06.2015 року   заборгованість позичальника по даному кредитному договору становить 486541,77 грн., та складається з : 223 921,68 грн. заборгованість за кредитом, 209 179,86 грн. – заборгованість за відсотками, 4242,00 грн. – заборгованість за комісією, 49 198, 23 грн.- нараховані штрафні санкції.

Відповідачами відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України не подано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували даний розмір заборгованості за договором.

Щодо доводів в апеляції про неправомірність підвищення банком розміру відсоткової ставки, і тому неправильне нарахування відсотків за користування кредитом та іншої заборгованості за договором, а також про припинення договору поруки в зв`язку з тим, що підвищення розміру відсоткової ставки не узгоджувалось з поручителем, то такі не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорювали дані обставини і цих підстав звертались до суду з позовом де просили суд визнати неправомірними дії банку щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором № 93/4/07 від 05 липня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 та визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки № 93/4/07/S-2 від 05 липня 2007 року, укладеним з ОСОБА_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайоннного суду Закарпатської області від 28.10.2019 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено (а.с.191-194).

Таким чином даним рішенням встановлено правомірність підвищення банком відсоткової ставки та чинність поруки.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову та обґрунтовано його задовольнив.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.12,81,374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Головуючий :                                                

Судді :