Справа № 22ц-1669/2010 Головуючий у 1інст. –Іванюк І.І.
Категорія - цивільна Доповідач – Шарапова О.Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді Шарапової О.Л.
суддів: Євстафіїва О.К., Заболотного В.М.
при секретарі
Штупун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Бобровицького районного суду від 24 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково: визнано неправомірними дії управління ПФУ в Бобровицькому районі Чернігівської області щодо виплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов’язано Управління ПФУ в Бобровицькому районі Чернігівської області провести перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_6 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірах, встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судове рішення постновлене з порушенням норм матеріального права, при неповному з”ясуванні обставин, які мають значення для справи. Апелянт посилається на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, будь-які бюджетні зобов”язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Апелянт вказує на те, що будь-які зміни до Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо збільшення фінансування видатків на виплату надбавки дітям війни не вносилися. Апелянт зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком , встановлений Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з даним законом.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_6 має стутус дитини війни.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що протягом 2006-2007 років позивачу надбавка як дитині війни не виплачувалася, а з 01 січня 2008 року позивачу проведена виплата надбавки до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „ Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідача слід зобов”язати зробити відповідний перерахунок в межах річного строку звернення до суду, на застосуванні якого наголошував останній та з урахуванням того, що пункт 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким були внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнаний неконституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, викладено в новій редакції, а саме положеннями даної норми передбачало, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року пункт 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 протягом 2006-2007 років виплата надбавки як дитині війни не проводилася, а з 01 січня 2008 року проведена виплата надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „ Про соціальний захист дітей війни”.
За таких обставин, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачу проведена виплата надбавки до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „ Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідача слід зобов”язати зробити відповідний перерахунок в межах річного строку звернення до суду та з урахуванням того, що пункт 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким були внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнаний неконституційним згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Доводи апелянта про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, будь-які бюджетні зобов”язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, будь-які зміни до Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо збільшення фінансування видатків на виплату надбавки дітям війни не вносилися, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки ст. 113 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов”язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.
Доводи апелянта про те, що мінімальний розмір пенсії за віком , встановлений Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з даним законом, апеляційний суд до уваги приймає, оскільки надбавка до пенсії дітям війни має нараховуватися виходячи саме з розміру мінімальної пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області - відхилити.
Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді :