УХВАЛА

іменем України

27 квітня 2010 року                                                                               м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Молнар Е.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі на постанову Міжгірського районного суду від 4 березня 2010 року по справі за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі про поновлення процесуального строку та стягнення допомоги як дитині війни, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12. звернулися до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що вони, як особи 1935 - 1942 років народження, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 .11.2004 року мають право на виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Проте управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі (далі – Пенсійний фонд) дану допомогу не виплачує, обґрунтовуючи відмову Закони України «Про державний бюджет» за 2006, 2007  та 2008 роки.

Посилаючись на те, що положення Законів України «Про державний бюджет», які обмежували їх право на отримання допомоги визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними і втратили чинність, просили зобов’язати Пенсійний фонд нарахувати та виплатити їм не нараховану допомогу за період 2006, 2007 та 2008 років в сумі 5139 грн. та поновити строк на звернення до суду.

Ухвалою Міжгірського районного суду від 25.02.2010 року всі позови об’єднані в одне провадження.

Постановою Міжгірського районного суду від 4.03.2010 року позови задоволено частково. Постановлено поновити позивачам строк для звернення до суду та зобов’язано Пенсійний фонд нарахувати та виплатити позивачам щомісячне недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та за 2009 рік. В решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги Пенсійний фонд посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв’язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Справа в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянута у відсутності сторін.

    Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

    Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що позивачі, як особи 1935 - 1942 років народження, мають право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Згідно ст. 6  цього Закону дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.

    Рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 та 2008 рік» в частині обмежень дітей війни права на отримання підвищеної пенсії. Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  не зупинялися.

    Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» обов’язок призначати, нарахувати та виплачувати пенсії лежить на відповідачеві.

Відповідач в суді першої інстанції не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до суду, передбачених ч. 1 ст. 100 КАС України.

За таких обставин, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про поновлення процесуального строку та про часткове задоволення позову є правильним.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

     Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

    у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі відхилити.

Постанову Міжгірського районного суду від 4 березня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак  може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Судді: